Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Пам'ять

План

  • 1. Поняття про пам'ять
  • 2. Теорії пам'яті
  • 3. Види пам'яті
  • 4. Процеси пам'яті
  • 5. Індивідуальні особливості пам'яті

Поняття про пам'ять

Здатність до запам'ятовування здавна викликала інтерес людини. Античні греки надавали пам'яті надприродної сили, яку Прометей викрав у богів разом з вогнем, числами й буквами. Від імені давньогрецької богині пам'яті Мнемозини походить сучасний синонім пам'яті – мнемічна діяльність. Легенда свідчить, що Олександр Македонський пам'ятав ім'я та обличчя тридцяти тисяч своїх солдат. У ті часи вважалось, ніби то в мозку людини є щось схоже на глиняні чи воскові таблички, на яких враження залишають сліди. Потім людина їх "читає". Яке ж сучасне розуміння пам'яті?

Запам'ятовування, збереження й відтворення індивідом свого досвіду називають пам'яттю.

Жодна дія не можлива поза процесом пам'яті, без неї людина залишалася б, за словами Сеченова, "завжди у стані новонародженого". Пам'ять забезпечує єдність і цілісність особистості. Людина усвідомлює наступність кожного моменту життя, його зв'язок з попередніми й наступними. Перед кожним життя постає як безперервний потік подій. При розладах пам'яті, які отримали назву амнезії, відбувається втрата минулого досвіду людини: її вмінь, навичок, знань. Це призводить до неможливості виконання особистісних соціальних ролей у сім'ї, на роботі й до руйнування особистості, вона втрачає професійні навички, зв'язки з сім'єю та друзями. Руйнується доля особистості.

Теорії пам'яті

Питання про те, як відбувається запам'ятовування, цікавить різні науки, які кожна на своєму рівні розробляє теорії пам'яті. Вони розкривають різні аспекти механізмів пам'яті. Розглянемо теорії пам'яті у психології, фізіології, фізиці, хімії.

У психології найбільш помітні теорії пам'яті, що розроблені в асоціанізмі, гештальтпсихології, в інтуїтивізмі А. Бергсона, у радянській психології.

В асоціативній теорії пам'ять пояснюється як створення асоціацій, тобто зв'язків між враженнями про явища та предмети. Запам'ятовування відбувається від окремого елемента ситуації до утворення асоціацій між елементами, подібно до того, як будинок будують з окремих цеглин. Потім, при відтворенні одного з елементів, в пам'яті з'являються і всі інші, пов'язані з ним. За характером зв'язків вирізняють такі асоціації:

  • а) за суміжністю (просторова і часова) – події, що відбувались одночасно, або послідовно запам'ятовуються разом; події, що викликають схожі емоції, також асоціюються;
  • б) за подібністю ознак (кольору, форми, звуку, розміру тощо) – запам'ятовуємо іноземне слово краще, якщо звучанням воно нагадує рідне;
  • в) за контрастом ознак – знаючи, що явища за певною ознакою є протилежними, нам достатньо запам'ятати лише одне з них, а про друге знати, що воно є протилежним;
  • г) за смислом (найбільш складні) – виявляються, коли зовні явища виглядають різними, але за внутрішнім єством подібні. Так 1. Ньютон побачив зв'язок між падінням яблука й теорією гравітації.

Дійсно, запам'ятовування – це пов'язування нових вражень із відомими. Але, якби запам'ятовування залежало тільки від зв'язків елементів у ситуації, то у різних людей в однакових обставинах воно повинно було б бути однаковим.

Представники гештальтпсихології стверджують, що запам'ятовування відбувається не від окремих елементів до цілісного образу, а навпаки – людина схоплює всю ситуацію одразу, а потім уже виокремлює в ній деталі. Успішність запам'ятовування залежить від структури матеріалу. Так, ми знаємо, що текстовий матеріал запам'ятати важче, ніж схематизований, прозу – важче, ніж вірш.

Перша і друга теорії схожі тим, що переоцінюють залежність запам'ятовування від особливостей організації зовнішнього матеріалу та ігнорують роль особистості. Протилежною до них за цією ознакою є теорія, розроблена А. Бергсоном. У ній на перше місце поставлено не особливості матеріалу, а сама активність людини. Стверджується, що пам'ять не залежить від зовнішньої ситуації. Активність людини, у свою чергу, пояснюється як надприродня сила, причини якої наука неспроможна встановити.

У радянській психології визначальним фактором пам'яті вважають діяльність особистості (О.М. Леонтьев, П.І. Зінченко, А.О. Смірнов та ін..). Якщо матеріал, що запам'ятовується, входить у зміст діяльності, то пам'ять є найбільш продуктивною. Запам'ятовування визначається не тим, яким є сам по собі матеріал (відмінність від першої та другої теорій), а тим, що з ним робить людина (відмінність від третьої теорії).

Представники фізіології пояснюють пам'ять на основі умовного рефлексу, як утворення зв'язку між новим й уже відомим. Це фізіологічна основа пам'яті.

У фізичній теорії пам'яті запам'ятовування розглядається як електрохімічний процес у нервовій тканині людини. Відображення об'єкта супроводжується циркуляцією електрохімічних імпульсів в нейронах. Цей процес названо реверберацією. Зміни, які при цьому відбуваються в нейронах, вважають матеріальною основою збереження минулих вражень.

У біохімічній теорії стверджується, що запам'ятовування складається з двох етапів. На першому – одразу після сприймання матеріалу – в нервових клітинах відбувається короткочасна біохімічна реакція, яка має зворотній характер. Це основа короткочасної пам'яті. На другому – відбуваються незворотні біохімічні зміни білкових структур в клітинах, які є основою довгочасної пам'яті.

Дослідження пам'яті у хімії показали, що хімічною основою індивідуальної пам'яті в нервовій клітині є рибонуклеїнова кислота (РНК). Ця високомолекулярна речовина утворена з послідовності окремих молекул. Закарбовування інформації виникає внаслідок перегрупування молекул РНК. Можлива дуже велика кількість (1015-1020) комбінацій послідовності молекул РНК.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші