Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Психологічні основи залагодження конфліктів

План

  • 1. Підходи до залагодження конфліктів
  • 2. Методи аналізу конфлікту
  • 3. Управління конфліктами

Підходи до залагодження конфліктів

Різноманітність конфліктних явищ у взаєминах людей зумовлює багатоваріантність у психологічному трактуванні їх причин, а відтак і різні концептуальні підходи до їх розв'язання. Основними серед них є наступні.

Мотиваційний підхід головною метою в подоланні конфлікту проголошує усунення розбіжності в цілях, мотивах, цінностях учасників, формування орієнтації на кооперацію й співпрацю (Дойч М., Козер Л., Зіммель Г, Мітчел К., Макклінток Ч.)• Конфліктуючих необхідно переконати у тому, що разом діяти краще, ніж поодинці.

Основна мета залагодження конфлікту, на думку представників когнітивного підходу, – це створити спільну інформаційну основу, знайти спільне в поглядах, дотичні інтереси, пізнати себе й один одного (Крогіус М.В., Фригіна Н.). Конфліктуючі повинні усвідомити: "Ми всі прагнемо одного".

Діяльніший підхід приймає за основну мету організацію співпраці між конфліктуючими з правильним і чітким розподілом функцій, вимог до учасників, забезпечення ефективної взаємодії та управління в установах, на виробництві – взагалі у діяльності (Грішина Н.В., Мейо Е., Ложкін Г.В., Повякель Н.І.). Конфліктуючі повинні зрозуміти, що виконують спільну справу.

Існує можливість залагодження конфлікту в різних своїх варіантах. З іншого боку, залагодження конфлікту може бути менш чи більш успішним, що виявляється у певному відновленні взаємин між учасниками. Слід також розуміти, що у деяких випадках залагодження не йде далі забезпечення "мирного співіснування" конфліктуючих. При визначенні перспектив залагодження конфлікту, важливо врахувати співвідношення сил сторін, яке може бути приблизно однаковим або з перевагою однієї із сторін. За очевидної переваги однієї зі сторін вона нав'язує слабшому опоненту свої умови припинення конфлікту, або боротьба йде до повної перемоги сильнішої сторони. Якщо сили сторін приблизно однакові, то боротьба або приймає затяжний характер, або сторони йдуть на взаємні поступки не виявивши явного (потенційного) переможця. Нарешті, конфлікт може бути зупинений під тиском третьої сили.

Існують такі абсолютні конфлікти, в яких боротьба ведеться до повного знищення одного або обох суперників. Чим чіткіше окреслений предмет суперечки, чим очевидніші ознаки перемоги і поразки сторін, тим більше шансів для локалізації (обмеження) конфлікту.

Способи завершення конфлікту полягають у наступному: – усунення об'єкта конфлікту;

  • - заміна одного об'єкта іншим;
  • - усунення одного з учасників конфлікту;
  • - зміна позиції однієї зі сторін;
  • - зміна характеристик об'єкту й суб'єкта конфлікту;
  • - отримання нових відомостей про об'єкт або створення додаткових умов;
  • - недопущення безпосередньої або опосередкованої взаємодії учасників;
  • - вироблення учасниками конфлікту єдиного рішення або звернення до арбітрів за умови підкорення будь-якому їх рішенню.

Отже, способи завершення конфлікту можна розподілити на дві великі групи: спрямовані на зміну самої конфліктної ситуації (характеристик об'єкту), або шляхом впливу на учасників – їх розуміння, ставлення, оцінки, свободу дій тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші