Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Міжособистісні взаємини та розвиток колективу

Міжособистісні взаємини характеризують відносно стійку систему вибіркових, усвідомлених і емоціональних зв'язків між членами малої групи. Міжособистісні взаємини людей (зв'язки) визначаються, в основному, їх спільною діяльністю й ціннісними орієнтаціями. Вони знаходяться в процесі розвитку й виявляються в спілкуванні, спільній діяльності, вчинках і у взаємооцінках членів групи.

Спілкування і взаємини – тісно пов'язані явища, які відображають складний процес соціального життя людини, коли вона безпосередньо контактує з іншими, або самі контакти відсутні, проте суб'єктивні зв'язки з іншими, їх усвідомлення, оцінка, осмислення постійно виступають важливою сферою внутрішнього світу особистості.

Міжособистісні взаємини становлять мотиваційне ядро поведінки, спільної діяльності та спілкування, їх змістовну сторону, й виступають внутрішньою, особистісною основою взаємодії, а саме спілкування є зовнішнім проявом взаємин. Т.О. Рєпіна (1988) порівнює міжособистісні взаємини з айсбергом, у якого лише надводна його частина виявляється у поведінкових аспектах особистості, а інша, підводна частина, залишається прихованою. Тобто, сутністю взаємин виступають не поведінкові акти, а внутрішня основа, що їх зумовлює.

У структурі міжособистісних процесів виділяють три взаємопов'язаних компоненти: поведінковий (праксичний), афективний (емоціональний), гностичний (когнітивний) (О.О. Бодальов, Я.Л. Коломінський, Б.Ф. Ломов та ін.).

Розроблено близько десяти різних класифікацій міжособистісних взаємин. їх приклади подано у табл. 9.

Таблиця 9

Класифікація міжособистісних взаємин різними психологами

Види взаємин

Автор

  • - особистісні емоціональні ставлення (прихильність, неприязнь, ворожість й поряд з цим почуття симпатії, любові, ненависті)
  • - ставлення більш високого усвідомленого рівня – ідейні й принципові

В.М. М'ясіщев

  • - практичні (характер поведінки під час взаємодії)
  • - теоретичні (сприйняття, розуміння, оцінка іншого)

Б.І. Додонов

  • - ділові, які випливають із задач, поставлених суспільством перед групою
  • - особистісні, що базуються головним чином на почуттях симпатії чи антипатії

Я.Л. Коломінський

  • - ділові
  • - особистісні
  • - порівняльні (оціночні)

М.М. Обозов

  • - безпосередньо емоціональні взаємини (у слаборозвиненій групі)
  • - опосередковані цілями, задачами і цінностями спільної діяльності, оціночні ставлення (у колективі)

А.В. Петровський

Розвиток колективу пов'язаний з удосконаленням взаємин між його членами. На низькому рівні міжособистісні взаємини визначаються симпатіями або антипатіями, тобто безпосередньо.

На високому – взаємини між учасниками залежать від їх внеску у спільну діяльність, яка є особистісно значущою для кожного. Відтак, взаємини в таких групах опосередковані цілями й змістом спільної діяльності (діяльнісне опосередкування) (А.В. Петровський). За наявності цієї ознаки можна відзначити, що група досягла рівня колективу.

У колективі виникають високоморальні взаємини між його членами, ознаками яких є наступні:

  • 1) ціннісно-орієнтаційна єдність (ЦОЄ), що характеризується зближенням позицій учасників щодо цілей діяльності, способів їх досягнення, основних цінностей;
  • 2) колективістська ідентифікація – ставлення до інших як до себе і до себе як до інших;
  • 3) адекватна атрибуція відповідальності – справедливий розподіл відповідальності за загальний результат спільної діяльності;
  • 4) єдність функціонально-рольових очікувань, що передбачає адекватне уявлення про те, що і в якій послідовності повинен робити кожен член колективу.

Поняття соціально-психологічного клімату колективу

Соціально-психологічний клімат утворює переважаюча і відносно стійка духовна атмосфера або психологічний настрій колективу, що виявляється в ставленні людей один до одного та до спільної справи (Б.Д. Паригін, 1981).

Головне, що зумовлює соціально-психологічний клімат (надалі – СПК) – це емоційний стан чи настрій колективу. Настрій виступає своєрідним підсумком подій у долі людини. СПК має дві основні характеристики: предметність та емоційність.

Предметність СПК колективу розкривається як спрямованість уваги особистості на діяльність групи й особливості сприймання людиною цієї діяльності.

Емоційність, як компонент СПК, відображає задоволеність (захоплення, радість, ентузіазм), або незадоволеність (обурення, агресивність, депресія), що переважають у групі.

СПК виявляється у характері різних ставлень особистості. Систему ставлень особистості, яку зумовлює СПК, зображено на рис. 12.

Структура ставлень, яку визначає СПК

Рис. 12. Структура ставлень, яку визначає СПК

СПК зумовлює ставлення особистості й через них впливає не тільки на взаємини, але й на світосприйняття, світорозуміння, самопочуття кожного члена групи (див. рис. 13). Структурою

СПК визначається його важлива роль у життєдіяльності особистості й колективу, яка розкривається у наступних його функціях:

  • 1) створює безпосередні умови життєдіяльності особистості у групі;
  • 2) забезпечує зворотній зв'язок про взаємодію особистості із соціальним оточенням;
  • 3) виступає фактором спільної виробничої діяльності (стимулює її при здоровому і сприятливому СПК, або гальмує при негативному, шкідливому СПК). Вплив СПК на діяльність дозволяє його оцінити.
  • 4) залежно від свого характеру впливає на розвиток особистості, сприяючи формуванню або відповідальності, дисциплінованості, організованості, комунікативних якостей; або виникненню агресивності, недовіри, підозрілості, заздрості тощо.
  • 5) обумовлює психічний стан і здоров'я особистості. При позитивному СПК психічний стан характеризується бадьорістю, піднесеністю, активністю. Він сприятливий для фізичного здоров'я. При негативному СПК виникають напруга, відчуженість, образа, депресія, які шкідливі для здоров'я.

Структура соціально-психологічного клімату в колективі

Рис. 13. Структура соціально-психологічного клімату в колективі

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші