Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Психологічні особливості основних типів конфліктів

План

  • 1. Типи конфліктів
  • 2. Внутрішній конфлікт та його різновиди
  • 3. Поняття міжособистісного конфлікту
  • 4. Міжгруповий конфлікт

Типи конфліктів

Конфлікти об'єднують значну кількість різноманітних соціально-психологічних явищ, які досить виразно розрізняються між собою. Необхідно враховувати типологію конфліктів, щоб правильно аналізувати та ефективно долати їх. Типи конфліктів вирізняються за багатьма ознаками. Перелічимо основні з них.

За носіями суперечності:

  • - Внутрішньоособистісні (інтраперсональні). Суперечність розгортається між конкурентними інтересами, потребами, ролями особистості. Наприклад, конфлікт між бажанням і можливостями його задоволення, вимогами сім'ї і роботи.
  • - Міжособистісні (інтерперсональні) – між людьми через суперечність їх цілей, інтересів, з приводу їх спільної діяльності.

Конфлікт між особою і групою може виникнути, якщо особа займе позицію, відмінну від позиції групи. У процесі функціонування групи виробляються групові норми, стандартні правила поведінки, яких дотримуються її учасники. Дотримання групових норм забезпечує схвалення або осуд індивіда групою.

Міжгрупові – учасниками виступають соціальні групи. Часто виникають через відсутність чіткого узгодження функцій і графіків роботи між підрозділами. Причиною може послужити і дефіцит ресурсів: матеріалів, інформації, нового устаткування, часу тощо. Міжгрупові конфлікти виникають і між неформальними групами.

За мотивацією учасників: прагматичні, спрямовані на подолання перешкод спільної діяльності; особисті, які переслідують корисні егоктичні інтереси.

За статусом учасників: горизонтальні, вертикальні знизу, вертикальні згори.

За наявністю насильства: є чи немає насильства, його ступить, роль учасників у розгортанні насильства, масштаб поширення насильницького конфлікту у суспільстві.

За доцільністю: закономірні; необхідні; вимушені; невиправдані.

За функцією: конструктивні; деструктивні.

За масштабом цілей: особисті; групові; суспільні.

За емоційністю: високо емоційні; низько емоційні.

За кількістю учасників: діадичні; локальні – дехто з членів групи; загальні – весь колектив, між групові.

За динамікою відповідно до її етапів:

  • - виникнення (стихійні; заплановані);
  • - розвитку (короткочасні; тривалі; затяжні);
  • - усунення (керовані; погано керовані; некеровані);
  • - згасання (спонтанно припиняються; під впливом самих учасників; вирішуються при втручанні ззовні).

За тактичною корисністю: виправдані; невиправдані.

За етичністю форм прояву: соціально прийнятні; соціально неприйнятні.

Внутрішній конфлікт та його різновиди

Внутрішній, або особистісний, конфлікт розгортається в мотиваційній, когнітивній або діяльнісній сферах особистості, виражається боротьбою суперечностей внутрішнього світу людини, супроводжується емоційною напруженістю. Близьке до нього явище кризи. Різниця останньої з конфліктом у тому, що криза має більш масштабний характер, зачіпає найбільш фундаментальні, життєві цінності й потреби, стає домінантою внутрішнього життя особистості й супроводжується сильними емоційними переживаннями.

Особливості внутрішнього конфлікту особистості

  • • Незвичність з погляду структури конфлікту: немає суб'єктів конфліктної взаємодії в особі окремих індивідів або їх груп.
  • • Висока емоційність протікання і прояву у формі важких переживань. Супроводжується специфічними станами: страхом, депресією, стресом. Нерідко переходить у невроз.
  • • Латентність. Внутрішній конфлікт нелегко виявити. Часто людина і сама не усвідомлює, що знаходиться в стані конфлікту, маскує його за удаваною ейфорією або за активною діяльністю.

Мотиваційні конфлікти проявляються у боротьбі мотивів, які одночасно нездійсненні, є взаємовиключними.

За теорією 3. Фрейда, який уперше поставив проблему інтраособистісного конфлікту, наявність останнього – обов'язкова, сутнісна ознака особистості, в основі якої боротьба між інстинктом і розумом, біологічним і соціальним, вродженим і набутим у структурі особистості.

Особливо глибоко розробляв питання мотиваційного конфлікту німецько-американський психолог Курт Левін, який виділив три його типи.

1. Між двома однаково привабливими, але взаємовиключними мотивами (еквівалентний). Цей різновид характеризує ситуація "Буриданова віслюка".

В епоху середньовіччя філософ Буридан склав притчу про тварину, яка знаходилась між двома однаковими стіжками сіна, почергово дивилась то ліворуч, то праворуч, а в результаті померла з голоду.

  • 2. Між двома однаково непривабливими можливостями (вітальний). Наприклад, молода сім'я повинна або знімати квартиру, або жити з батьками.
  • 3. Мета однаково і приваблива, і неприваблива водночас (амбівалентний). Наприклад, бажання придбати важливу, але дорогу річ; отримати вигідну, але нецікаву роботу.

Когнітивних конфлікт виникає внаслідок суперечності в думках, знаннях, уявленнях. Таку суперечність називають когнітивним дисонансом. Людина прагне до побудови такого образу дійсності, який мав би логічну і несуперечливу структуру. Наявність когнітивного конфлікту порушує узгодженість елементів образу дійсності й є джерелом пізнавальної мотивації, спонукаючи людину до пізнання. Суперечність, що виникає в образі дійсності, породжує проблемну ситуацію, яку С.Л. Рубінштейн охарактеризував як невідповідність думки про предмет із самим предметом. Для проблемної ситуації, а отже і когнітивного конфлікту, властиві суперечності між:

  • а) метою і засобами досягнення;
  • б) вихідними умовами та засобами досягнення мети;
  • в) вихідними умовами й метою;
  • г) суб'єктом (його знаннями, досвідом) та метою, засобами, умовами діяльності.

Постановка проблеми починається зі стану готовності людини виявити нову задачу і завершується невиразним початковим її формулюванням, а отже містить дві основні стадії: поява суперечності, яку прийнято називати проблемною ситуацією, та формулювання задачі. ,На етапі проблемної ситуації людина переживає стурбованість, занепокоєність, висловлювані питаннями й фразами за схемою "щось не так".

Подолання когнітивного конфлікту можливе двома шляхами. По-перше, через узгодження суперечливих думок і отримання нового знання. По-друге, внаслідок зниження гостроти переживань, пов'язаних із проблемною ситуацією, відмови від її розв'язання. Другий шлях дозволяє людині позбутися надмірної психічної напруги, але не призводить до розширення її знань.

Рольові конфлікти розгортаються між соціальними ролями, які виконує особистість. їх поділяють на два види: – міжрольові (жінка як професіонал і як мати);

- внутрішньорольові (між вимогами ролі й можливостями людини виконати її).

Внутрішньорольовий конфлікт – одна з найпоширеніших форм особистісного конфлікту, що зустрічається у працівників установ і організацій. Характерні причини рольового конфлікту наступні: до людини висуваються суперечливі вимоги з приводу того, яким повинен бути результат її роботи; вимоги не узгоджуються з особистими цінностями; робоче перевантаження або недовантаження. Останнє пов'язане з низьким ступенем задоволеності роботою, відсутністю справжньої справи. Ця обставина часто хворобливо б'є по тій категорії працівників, які протягом довгого часу вели активну діяльність на роботі, але потім, через певні причини, були вимушені різко змінити об'єм або місце роботи. Ця проблема в даний час вельми актуальна. Наприклад, працівник не встигає за швидким темпом діяльності через особливості свого типу темпераменту, актор втрачає зовнішність і не може працювати на сцені.

Психологи (Т.С. Кабаченко, 2003, с. 116) вирізняють також внутрішні конфлікти особистості, породжені суперечностями між її прагненням до розвитку професіоналізму та нормативними обмеженнями діяльності, з суперечностями у самому нормативному регулюванні; між прагненням професіонала до успіху і прагненням до безпомилкової діяльності; потребою у безпеці та страхом соціальних санкцій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші