Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вольова діяльність людини

План

  • 1. Поняття про волю
  • 2. Характеристика вольової дії
  • 3. Вибір як умова вольової дії
  • 4. Вольові якості особистості

Поняття про волю

Воля визначається в зв'язку з діяльністю та поведінкою людини й розуміється як певний рівень їх регуляції. Не кожну діяльність чи дії людини ми можемо називати вольовими. Дії класифікують на: 1) мимовільні, що виникають при неусвідомлених спонуканнях, мають імпульсивний характер, позбавлені чіткого плану (дії в стані афекту); 2) довільні, що передбачають усвідомлення цілі і наявність плану. Серед довільних дій виокремлюють вольові – це свідомі дії, спрямовані на певну мету і пов'язані із зусиллями, що потрібні для подолання перешкод на шляху до мети.

Воля – психічний процес свідомої та цілеспрямованої регуляції людиною своєї діяльності та поведінки з метою досягнення поставлених цілей.

Функції волі

  • 1) Гальмування і стримування небажаних для особистості спонукань та дій.
  • 2) Мобілізація, стимулювання активності (її посилення чи послаблення).
  • 3) Спрямування і реалізація активності у напрямку поставленої мети.

Важливо розмежувати волю і мотивацію, яка також регулює і спонукає діяльність. У зарубіжній психології термін воля майже не зустрічається. Вважається, що воля входить у поняття мотивації, є тим, що визначає її силу. Адже чим сильніша мотивація, тим активніше долає людина перешкоди (Аткінсон). Жан Піаже визначив волю як значущість для людини тих чи інших дій. Якщо прийняти погляди згаданих авторів, то поняття волі є зайвим, а всю поведінку можна пояснити за допомогою інших термінів. Щоб довести необхідність розмежовувати явище волі із іншими психічними фактами, потрібно знайти її специфіку, характерні особливості, що відрізняють її від інших понять. Наведемо їх. Особливості вольової поведінки (В.О. Іванніков, 1980)

  • 1) Вольова поведінка виникає при недостатній мотивації до необхідної дії – дитина бажає подивитися телевізор, коли потрібно зробити домашнє завдання.
  • 2) Вольова дія побудована на розумінні необхідності виконання будь-чого для досягнення бажаного, причому необхідна дія ззовні не пов'язана з бажанням. Цей зв'язок необхідно уявити (щоб подивитись кінофільм, треба виконати уроки). Виникнення такого уявного зв'язку стає зрозумілим, якщо школяр відчуває відповідальність перед батьками і вчителями. Воля тісно пов'язана з мораллю і світоглядом.
  • 3) Воля – це довільне створення спонукання до дії. Людина підпорядковує важливішим цілям всі інші мотиви поведінки, які мають меншу значущість.

Характеристика вольової дії

Власне вольові дії розуміють по-різному. По-перше, як дії на досягнення свідомо поставлених цілей. Вольові дії не відмежовуються від широкого класу свідомих дій людини (А.О. Смірнов, О.М. Леонтьев). По-друге, дії, пов'язані з подоланням труднощів (О.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін). По-третє, відмітною ознакою вольової дії є вольове зусилля (К.М. Корнілов, В.П. Селіванов). Вольове зусилля характеризується фізіологічною напругою, яка е і при стресі. Однак, у вольовому зусиллі напруга має регульований, свідомий характер. Вольова дія – це вольове зусилля з напругою мобілізуючого характеру. Для того, щоб подолати у собі небажані спонукання одного знання недостатньо. Знання повинно поєднуватись із переживанням необхідності дотриматись норми. Лише за цієї умови виникає зусилля, що пригнічує інші прагнення. Переконання необхідності робити так, як культурна людина, свідчить про засвоєння особистістю норм суспільного життя.

Структура вольової дії. Розглядають просту й складну вольові дії (акти). При простому вольовому акті спонукання до дії безпосередньо переходить у дію. Досягнення мети здійснюється звичним способом.

Складна вольова дія передбачає кілька етапів.

  • 1. Виникнення спонукань (поява недостатньо усвідомлених мотивів – потягів зробити щось).
  • 2. Одночасне виникнення кількох бажань, як результату усвідомлення потягів.
  • 3. Боління, коли виникає проблема вибору мети з кількох цілей. У здійсненні вибору людина враховує не тільки бажаність цілі, але й легкість її досягнення.
  • 4. Боротьба мотивів, які спонукають зробити взаємовиключні дії, з обдумуванням шляхів досягнення і доцільності того чи іншого вибору та врахуванням наслідків.
  • 5. Прийняття рішення.
  • 6. Створення плану реалізації та його виконання. Перешкоди у виконанні бувають зовнішні (відсутність підручника) і внутрішні (прогалини в знаннях).

Одну й ту ж дію можна виконувати як простий чи складний вольовий акт, залежно від того, наскільки звичною й легко- досяжною вона є для людини. Так, якщо учень звик до чіткого і правильного розпорядку дня, то для нього не становить труднощів вчасно розпочати підготовку домашніх завдань. Інший школяр, який не звик відповідально ставитись до підготовки уроків, але хоче покращити свої навчальні успіхи, повинен докласти вольових зусиль, щоб змінити свій розпорядок, подолати негативні звички.

Вирізняють особливу вольову дію – вчинок. Вчинок – це дія на досягнення суспільно значущої мети, акт моральної поведінки, регульований певними етичними нормами. Вчинок здійснюється, насамперед, на користь інших, іноді навіть на шкоду собі. Вчинок у шкільному житті може проявлятись таким чином: якщо в класі хтось розбив вікно і сварять невинного, то винуватець чесно зізнається у своїй провині, незважаючи на незручності для себе. Вчинок виявляє ставлення людини до інших.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші