Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класифікація відчуттів, їх властивості

Відомі класифікації відчуттів за різними ознаками. Найбільш поширена класифікація відчуттів за органами чуттів, запропонована Аристотелем: зір, слух, нюх, смак, дотик. У наш час дотикові відчуття поділяють на тактильні (тиску) і температурні. Вирізняють проміжні між тактильними і слуховими – вібраційні, що мають місце, коли ми розпізнаємо музику, тримаючи руку на гучномовці. Властиві для всіх аналізаторів – больові відчуття, які не мають специфічного рецептора.

Англійський фізіолог Шеррінгтон у 1906 році запропонував класифікацію відчуттів за місцем розташування рецепторів та подразників. До неї увійшли:

  • а) екстероцептивні відчуття. Рецептори на поверхні тіла, сприймають подразники із зовнішнього світу. Серед них контактні – ті, що виникають при прямому контакті рецептора із подразником (дотик, смак), дистантні – подразник знаходиться на відстані від рецептора (зір, слух);
  • б) інтероцептивні відчуття. Рецептори у внутрішніх органах відображають їх стан (самопочуття, голод, спрага);
  • в) пропріоцептивні відчуття. Рецептори у м'язах приймають інформацію про рухи й розташування тіла;
  • г) зовнішньо-внутрішні відчуття. Вони виникають за умови порівняння інформації, що надходить як на екстеро-, так і на інтерорецептори. Це температурні, больові, смакові, вібраційні відчуття.

Характеристика відчуттів розкривається через такі їх властивості, як модальність, інтенсивність, тривалість, просторова локалізація.

Модальність – це якість відчуття, що відрізняє його серед інших (колір сприймається оком, звук – вухом).

Інтенсивність – це кількісна характеристика, що визначається і силою подразника, і станом рецептора.

Тривалість – це часова характеристика, що залежить від тривалості дії подразника та його інтенсивності. Час від моменту впливу на рецептор до виникнення відчуття – латентний період.

Його тривалість різна і залежить від модальності відчуття. Найкоротший для зорового аналізатору, найдовший для больового. Латентний період больового відчуття ми можемо помітити. Так, хворий не відчуває моменту уколу під час ін'єкції, а каже "боляче", коли її вже зроблено. Час від моменту припинення подразника до зникнення відчуттів – це період післядії.

Просторова локалізація – за допомогою відчуття ми відображаємо не тільки властивості подразника, але й визначаємо його розташування в просторі.

Чутливість та її зміни

Людину оточує безліч предметів і явищ, не кожне з яких вона може відчувати, або сприймати. Пізнання людиною світу нескінченне, а фізіологічні можливості її сенсорно-перцептивних апаратів обмежені. Органи відчуттів характеризуються чутливістю, тобто більшою чи меншою здатністю відображати предмет з певними фізичними параметрами. Зв'язок між властивостями відчуттів і фізичними якостями подразників вивчає психофізика.

Чутливість обмежена порогами, що вимірюються показниками фізичних властивостей подразників. Нижній поріг визначається мінімальною силою подразника, яка необхідна для виникнення ледь помітного відчуття. Верхній поріг визначається максимальною силою подразника, яка ще викликає адекватне відчуття. Таким чином, чутливість сенсорно-перцептивних апаратів функціонує в певному діапазоні – між нижнім та верхнім порогами. Подразники меншої сили – підпорогові, а більшої – надпорогові. Вони хоча й впливають на органи чуттів, але не викликають адекватного відчуття. Наприклад, відомо, що людина розрізняє кольори лише за умови певного освітлення. Вночі око бачить лише сіро-чорну гаму. Ближче до ранку розвидняється, але кольори ще не розрізняються. Раптом кількість світла стає такою, що ми починаємо відчувати кольори. Така міра освітлення становить нижній поріг. Зростання освітлення призводить до засліплення, а якщо перевищує верхній поріг, то око вже нічого не здатне розрізняти й отримує опіки, що викликають біль, тобто неадекватне відчуття.

У кожного органу відчуттів є свої значення порогів чутливості. Так, для виникнення відчуття запаху потрібно 8 молекул речовини. Нижній поріг чутливості смакового аналізатора становить у 25 тисяч разів молекул більше. Значення нижнього порогу і чутливість знаходяться в обернено пропорційній залежності: чим вища чутливість, тим меншої сили подразник необхідний для виникнення відчуття.

Сила подразника та інтенсивність відчуттів пов'язані між собою основним законом психофізики (закон Вебера-Фехнера): при зростанні сили подразника у геометричній прогресії інтенсивність відчуття зростає в арифметичній прогресії. Цей зв'язок становить логарифмічну залежність (див. рис. 5).

Основний закон психофізики

Рис. 5. Основний закон психофізики

Пороги чутливості не постійні, а змінюються залежно від навколишнього середовища, фізіологічних і психологічних умов. Зміна чутливості під впливом зовнішніх умов – адаптація. Форми адаптації: а) повна адаптація – зникнення відчуття (наприклад, запаху); б) зниження чутливості – при переході людини з темряви на світло; в) підвищення чутливості – при переході зі світла в темряву.

Сенсибілізація – зміна чутливості під впливом внутрішніх умов. Має кілька різновидів: а) постійна – залежить від сталих змін в організмі (віку, хвороби, професії, вправ); б) тимчасова – внаслідок прийому ліків (адреналін загострює чутливість), наркотичних засобів; у результаті взаємодії відчуттів (сильний шум знижує зір, слух загострюється при денному освітленні); під впливом установок, інструкцій.

Взаємодія органів чуттів проявляється у неспецифічній чутливості. Під дією подразника, характерного для одного аналізатора, можуть виникнути реакції в інших – синестезія. Відомий феномен, коли людина розрізняла колір кінчиками пальців. Більш поширені приклади синестезії: виникнення кольорових образів при сприйманні музики. Подібні явища передаються у мовленні словосполученнями на зразок: "гострий смак" (подразник смакового аналізатора викликає відчуття в дотиковому), "солодкі звуки", "теплий колір".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші