Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види творчості

Традиційно у теорії творчості вирізняють три види творчості – наукову, технічну, літературно-художню. Якщо прийняти цю класифікацію, то вийде, що творчість властива лише для таких професій, як науковець, технік, художник. Натомість психологи наголошують, що у будь-якій діяльності людини є місце для творчості, тому пропонують набагато ширшу класифікацію творчості. Зокрема. В.О. Моляко вирізняє наукову, технічну, літературну, музичну, образотворчу, ігрову, навчальну, побутову ("домашню"), військову, управлінську, ситуаційну, комунікативну творчість.

Наукова – виявляється у діяльності в певній сфері науки, спирається переважно на теоретичне мислення, яке має свою специфіку залежно від наукової дисципліни.

Технічна – передбачає створення нових машин, пристроїв, деталей, зміну їх функцій. Її різновидами є винахідництво, конструювання, архітектура, художнє конструювання приладів, раціоналізація технічних процесів.

Літературна, образотворча, музична творчість пов'язані відповідно з отриманням унікальних продуктів мистецтва (скульптур, романів, віршів, опер тощо) у кожній з цих галузей.

Ігрова – спрямована на участь суб'єкта у грі, де потрібні винахідливість, нововведення, відгадка, здогадка, оригінальний результат.

До навчальної творчості належать усі види навчальної діяльності, коли засвоюються нові знання, розв'язуються нові задачі. Ця діяльність має організований характер у навчальних установах. У навчальній творчості імітуються елементи всіх інших видів.

Військова та управлінська творчість полягають у керівництві та управлінні колективами людей, їх діяльністю, прийняттям рішень. Управлінська творчість передбачає створення і виконання корисної роботи, а військова пов'язана з руйнуванням, знищенням, необхідними для здобуття перемоги.

Побутова – відіграє важливу роль в особистому житті людини, полягає у вихованні дітей, організації життя у сім'ї (розподіл бюджету, облаштування квартири, приготування їжі тощо).

Ситуаційна – передбачає розв'язання задач, що виникають і поза роботою, і поза сім'єю. Наприклад, при вирішенні задач, як зорієнтуватись у незнайомому місці, як відреагувати на порушення поведінки одним з перехожих, на раптову аварію тощо.

Комунікативна включає різні види спілкування людей між собою (ораторське мистецтво, педагогічне спілкування, дотепність). Для спілкування на творчому рівні властиве ставлення до співрозмовника як до самостійної цінності, коли обидва учасники виступають один для одного самостійними цілями. Творчість пронизує всі рівні спілкування: внутрішньоособистісний (внутрішній діалог), міжособистісний та надособистісний (залучення до культурних цінностей). Не всі контакти між людьми можемо називати спілкуванням у істинному значенні цього поняття. Лише у тому випадку, коли спілкування розгортається у системі "суб'єкт-суб'єкт" і призводить до творення духовної спільності "Ми". Розрізняють творче, особистісне, ігрове спілкування, які мають різні джерела мотивації. Відповідно першому властива найбільш повна і глибока мотивація, джерелами якої є продукт, партнер, процес спілкування. Особистісне характеризується мотивацією на партнері та процесі, а ігрове – лише на процесі (М.С. Каган, А.М. Еткінд, 1988).

Найкраще у психології розкрито питання наукової, технічної та літературно-художньої творчості.

Методи досліджень у психології творчості

Вивчення процесу творчості знаходиться в центрі досліджень психології творчості. Накопичено досить об'ємний матеріал стосовно змісту процесу творчості, його механізмів, етапів, мотивації. Методи психології творчості утворюють дві групи: – отримання вихідних даних;

- реєстрації та попередньої обробки (Я.О. Пономарьов).

Методи отримання вихідних даних поділяються на дві підгрупи:

  • - методи традиційної психології, що спирають на безпосередній досвід.
  • - нетрадиційні, призначені для вивчення безпосередньо не відображуваних явищ.

До першої підгрупи належать самоспостереження вчених, митців за процесом власної творчості; вивчення їх біографії (біографічний метод); анкетування; бесіда; інтерв'ю. Згадані методи – універсальні, відтак їх можна використовувати для вивчення будь-яких проблем психології творчості.

На початковому етапі досліджень у психології творчості провідна роль надавалась довільному самоспостереженню видатних людей. Мимовільне самоспостереження фіксується в біографіях, автобіографіях, мемуарах. Сьогодні загальновизнано, що дані самоспостереження слід доповнювати даними спостереження.

З метою активізації самоспостереження суб'єктів творчості П.М. Якобсон використав "методи творчої" та" методично побудованої бесіди".

В.О. Моляко використав цікавий метод аналізу матеріалів преси, що містили бесіди з видатними артистами Л. Зикіною, О. Леоновим, М. Есембаєвим, ученим М. Толстим, авіаконструктором О. Антоновим та іншими.

За допомогою експериментальних методів вивчався переважно процес творчості. Наприклад, використовувалось створення ситуацій розв'язання нових для суб'єкта задач. Вони були поширені в XIX – на початку XX ст. і сьогодні значно вичерпали свою можливість з'ясування нових фактів і закономірностей. Використання експерименту є дієвим та інформативним методом, проте у вивченні творчості як оригінального та унікального процесу важко забезпечити вимогу повторюваності експерименту.

Творчі здібності та якості особистості творця вивчають також за допомогою тестів. Метод тестів використали І.Н. Дьяков, Н.В. Петровський та П.А. Рудик у дослідженні видатних шахістів – учасників Міжнародного турніру в Москві (1926). Визначались властивості пізнавальних процесів шахістів, але їх специфіку в порівнянні з іншими людьми не вдалось виявити.

А.П. Нечаев за допомогою тестів розумового розвитку досліджував винахідників.

Нетрадиційні методи – спрямовані на об'єктивну фіксацію неусвідомлених ланок мислення. Зокрема, аналіз результату предметної дії шляхом розмежування прямого і побічного продукту, метод кінореєстрації рухів очей.

Використовується ефективний, але складний метод моделювання ситуації творчої задачі. Головне при цьому дослідити умови не самої творчої задачі, а творчої діяльності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші