Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття про конфлікт та його психологічна характеристика

План

  • 1. Загальні ознаки конфлікту
  • 2. Природа й причини конфліктів
  • 3. Функції конфліктів

Загальні ознаки конфлікту

Слово "конфлікт" багатозначне, походить від лат. conflictus – зіткнення. Має наступні основні значення (за Н.В. Грішиною, 2000):

  • • стан відкритої боротьби, війна, битва;
  • • дисгармонія у взаєминах людей, зіткнення протилежностей;
  • • психічна боротьба між взаємовиключними можливостями;
  • • протиборство характерів, героїв у творах художньої літератури, кіно;
  • • емоційна напруга внаслідок непримиренності внутрішніх настанов з вимогами ситуації.

Узагальнює ці семантичні нюанси значення "зіткнення протилежних опозиційних сторін" (найчастіше 2-х).

Теорія конфлікту розроблена недостатньо. Проте на Заході вже протягом декількох десятиріч, особливо в кінці XX ст., прикладний аспект цього наукового напряму одержав грунтовний розвиток. Написані сотні книг про конфлікти й способи їх розв'язання, систематично видаються журнали, реферати й збірки статей. Є всі підстави говорити про створення самостійної комплексної науки конфліктології, предметом якої є вивчення природи, причин, механізму конфліктів у людському суспільстві, а також розробка шляхів їх запобігання й розв'язання. У нашій країні ця наука почала розвиватись лише останнім часом, хоча вже видано немало робіт про конфлікти й шляхи їх залагодження.

Перші дослідження конфліктів здійснено у соціології та психології. Водночас, саме у психології накопичено найбільш значний експериментальний матеріал з конфліктології.

Більшість дослідників погоджується, що основою конфлікту є суперечність, але вона призводить до конфлікту лише за певних психологічних умов, а саме: суперечність повинна усвідомлюватись і сприйматись людиною як значуща. У такій ситуації людина переживає неприємні емоції (напруги, тривоги, невпевненості, роздратування), які мотивують її до пошуку виходу з цього стану.

Наприклад, учень вважає, що вчитель до нього несправедливий і переживає цю ситуацію. Конфлікт станеться у тому разі, якщо учень спробує змінити обставини, висловить своє незадоволення низькими оцінками його роботи.

Конфлікт – це суперечність, яку людина сприймає як значущу життєву проблему, що вимагає свого розв'язання й викликає активність з її подолання.

Дискусія виникла з приводу включення до психологічних ознак конфлікту агресивності, ворожості, деструктивних дій учасників. Більшість учених погоджується у тому, що конфлікт супроводжується негативними емоціями, до яких належать агресивність, ворожість тощо (А.Я. Анцупов, А.И. Шипилов, 2002; Н.В. Гришина, 2000).

Разом з поняттям конфлікту використовуються близькі за значенням, але не тотожні за змістом терміни ворожість, суперництво, конкуренція, криза.

Конкуренція – це особливий тип протиборства, мета якого – отримання вигоди, прибутку або сприятливого доступу до дефіцитних матеріальних і духовних цінностей. У конкуренції чітко позначені й усвідомлені цілі, кінцевий результат. Конкуренцію не завжди супроводжує конфлікт. Особливість конкуренції полягає у використанні тільки тих форм боротьби, які визнані морально- правовими.

Суперництво – це боротьба суб'єкта за визнання його особистих досягнень суспільством, групою, індивідами. Для нього властива демонстрація взаємної переваги шляхом досягнення загальнозначущих престижних цілей. Об'єктом суперництва бувають кращі соціальні або професійні позиції, винагороди, оцінки, визнання колег або керівництва. Суперництво не завжди переходить у конфлікт.

Змагання – більш формалізований і мирний тип суперництва, при якому чітко визначені й проголошені його форми та цілі.

Ворожість – це фіксована психологічна установка, готовність до конфліктної поведінки. Ворожість не завжди переходить у конфлікт і не завжди у конфлікті домінує ворожість.

Криза – це стан системи, за якого неможливе одночасне задоволення різноспрямованих інтересів. Криза – це результат патологічних змін у змісті й формах життя населення; серйозних порушень механізму контролю у політиці, економіці, культурі; вибуху масового невдоволення. Кризи часто переходять у конфлікти і супроводжують їх, але не кожен конфлікт породжує кризу.

Суперечність – об'єктивний, не завжди усвідомлюваний і зовні помітний стан системи, за якого виявляються неузгоджені інтереси, цілі, цінності її елементів. Суперечність завжди лежить в основі' конфлікту. Конфлікт – зовнішня форма прояву суперечностей, протиборча поведінка з приводу суперечності.

У цілому слід зауважити, що всі перелічені явища – є провокуючими конфлікт факторами, але не збігаються з ним.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші