Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мотивація та детермінація мислення

Мотивація мислення – це те, що зумовлює процес мислення і спонукає людину включитись у пізнавальну діяльність, почати міркувати.

Мотиви мислення бувають двох типів:

  • 1) специфічно-пізнавальні (внутрішні), що є проявами пізнавальних потреб (інтересів, допитливості). Смисл мислення полягає в самому його процесі;
  • 2) неспецифічні (зовнішні) – коли мислення здійснюється заради результату, важливого для досягнення інших цілей (виконання вимоги дорослих, бажання отримати оцінку, винагороду; заради престижу).

Проте у ході мислення завжди з'являються і власне пізнавальні мотиви (інтерес виникає у процесі розв'язання задачі). Мислення виникає за умови, коли нові цілі недосяжні відомими способами й потрібно їх знайти. Такі ситуації – проблемні. Проблемна ситуація переходить у задачу (проблему). Це різні поняття. Проблемна ситуація переживається людиною як стурбованість, занепокоєність, викликані переважно емоційним враженням, що "щось не так", яке спонукає до осмислення обставин. У результаті формулюється задача з чіткою структурою. В ній відоме й невідоме відокремлено, сформульовано питання.

Розгортання процесу мислення має свою послідовність – внутрішню логіку. Ніхто за власним бажанням не може її встановлювати, вона продиктована об'єктивними закономірностями, які називають детермінацією мислення.

Початкове формулювання задачі лише приблизно визначає шукане. В ході розв'язання воно стає більш чітким і в результаті розкривається вповні. Вихідні умови задачі зумовлюють лише перші кроки в пошуку рішення, а не його в цілому. Кожна дія задачі продиктована попередньою й сама зумовлює наступну. Таким чином, процес розв'язання задачі сам себе визначає, тобто детермінує. Іноді процес розв'язання виявляється для людини непоміченим, а знаходження рішення сприймається як раптове (інсайт). Психологію цікавить саме те, що призводить до такого результату, умови виникнення інсайту.

Операції мислення, розумові дії

Процес мислення відбувається за допомогою таких основних операцій, як аналіз, синтез, узагальнення. Аналіз – це виділення в об'єктах елементів, властивостей, зв'язків, поділ предмету на частини.

Зворотню операцію – поєднання окремих елементів цілого – називають синтезом. Він відбувається як співвіднесення окремих елементів, виділених аналізом. Це дозволяє розкрити зв'язки між цими елементами й зрозуміти предмет як цілісний. Так, зрозуміти роботу механізму можна тоді, коли зможеш не лише розібрати, але й зібрати його. Якщо дитина з цікавості розібрала годинник, то скласти його вже не в змозі через те, що не знає зв'язків між окремими деталями, не знає принципів їх узгодженої роботи.

Аналіз і синтез єдині, становлять основу для складніших мислительних операцій – порівняння, класифікації, узагальнення, аналогії тощо. Порівняння починається зі співставлення предметів (синтез), у ході якого виділяється відмінне й спільне (аналіз). Виокремлення спільного веде до узагальнення. Спільні ознаки можуть бути поверхневими або суттєвими. Правильні узагальнення виникають тільки на підставі суттєвих ознак. Наприклад, орієнтуючись на зовнішні ознаки, дитина відносить морського кита до риб. Але цей висновок неправильний. Суттєві ознаки тварини (будова внутрішніх органів, спосіб продовження роду і вигодовування потомства) доводять її приналежність до ссавців.

На основі аналізу й синтезу функціонує основний механізм мислення, який дозволяє людині пізнавати нові властивості явищ дійсності. В процесі мислення об'єкт включається у різноманітні зв'язки з іншими, і таким чином виявляється система його властивостей (пряма може бути бісектрисою, дотичною, січною, медіаною, паралельною, перпендикулярною залежно від того, з якими іншими геометричними явищами вона пов'язана). Отже, виділення (аналіз) нових властивостей об'єкта здійснюється через співвіднесення (синтез) цього об'єкту з іншими. Цей механізм називається "аналізом через синтез" (С.Л. Рубінштейн).

Мислення породжується потребою зрозуміти проблемну ситуацію. Зрозуміти – це значить пізнати суттєве в об'єкті, розкрити його зв'язки з іншими. Таким чином, розуміння є мислительним процесом, спрямованим на пізнання безпосередньо не сприйманих зв'язків і відповідних об'єктів.

Система інтелектуальних операцій людини, спрямованих на виявлення ознак предметів, які безпосередньо не сприймаються – це розумові дії. Вони побудовані на використанні певних пізнавальних знарядь, набутих протягом суспільного розвитку.

Ми подумки, за допомогою мови, перетворюємо об'єкт, не змінюючи його практично, не вступаючи в контакт з фізичним об'єктом. Розумові дії спрямовані на об'єкти, відображені в образах, уявленнях, поняттях, Вони виникають з практичних (фізичних) дій з об'єктами в процесі інтеріоризації.

Концепція поетапного формування розумових дій (їх інтеріоризації) розроблена вітчизняним психологом П.Я. Гальперіним (1902-1988 pp.). Вона грунтується на ряді припущень: 1) перед виконанням нової дії необхідна активна орієнтація суб'єкта в умовах дії; 2) побудова дії відбувається за допомогою таких знарядь психічної діяльності, як еталони, зразки, мірки; 3) сприймання та мислення є інтеріоризованими зовнішніми предметними діями. У контексті даної теорії описано чотири групи умов, необхідних для набуття нових мислительних дій: наявність мотивації, виконання дій в зовнішній формі без помилок, набуття діями властивостей узагальненості, перехід дій у розумовий план. При реалізації вимог даної теорії в навчальному процесі потрібні наступні етапи: спочатку учню пояснюється орієнтувальна основа дії, яка постає у вигляді схеми на картці; на основі цієї схеми починається виконання розв'язку відповідної системи задач. При цьому дія спочатку відбувається та опрацьовується в зовнішньому мовленні, потім переходить у внутрішнє мовлення, стає непомітною зовні. Наприклад, засвоєння розумової дії лічби включає етапи: 1) маніпуляцій з об'єктами (лічильним матеріалом); 2) лічба вголос без маніпуляцій; 3) лічба про себе у внутрішньому мовленні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші