Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Концепція особистості Г.С. Костюка

Григорій Силович Костюк (1899-1982 pp.) розробляв концепцію особистості, провідним положенням якої є нерозривна єдність особистості зі свідомістю й самосвідомістю, що за своїм змістом є системою психічних властивостей. Свідома людина разом з тим і суспільна істота, здатна брати участь у житті громади, виконувати соціальні функції. Вчений наголошував на важливій ролі суб'єктивного у становленні особистості. Об'єктивне в особистості тісно переплетене із суб'єктивним. Соціальне (об'єктивне) зумовлює психічне (суб'єктивне), яке формується у системі взаємин з навколишніми людьми. Водночас, об'єктивне реалізується через виявлення людиною її особистісних властивостей (здібностей, здатностей, знань, вмінь, навичок), тобто через суб'єктивне.

Важливим положенням концепції Г.С. Костюка є акцент на природній основі особистості. Хоча соціальне є визначальним у переході від індивіда до особистості, але не можна забувати, що немає суспільного, соціального без природного, біологічного, як немає суспільства поза індивідами, які в ньому взаємодіють. Поняття індивіда й особистості розрізняються, охоплюючи різні системи властивостей людини. Від природи людина є індивідом, який зберігається протягом усього біологічного життя, а особистістю людина стає і може перестати бути нею.

Індивідуальність найбільшою мірою залежить від біологічно зумовленої нейродинаміки, проте особистість може свідомо долати природні недоліки, певною мірою компенсувати їх. Наприклад, стримувати афективність, імпульсивність, вибуховість свого темпераменту, або примушувати себе працювати навіть при втомі тощо.

Конкретизуючи положення про важливу роль природного в особистості, вчений наголошує, що між психічним і фізіологічним існують складні стосунки. Психічне не тільки реалізується завдяки фізіологічним процесам, а й зазнає змін залежно від їх перебігу. Так, нейрофізіологічні механізми лежать в основі психічної діяльності особистості, що відбувається в результаті інтеграції її психічних процесів й властивостей. Нейрофізіологічні механізми у своєму функціонуванні також інтегрують роботу різних систем організму (біохімічної, біомеханічної, біоелектричної тощо).

У тлумаченні особистості Г.С. Костюк підкреслює важливість проблеми суперечностей особистості, їхньої ролі у формуванні особистості та шляхів подолання. Особистість являє собою діалектичну єдність різноманітних та взаємопов'язаних психічних процесів і властивостей. Як систему, що сама себе регулює та вдосконалює, її характеризує єдність протилежних тенденцій і процесів – інтеріоризації та екстеріоризації, диференціації та інтеграції, прагнення до спілкування та до усамітнення, відокремлення тощо.

Структура особистості – ієрархічне утворення, куди входять підструктури різного онтогенетичного віку. Ці підструктури входять у загальну організацію особистості як суб'єкта спілкування, пізнання і праці.

Провідним компонентом структури особистості є свідомість і самосвідомість. Найважливішою формою існування свідомості є знання. Вони входять у систему психічних властивостей як певна підсистема, що характеризує освіченість особистості.'

Крім того, важливою складовою структури особистості є спрямованість її діяльності, яка визначається потребами й інтересами, ціннісними орієнтаціями, цілями та установками, моральними та іншими почуттями. Особистість характеризується й тим, як вона здійснює свої прагнення, реалізує свої потреби, цілі, якими вміннями, здібностями та вольовими якостями володіє. Звичайно, у структуру особистості включають і психофізіологічні властивості індивіда.

Динамічність і стійкість особистості дають їй змогу бути незалежною від безпосередніх впливів ззовні, змінювати середовище відповідно до своїх намірів і планів, створювати умови для власного розвитку. Особистість сама стає фактором свого розвитку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші