Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види пам'яті

Види пам'яті найчастіше розрізняють за трьома ознаками.

  • 1) За характером переважаючої психічної активності:
    • а) рухова (пам'ять на рухи, їх системи). Це основа трудових і практичних навичок;
    • б) емоційна (пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності, допомагають передбачити результати);
    • в) образна (пам'ять на уявлення), що включає зорову, слухову, нюхову, смакову, дотикову;
    • г) словесно-логічна (специфічно людська; дозволяє запам'ятовувати думки у формі понять). Відіграє провідну роль у засвоєнні знань.
  • 2) За характером цілі діяльності:
    • а) мимовільна – мнемічна мета (запам'ятати) відсутня. Забезпечує основну частину досвіду;
    • б) довільна – при наявності мети запам'ятати, яка регулює процеси пам'яті. Людина визначає, що запам'ятати насамперед, на який період часу, з якою метою тощо.
  • 3) За тривалістю збереження:
    • а) короткочасна – зберігання матеріалу після одноразового відтворення;
    • б) довгочасна виникає з короткочасної при багаторазовому відтворенні матеріалу;
    • в) оперативна – обслуговує актуальні дії, операції. З її допомогою людина утримує проміжні результати діяльності, які після завершення забуваються.

Процеси пам'яті

Пам'ять передбачає такі процеси, як запам'ятовування, відтворення, забування, збереження.

Процес запам'ятовування значно відрізняється залежно від наявності мнемічної мети. При її відсутності запам'ятовування є мимовільним. Воно найбільш продуктивне, якщо матеріал входить у зміст діяльності людини. В одному з досліджень (А.О. Смірнов) просили людей розповісти про те, що вони запам'ятали по дорозі на роботу. Люди найкраще пригадували те, що вони робили, або що викликало задачу для їх сприймання або осмислення. Таким чином, умовою мимовільного запам'ятовування є активне сприйняття матеріалу. Чим вища пізнавальна активність людини, тим продуктивнішим є мимовільне запам'ятовування.

Це підтверджує дослідження П.І. Зінченка. Двом групам людей давали завдання утворити пари у наборі різних зображень: в одній групі – за смислом, а в другій – за першою буквою назви зображеного. Потім за одним зображенням просили пригадати парне йому. Кращі результати виявились при групуванні зображень за смислом. Тобто матеріал, на який спрямована діяльність, запам'ятовується краще. Ці закономірності важливі для навчального процесу.

Краще засвоєння навчального матеріалу передбачає активне його сприймання учнями.

При наявності у людини мети запам'ятати виникає довільне запам'ятовування. Воно залежить від наступних чинників:

  • а) особливостей мнемічної задачі (запам'ятати близько до змісту; відтворити переважно форму, а не зміст; запам'ятати фрагмент дослівно);
  • б) мотивів (інтерес, обов'язок, зв'язок з майбутньою професією, заради оцінки);
  • в) оволодіння способами запам'ятовування. Найбільш важливими є такі узагальнені способи запам'ятовування (А.О. Смірнов):
    • - смислове групування (розбиття матеріалу на частини, знаходження зв'язків між ними);
    • - смислові опорні пункти (створення схем, креслень, малюнків);
    • - співвіднесення запам'ятованого з відомим;
    • - відтворення (переказ, повторення).

Використання вчителем співвідношення довільного і мимовільного запам'ятовування на уроці залежить від типу заняття. При вивченні нового матеріалу головне – зрозуміти його, а не запам'ятати. Тому більше навантаження падає на мимовільне запам'ятовування. При закріпленні навчального матеріалу на перший план виходить задача запам'ятати, тому переважає довільне запам'ятовування. Отже, настанова учням запам'ятати матеріал.є доцільною лише після того, як вони його зрозуміли Відтворення є активним творчим процесом. Відтворюваний матеріал зазнає якісних змін внаслідок його обробки людиною. Зміни виявляються як відбір матеріалу; викладення головного; узагальнення змісту; перебудова в його структурі; додавання нового змісту; заміна слів, виразів тощо.

Види відтворення:

  • - впізнавання – відтворення об'єкта при повторному його сприйманні;
  • - власне відтворення (без додаткових ознак);
  • - пригадування (коли необхідні зусилля);
  • - спогади (відтворення подій особистого життя).

Забування полягає у випадінні матеріалу з психічної діяльності.

Причини забування:

  • 1) інтерференція (змішування) нового матеріалу з відомим. Має такі різновиди: проактивне гальмування (наступний матеріал забувається під впливом попереднього), ретроактивне (забування відомого матеріалу під впливом нового);
  • 2) згасання умовних нервових зв'язків (при втомі, відсутності відтворення та використання матеріалу в діяльності).

Як залежить забування від тривалості часу, що проходить від моменту сприймання матеріалу? Дослідження темпів забування вперше провів Г. Еббінгауз. Отримані ним результати зображені на графіку, який названо кривою Еббінгауза (рис. 6). При однакових проміжках часу () найбільший об'єм (V) матеріалу забувається одразу після його сприймання (за інтервал ), а потім втрата матеріалу вповільнюється. Отже, .

Пізніше було виявлено явище ремінісценції, що полягає у зростанні об'єму відтвореного матеріалу через тривалий період його збереження. Це відомі всім ситуації, коли людина раптом щось пригадує (рис. 7).

Крива Еббінгауза

Рис. 6. Крива Еббінгауза

Ремінісценція

Рис. 7. Ремінісценція

Збереження – це процес більш чи менш тривалого утримання матеріалу в психіці людини. Для нього необхідно, щоб інформація використовувалась у діяльності. Успішність збереження залежить від обсягу матеріалу. Чим більшим він є, тим менший його процент зберігається. Тому не можна перевантажувати учнів інформацією. В процесі збереження матеріал якісно змінюється.

Таким чином, аналізуючи процеси пам'яті в цілому, можна виділити дві їх сторони:

  • 1) динамічну, спрямовану на перетворення інформації;
  • 2) консервативну, орієнтовану, щоб зберегти інформацію. Запам'ятати будь-який новий матеріал можна за умови, що інший матеріал в цей час забувається.

Індивідуальні особливості пам'яті

Індивідуальні особливості пам'яті виявляються у швидкості, точності, міцності запам'ятовування й готовності до відтворення. Вони залежать від особливостей вищої нервової діяльності, рівня оволодіння способами запам'ятовування, систематичності у засвоєнні знань.

За індивідуальними особливостями змісту пам'яті виокремлюють наступні типи пам'яті:

  • а) наочно-образна, яка характерна для людини, яка краще запам'ятовує образи (слухові, рухові, смакові);
  • б) словесно-логічна – переважає у людей, які краще запам'ятовують словесний матеріал;
  • в) проміжний – якщо у людини немає чіткої переваги жодного з попередніх типів.

Приналежність особистості до певного типу пам'яті залежить від співвідношення у неї першої та другої сигнальних систем, від особливостей професійної діяльності.

Серед учнів вирізняються також динамічні типи пам'яті, які необхідно враховувати у навчанні. Школярі можуть запам'ятовувати матеріал:

  • - повільно й ненадовго;
  • - швидко, але ненадовго;
  • - швидко й надовго;
  • - повільно й надовго.

Знаючи свій тип пам'яті, учень має змогу ефективніше працювати над засвоєнням навчального матеріалу. Наприклад, на уроці повідомлення нового матеріалу школяр одразу зрозумів його й отримав високу оцінку. До наступного уроку закріплення він уже не готувався, а під час опитування не зміг нічого пригадати. Отже, тип його пам'яті відзначається швидким запам'ятовуванням і нетривалим збереженням. Завдання вчителя в тому, щоб знати типи пам'яті учнів та надавати кожному з них індивідуалізовані консультації щодо самостійної навчальної діяльності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші