Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Піраміда потреб особистості у теорії самоактуалізації (А. Маслоу)

Абрахам Маслоу (1908-1970 pp.) – американський психолог, засновник гуманістичної психології. Ідеал особистості – відповідальна людина, спроможна вільно робити свій життєвий вибір. Не маючи свободи й відповідальності, особистість не може досягти розкриття свого потенціалу, не може бути самою собою (аутентичною). Аналіз окремих дій, вчинків, сновидінь людини, деяких ситуацій її життя нічого не дає, головне – вивчати цілісну людину в тих умовах, у яких вона живе.

Маслоу критикує психоаналіз за його захоплення вивченням невротичних особистостей й закликає зосередитись на здоровій людині. Лікувати неврози слід, відштовхуючись від психічної норми, головною ознакою якої є прагнення людини до самовдосконалення. Психічні відхилення порушують процес самовдосконалення.

У кожній людині від народження закладено потенційні можливості для зростання й вдосконалення, для творчості. Людська творчість – це шлях виявлення своїх потенційних можливостей, їх повної реалізації. Здатність до творчості залежить від задоволення базисних потреб людини. Маслоу пропонує ієрархію (піраміду) потреб, що розташовані у такій послідовності:

  • 1) фізіологічні потреби у підтриманні органічних функцій;
  • 2) потреби у безпеці, надійності й захисті;
  • 3) потреби у приналежності (до сім'ї, громади, кола друзів, коханих);
  • 4) потреби у повазі, схваленні, гідності, самоповазі;
  • 5) пізнавальні потреби;
  • 6) естетичні потреби;
  • 7) потреби в самоактуалізації для найповнішого розвитку особистості, для реалізації її самості.

Останні три рівні становлять потребу в особистісному зростанні. Щодо піраміди потреб діє закономірність: людина тільки тоді може переходити до задоволення потреб певного рівня, коли потреби нижчого рівня вже задоволені. Потреби тим сильніші й вимогливіші до людини, чим їх рівень нижчий.

Усі потреби людини – вроджені, виходять з інстинктів. У людини інстинкти послаблені, тому її потреби (особливо вищих щаблів піраміди) легко зникають під впливом освіти, культурних обмежень, інших соціальних умов. Чути ці слабкі поклики людської природи спроможна лише самість.

Лише окремі творчі особистості можуть задовольняти потреби найвищих щаблів (у пізнанні, творчості тощо) навіть за несприятливих соціальних умов, коли потреби нижчих рівнів не задоволені. Такі особистості створюють власну піраміду потреб.

У своїй активності особистість звичайно мотивується потребами одразу кількох рівнів піраміди. Маслоу поділяє всі мотиви на дві категорії:

  • – дефіцитарні (Д-мотиви);
  • – буттєві мотиви зростання (Б-мотиви).

Д-мотиви є найбільш стійкими, спрямовані на задоволення дефіцитарних станів організму людини (голод, спрага, втома тощо). їх задоволення попереджає захворювання, знижує напругу. Д-мотиви спонукають до зміни зовнішніх несприятливих, загрозливих для життя умов. Поведінку більшості людей спонукають Д-мотиви.

Мотиви зростання спонукають особистість до актуалізації свого потенціалу. Вони властиві небагатьом творчим людям. У процесі їх задоволення особистість збагачує свій життєвий досвід, розширює кругозір, і при цьому напруга зростає, а не спадає. Буттєві мотиви, на відміну від дефіцитарних, поєднані за принципом координації і не мають пріоритетів.

Б-мотиви спрямовані на задоволення так званих метапо- треб – у цілісності, досконалості, активності, красі, добрі, істині, унікальності.

Поняття про самоактуалізацію

Психічне здоров'я людини спирається на її прагнення до самоактуалізації, як способу реалізації своєї місії, розкриття свого покликання, здійснення своєї долі. Якщо людина розкрила свій потенціал, вона психічно здорова. Самоактуалізація дозволяє глибинній природі людини вийти на поверхню, знайти гармонію з самістю – центром особистості, максимально реалізувати свій унікальний потенціал.

Самоактуалізація властива лише приблизно одному відсотку людей. Більшість навіть не здогадується про власний потенціал, сумнівається у собі, боїться виразити себе не так, як інші, відійти від шаблонів. Вони страждають комплексом Іони – міфологічного персонажа, що боявся успіху. Інколи для самоактуалізації особистості відсутні сприятливі зовнішні умови. Або потреба у безпеці є настільки сильною, що людина відмовляється від усього, що може хоча б мінімально їй загрожувати. Адже зростання вимагає переходу до нового, невідомого, а тому ризикованого, що може порушити звички буденного життя. Самоактуалізація вимагає від людини вольових зусиль, мужності, новаторства.

Особистісне зростання людина помічає через так звані пікові переживання. Завдяки цим емоціям людина переживає свій вихід за межі Его, єдність з оточуючим, з природою, наближення до власної сутності, осягнення свого покликання. Сприймання оточуючого стає безкорисливим й неегоцентричним. Такі стани для особистостей, що успішно самореалізуються є типовими, а у інших трапляються час від часу. Пікові переживання є приємними й бажаними, дають людині оптимістичний, радісний погляд на життя в усій його цілісності й гармонії.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші