Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МАЛИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП

Поняття малої соціальної групи у психології

План

  • 1. Поняття про соціальні групи, їх класифікація
  • 2. Соціально-психологічні ознаки колективу
  • 3. Міжособистісні взаємини та розвиток соціальної групи
  • 4. Поняття соціально-психологічного клімату колективу

Поняття про соціальні групи, їх класифікація

У суспільстві люди згуртовані за певними ознаками в більш чи менш стійкі об'єднання – соціальні групи. За ознакою чисельності вирізняють великі й малі соціальні групи (див. рис. 11). Великі групи (держава, нація, партія) впливають на особистість опосередковано – через політику, право, ідеологію. їх вивчають переважно в соціології. Мала група (від 2 до 40 осіб) безпосередньо впливає на поведінку людини, взаємини в ній створюють умови формування психіки особистості. Психологічні явища в малих групах (взаємини, діяльність, настрій) – це основний об'єкт досліджень соціальної психології. Люди в цих групах перебувають у безпосередніх особистих контактах, об'єднані на основі певної спільності (сім'я, клас, спортивна команда). Рівень розвитку спільності або згуртованість – це основна характеристика розвитку групи (чим більш згуртована група, тим вищий її рівень).

Головні ознаки, що відзначають малу групу, такі: – кількісний склад або розмір групи, визначається кількістю учасників;

  • - індивідуальний склад або композиція, визначається поєднанням індивідуальних особистісних властивостей учасників;
  • - соціально-психологічний клімат як переважаючий настрій групи;
  • - групові норми (правила поведінки членів групи).

Класифікація соціальних груп

Рис. 11. Класифікація соціальних груп

Серед малих груп (рис. 11) за ознакою способу їх утворення виділяють:

1) умовні – об'єднання, створені уявою дослідника з метою їх аналізу. Реальні зв'язки між членами групи відсутні, їх

об'єднують лише спільні ознаки (жителі області, підлітки, вчителі міста);

2) реальні: дійсні об'єднання людей, що контактують між собою.

Реальні групи поділяють на два види: природні й лабораторні. Природні – утворені, виходячи з потреб суспільства, без дослідницьких цілей; лабораторні спеціально сформовані для дослідження.

Природні в свою чергу бувають: формальними й неформальними. Виникнення та існування формальних (офіційних) груп регулюється офіційними документами (шкільний клас, робітники підприємства). Неформальні виникають за ініціативою самих учасників, на основі їх симпатій.

За рівнем організації вирізняють групи:

  • 1) високорозвинені (колектив, де спільна діяльність має соціальну спрямованість; корпорація, де спільна діяльність малокорисна або шкідлива);
  • 2) слаборозвинені або дифузні з поверхневою спільністю. Наприклад, асоціація – випадкове скупчення людей (черга). За значущістю для особистості мала група може бути:
  • 1) референтною – зразковою для даної людини, яка намагається відповідати її нормам;
  • 2) нереферентною, яка не має впливу на особистість;
  • 3) антиреферентною, норми якої людина засуджує. Референтна група реально може не існувати і бути умовною. Наприклад, дорослі для підлітка.

Соціально-психологічні ознаки колективу

Для розкриття теми важливі поняття групи і колективу. Існують різні випадки вживання слова "колектив". У побутовому розумінні ним називають робітників (учнів, студентів) будь-якої установи чи підприємства.

У соціальній психології поняття колективу звужується. Ним позначаються лише групи високого рівня розвитку, в яких сформовані певні якості міжособистісних взаємин. Ці якості вказують на те, що група в своєму розвитку досягла високого рівня згуртованості й може називатися колективом.

У західній психології, зокрема в теоріях групової динаміки, такого розмежування не існує, а група розглядається як незмінна в часі, безвідносно до рівня її розвитку.

Ознаки колективу

  • - об'єднання людей на основі соціально заохочуваної мети;
  • - добровільність об'єднання;
  • - цілісність, що передбачає розподіл та узгодження ролей і функцій у групі;
  • - міжособистісні взаємини визначаються інтересами спільної справи, а не симпатіями людей.

Колектив – це група об'єднаних спільними цілями і задачами людей, що досягла в процесі соціально-цінної спільної діяльності високого рівня розвитку (А.В. Петровський).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші