Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Впливовість особистості та способи протистояння неконструктивним впливам

Впливовість визначається ступенем тих змін у поведінці особи, що є наслідком впливу з боку іншої особи. При цьому впливовість залежить від багатьох факторів: когнітивних, емоційних, індивідуально-особистісних, соціально-психологічних, часових.

Впливовість зумовлюється когнітивними характеристиками ситуації, щодо якої приймається рішення. При високій очевидності стану справ вірогідність впливу на зміну оцінок нижча, а адекватність рішення вища. П. Зоді сформулював закон "соціально-психологічної доцільності", за яким в умовах обговорення зростає адекватність висновків. Вплив на оточуючих думки особистості нижчий, коли можна перевірити її правильність (у технічних, технологічних задачах, наприклад, при відповіді на питання "Чи потоне цвях?"), і вищий, коли задача не має однозначного розв'язання і перевірка його утруднена (моральні, соціальні задачі). На трансформацію оцінок впливають суспільно- історичні пріоритети щодо норм поведінки, якостей особистості тощо.

Впливовість партнера залежить і від його привабливості. Симпатії до нього посилюють схильність до згоди з ним і – навпаки (Ш.О. Надірашвілі). При цьому знижується здатність людини об'єктивно сприймати ситуацію. Тому у виробничих умовах оптимальними вважаються ділові взаємини з мінімально вираженою емоційною складовою, тобто орієнтовані на предмет праці.

Глибина й результативність взаємовпливу залежить від його тривалості. Так, у подружжя "зі стажем" подібність особистостей вища, ніж у молодят (О.Н. Абакумова, Т.М. Трапєзнікова). Ці явища – результат досвіду спілкування в різних сферах подружнього життя. У студентів зміст досвіду спілкування зумовлює зближення їх поглядів щодо інтелектуальних задач, навчального матеріалу.

Вплив змісту спілкування на пристосування партнерів відображає закон міжособистісного уподібнення. Уподібнюються ті риси особистостей партнерів, які виявляються в безпосередній практиці спілкування і є його умовою.

Останніми роками отримали розробку питання асертивності особистості, тобто її спроможності досягати своїх цілей. Вважається, що асертивна людина здатна сильніше впливати на інших, бо почувається впевнено, знає, чого хоче. Проте М. Аргайл і його колеги, описуючи "асертивну" (наполегливу) поведінку, вказують на деякі фактори, що сприяють її можливому переходу в негативні форми. Так, чим вище статус людини й більше влада, тим важче щодо неї зберігати "асертивність" й тим вірогідніше з'являться такі негативні реакції, як незгода, відмова тощо. Аналогічними чинниками, що утруднюють асертивну поведінку людини, є складність ситуації та її незвичність (наприклад, неясність правил взаємодії). Крім того, очевидними є розходження в культурних нормах того, що вважається припустимим рівнем наполегливості в поведінці, наприклад для чоловіків і жінок.

Більшість видів впливу може мати як конструктивний, так і деструктивний характер, залежно від цілей партнерів й особливостей ситуації, тому мають амбівалентний характер (Н.В. Грішина, 2000). Психологічно конструктивний вплив повинен відповідати трьом критеріям:

  • 1) не бути руйнівним для осіб, що беруть участь у взаємодії, та їх взаємин;
  • 2) бути психологічно коректним, тобто враховувати психологічні особливості партнера й поточної ситуації і використовувати "правильні" психологічні прийоми дії;
  • 3) задовольняти потреби обох сторін (Е.В. Сидоренко, 1997). Поряд з розробкою питань ефективності психологічних впливів розробляються і проблеми протистояння особистості неконструктивним руйнівним впливам (табл. 11).

Таблиця 11

Види психологічного протистояння неконструктивним впливам

Вид протидіючого впливу

Зміст протидії

Контраргументація

Свідома аргументована відповідь на спробу переконання, що спростовує або знецінює докази ініціатора дії

Конструктивна критика

Підкріплене фактами обговорення цілей, засобів або дій ініціатора дії й обгрунтування їх невідповідності цілям, умовам і вимогам адресата

Енергетична мобілізація

Опір адресата спробам навіяти або передати йому певний стан, ставлення, намір або спосіб дій

Творчість

Створення нового способу, що ігнорує вплив зразка, прикладу, моди або перевершує їх

Ухилення

Прагнення уникати будь-яких форм взаємодії з ініціатором дії, у тому числі випадкових особистих зустрічей і зіткнень

Психологічна самооборона

Вживання мовних формул та інтонацій, що дозволяють зберегти присутність духу і виграти час для обдумування подальших кроків у ситуації деструктивної критики, маніпуляції або примушення

Дії, що свідчать про те, що адресат умисно Ігнорування 1 не помічає або не бере до уваги слів, дій і виражених ініціатором дії почуттів

Конфронтація

Відкрите і послідовне відстоювання адресатом 1 своєї позиції і своїх вимог перед ініціатором дії

Відмова

висловлення адресатом своєї незгоди виконати прохання ініціатора

Використовуючи різні засоби впливу і протистояння чужому впливу, людина намагається подолати суперечливу ситуацію, що склалася у взаєминах з партнером. При цьому, якщо такі форми впливу, як переконання, навіювання і прохання, можуть використовуватися як у діалозі рівноправних партнерів, так і у разі тиску на партнера, то примушення, деструктивна критика, ігнорування і маніпуляція відображають методи "боротьби", направлені на "перемогу" над партнером.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші