Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Творчість як розв'язання задач

План

  • 1. Постановка задачі
  • 2. Задум розв'язання і безпосереднє розв'язання
  • 3. Стратегія і тактика розв'язання задачі
  • 4. Класифікація творчих задач

Постановка задачі

"Психологічний" хід рішення творчої задачі являє собою цикл взаємодій суб'єкта з об'єктом. Для розгортання процесу творчості виняткове значення має постановка задачі. На цьому початковому етапі творчості яскраво виявляється самостійність, оригінальність, неординарність мислення творця. Будь-яке наукове відкриття чи технічний винахід, чи зразок художньої діяльності починаються з постановки задачі або проблеми. У процесі постановки задачі розкривається пошуковий стиль розумової діяльності, що проявляється у здатності припустити існування нової ідеї чи задачі, а також зафіксувати у свідомості ще дуже фрагментарні, але конкретні її ознаки. Постановка починається зі стану готовності людини виявити нову задачу й завершується початковим її формулювання, а отже містить дві основних стадії: появу суперечності та формулювання задачі. Суперечність може утворитись між:

  • а) метою і засобами досягнення;
  • б) вихідними умовами та засобами досягнення мети;
  • в) вихідними умовами і метою;
  • г) суб'єктом творчості (його знаннями, досвідом) та метою, засобами, умовами.

На цьому етапі людина переживає стурбованість, занепокоєність, висловлювані питаннями і фразами, основне значення яких полягає у тому, що "щось не так".

При формулюванні задачі важливу роль відіграють образи бажаної мети як продукту діяльності. В індивідуальній творчості воно не обов'язково словесне, а в колективній найчастіше виступає саме у вербальній розгорненій формі. Спосіб формулювання задачі зумовлює подальші можливості пошуку. Чим менш конкретним є формулювання, тим більше можливих варіантів розв'язання задачі воно передбачає.

Наприклад, у класі, де навчався майбутній математик Гаусс, учитель поставив задачу знайти суму послідовних натуральних чисел від 1 до 100. Таке формулювання передбачає розв'язання задачі шляхом додавання. Маленький Гаусс переформулював цю задачу більш широко і запропонував загальну формулу знаходження послідовних чисел натурального ряду будь-якої довжини.

Задум розв'язання і безпосереднє розв'язання

Задум з'являється вже в процесі розуміння задачі (В.О. Моляко). Суб'єкт визначає, до якої сфери знань, досвіду людини належить задача. Задача інтегрується в інформаційну модель суб'єкта. Спочатку розуміння задачі спрощене й схематизоване з виділенням вузлових умов. Суб'єкт шукає, до якої категорії відомих задач належить нова задача. Знайомство із задачею включає етапи:

  • 1) первинне ознайомлення і виділення спільних з попередньо розв'язаними задачами ознак, віднесення даної задачі до відомого типу задач;
  • 2) специфікація задачі на основі ознак, що відрізняють її від інших. При стереотипному підході другий етап відсутній і задача розв'язується за типом відомих.

Найбільш типові помилки при аналізі творчих задач виникають унаслідок комплексу причин, серед яких вирізняються:

  • - відсутність чи недостатність знань з попереднього досвіду;
  • - індивідуальні особливості розумової діяльності суб'єкта (невміння аналізувати умову, співвідносити окремі дані, неправильний розподіл уваги, низькі гнучкість та розвиток мислення);
  • - суб'єктивні стереотипи, особливо при розв'язанні нешаблонних задач;
  • - труднощі при сприйманні змісту задачі через невдалу форму його подання (А.Б. Коваленко, 1994).

Власне розв'язання творчої задачі починається з моменту висування попереднього шляху розв'язання. Уявлення про шлях і кінцевий предмет діяльності є задумом. Послідовність процесу осмислення задачі ілюструє рис 18.

Процес осмислення задачі

Рис. 18. Процес осмислення задачі

Спочатку задум виникає як образ чи ідея того об'єкта, який потрібно створити. Згодом конкретизація образу призводить до принципу, схеми подальшого розв'язання.

Задум розв'язання цементується його ідеєю – головною думкою, принципом. Задум вибудовується, доповнюється, деталізується поступово, в ході практичного втілення. Іноді у людей з творчим досвідом задум може виникнути одразу весь в цілому. Таку появу задуму прийнято називати інсайтом – осяянням.

Розв'язання задачі – це водночас перевірка задуму, який існував у вигляді гіпотези. Послідовні трансформації задуму призводять до розв'язання задачі. Спосіб розв'язання може бути прямим і зворотнім. Прямий – це така послідовність операцій, що спирається на вихідні дані й веде до створення об'єкта. Він проходить за схемою так званого "дерева рішення". Так, якщо інженер має задачу розробити будову мосту, то він крок за кроком приходить до результату – конструкції мосту. Зворотній спосіб – від уявлення кінцевого продукту до пошуку способів його досягнення; вимагає більшої фантазії та наочності. Наприклад, у середньовічній Європі майстри віднайшли спосіб виготовлення порцеляни, шовку, що завозили з Китаю, та рецепт виготовлення яких був таємницею.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші