Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття міжособистісного конфлікту

До найпоширеніших психологічних конфліктів відносяться міжособистісні конфлікти. Вони охоплюють практично всі сфери людських взаємин. Будь-який конфлікт зрештою зводиться до міжособистісного. Навіть у міждержавних конфліктах відбуваються зіткнення між лідерами або представниками держав. Тому знання особливостей міжособистісних конфліктів, причин їх виникнення і способів управління ними є важливою складовою у професійній підготовці будь-якого фахівця. Міжособистісні конфлікти виникають через суперечності у взаєминах двох або більшої кількості людей, які об'єднані спільною діяльністю. Конфлікт блокує взаємодію між ними й робить їх співпрацю неможливою чи малоефективною. Конфлікти між особами виникають там, де стикаються різні погляди, манери поведінки; їх може живити і бажання одержати щось, не підкріплене відповідними можливостями. Міжособистісний конфлікт може також виявлятися як зіткнення людей з різними рисами вдачі, поглядами й цінностями. В організації міжособистісний конфлікт – це найчастіше боротьба керівника за обмежені ресурси, капітал або робочу силу, час використання устаткування або схвалення проекту; це боротьба за владу, привілеї; це зіткнення різних поглядів у рішеннях проблем, щодо різних пріоритетів у роботі.

Міжособистісні конфлікти мають свої характерні особливості, які зводяться до наступного.

  • - У міжособистісних конфліктах протиборство людей відбувається безпосередньо, тут і зараз, на основі зіткнення їх особистих мотивів.
  • - У міжособистісних конфліктах виявляється весь спектр відомих причин: загальних і конкретних, об'єктивних і суб'єктивних.
  • - Міжособистісні конфлікти для суб'єктів конфліктної взаємодії є своєрідним "полігоном" перевірки характерів, темпераментів, прояву здібностей, інтелекту, волі та інших індивідуально-психологічних якостей.
  • - Міжособистісні конфлікти відрізняються високою емоційністю і поширенням на практично всі сторони взаємин між конфліктуючими.
  • - Міжособистісні конфлікти зачіпають інтереси не тільки конфліктуючих, але і тих, з ким вони безпосередньо зв'язані або службовими, або міжособистісними взаєминами. Динаміка міжособистісного конфлікту – це його розгортання у часі. При цьому відбуваються зміни у таких напрямах: емоційному, діяльнісному, комунікативному.

Вирізняють наступні фази міжособистісного конфлікту (А.Т. Ішмуратов, 1996).

  • 1. Латентна – зовні майже не виявляється, припиняється спілкування між партнерами, виникає ігнорування один одного.
  • 2. Демонстративна – партнери усвідомили конфлікт і висувають вимоги один до одного.
  • 3. Агресивна – в учасників формуються образи ворога, виникають плани помсти.
  • 4. Батальна – демонстративно-агресивна реалізація планів помсти.

Для емоційної динаміки конфлікту характерними є наступні послідовні переходи:

  • - від здивування до спроб з'ясувати й переконати;
  • - від суперечок до розриву взаємин і припинення спілкування;
  • - від агресивних планів до оголошення "війни";
  • - ворожість, ескалація (посилення) конфлікту.

Міжгруповий конфлікт

Суспільство складається з багатьох формальних і неформальних груп, між якими можуть виникати конфлікти. Наприклад, в установі освіти, між керівництвом і підлеглими, між педагогами різних підрозділів, між неформальними групами усередині підрозділів, між адміністрацією і профспілкою.

На жаль, частим прикладом міжгрупового конфлікту служать розбіжності між вищим і нижчим рівнями управління. Це яскравий приклад дисфункціонального конфлікту.

Міжгрупові конфлікти обумовлені несумісністю цілей у боротьбі за обмежені ресурси (владу, багатство, територію, матеріальні ресурси тощо), тобто наявністю реальної конкуренції, а також виникненням соціальної конкуренції.

Міжгрупові конфлікти супроводжуються:

  • - проявами "деіндивідуалізації", тобто члени групи не сприймають особистість та самобутність учасників іншої групи, якій приписується негативна поведінка. Деіндивідуалізація полегшує прояв агресивності щодо інших груп; викривленням соціального, міжгрупового порівняння, в ході якого люди більш високо й позитивно оцінюють свою групу, підвищують свій престиж і водночас принижують, знецінюють групу-супротивника, дають їй негативну оцінку. Соціальне порівняння може ініціювати конфлікти, а також підтримувати, "виправдовувати себе" в конфлікті, адже, щоб перемогти, треба оцінювати себе як "позитивну групу, яка правильно діє" і негативно оцінювати групу-супротивника. Часто лідери груп прагнуть частково або повністю ізолюватися від інформації з протилежної сторони про групу-супротивника ("залізна завіса"), тоді легше зберігати конфлікт. Для залагодження конфлікту корисний обмін реальною інформацією між конфліктуючими групами;
  • - порушеннями групової атрибуції, тобто схильністю вважати, що саме група-супротивник відповідальна за негативні події. Поясненням причин подій властиві подвійні стандарти, що виявляється у таких явищах. Позитивній поведінці своєї групи і негативній поведінці групи-супротивника приписуються внутрішні причини ("ми діємо правильно, тому що ми хороші", "вони чинять погано, тому що вони погані"). Натомість, негативна поведінка своєї групи й позитивна поведінка групи-супротивника пояснюються зовнішніми й випадковими обставинами. Так, напади своєї групи (негативна, агресивна поведінка) пояснюють зовнішніми причинами ("нас вимусили обставини"), а напади супротивників пояснюють внутрішніми причинами ("вони погані люди"). Конструктивні позитивні дії групи-супротивника оцінюють як зовні зумовлені ("у них не було іншого виходу, обставини вимусили їх піти на угоду"), або деколи сприймаються як витівки, "військові хитрощі" ("щось тут не так, не можна довіряти їх миролюбним намірам"). Навіть розкол усередині своєї групи її члени схильні пояснювати діями групи-супротивника, яка "шкодить нам, будує змови проти нас".
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші