Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вищі почуття

Вищі почуття відображають ставлення особистості до явищ соціальної дійсності, вони є результатом формування в умовах навчання та виховання. Рівень особистісного розвитку людини оцінюється за тим, якою мірою їй властиві ці почуття. Вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, праксичні та інтелектуальні.

Моральні почуття відображають стійке ставлення людини до інших та до себе, до суспільних явищ і норм (любов, заздрість, відповідальність, совість, чемність). За допомогою цих почуттів людина оцінює вчинки інших, регулює взаємини із ними.

Естетичні – відображають ставлення особистості до явищ прекрасного та потворного (насолода, захопленість, огида). Почуття прекрасного викликають гармонія побудови, звучання, рухів; симетрія, пропорційність у явищах природи, предметах побуту й мистецтва. Індивідуальні особливості естетичних почуттів називають естетичним смаком. Найвищий рівень естетичних почуттів становлять гумор, почуття трагічного, комічного, які безпосередньо пов'язані з моральними почуттями й стосуються краси людських взаємин.

Праксичні – це переживання людиною свого ставлення до різних видів діяльності (радість успіху, сумління, натхнення). Іноді їх об'єднують з моральними, оскільки діяльність є також соціальним явищем. Вони виникають у діяльності й залежать від її організації та умов. Позитивні емоції викликає творча, самостійна діяльність. Робота з примусу викликає відразу.

Інтелектуальні – відображають ставлення особистості до пізнавальної діяльності (сумнів, здивування, впевненість, інтерес). Виконують важливу роль у навчанні та в науковій діяльності.

До проведення уроку ставиться вимога наповнення його емоційним змістом, який є умовою формування вищих почуттів. Плануючи урок, учитель конструює умови, що викликають переживання учнів. При цьому слід враховувати особливості навчального матеріалу. На уроках біології, літератури є можливість забезпечити найбільш сприятливі умови розвитку естетичних і моральних почуттів. На уроках хімії, математики, фізики – насамперед, інтелектуальних. Однак, у педагогічному процесі завжди є можливість звернути увагу учнів на красу явищ природи, гармонійність та злагодженість їх побудови, на їх значущість для людини. Отже, на кожному уроці варто викликати в учнів цілий комплекс різноманітних емоцій, що є важливим фактором їх діяльності та розвитку.

Форми переживання почуттів

Процес переживання почуттів має дві сторони: змістовну, яка визначена модальністю емоції та відповідає на питання "що переживає людина?", та динамічну, що відповідає на питання "як переживає людина"? Динамічну сторону емоційних процесів називають формами переживання почуттів, маючи на увазі їх інтенсивність, тривалість, глибину, силу. За цими ознаками виділяють афект, пристрасть, стрес, емоції, настрій.

Афекти швидко оволодівають людиною, бурхливо відбуваються, супроводжуються порушенням свідомості, втратою самоволодіння, короткочасні, як спалах. Викликаються гострими життєвими ситуаціями, але схильність до афектів свідчить про невихованість, невміння володіти собою.

Стадії афекту: збудження; втрата контролю; знесилення; виснаження організму. Приклад афекту передає картина І.Є. Рєпіна "Іван Грозний і син його Іван".

Стрес – стан напруги при загрозі або перевантаженні. Деякі професії сприяють виникненню стресів (педагог, військовий, юрист). При стресі, як і при афекті, порушується життєдіяльність організму (прискорюється серцебиття, дихання), але втрати самоконтролю не відбувається. Може проходити і без сильно виражених проявів, але при цьому людина важко зосереджує, розподіляє та переключає увагу, погано розв'язує мислительні задачі. Водночас виконання автоматизованих дій покращується. Негативний варіант стресу називають дистресом. Водночас, незначний і нетривалий стрес може викликати активізацію діяльності, тоді він називається еустресом.

Пристрасть – сильне, стійке, тривале почуття. В ній тісно пов'язані емоційні, вольові та мотиваційні компоненти. Виражається у зосередженні всіх думок, зусиль людини у напрямку обраної мети. Пристрасть – це завжди не просто переживання, але й відповідна дія (пристрасть до математики виражається не просто в інтересі до предмета, а й у діях: читання додаткової літератури, відвідування гуртка тощо). У пристрасті активність поєднується з пасивністю. Активність звужується й обмежується сферою діяльності, яка пов'язана з предметом пристрасті.

Настрій – це загальний емоційний стан, фон перебігу психічних процесів та поведінки людини (діяльність відбувається на певному емоційному фоні). Розрізняють настрої приємні та неприємні. Ефективність діяльності вища при приємному настрої.

Настрій – не предметне переживання, а особистісне (нам просто весело чи сумно), залежить від загального стану здоров'я, тонусу життєдіяльності: "в здоровому тілі – здоровий дух" І, навпаки, хвора людина легше одужує, якщо має гарний настрій.

Настрій – це безсвідома емоційна оцінка особистістю того, як на даний момент складається для неї ситуація життєдіяльності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші