Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи активізації творчості

План

  • 1. Поняття про еврилогію
  • 2. Методи алгоритмізації творчого процесу
  • 3. Методи активізації розумових операцій
  • 4. Групові методи стимулювання творчості
  • 5. Метод контрольних питань

Поняття про еврилогію

Пошуки методів стимулювання творчості мають тривалу історію. Ще в академії Платона, у ліцеї Аристотеля, в "саду Епікура" розвивали мислення шляхом дискусій. Зараз використовується біля п'яти десятків методик стимулювання творчості (С.А. Пиявський, 2007). Серед них: "контрольний список", "вхід – вихід", біоніка, вартісний аналіз, конференції ідей; методи ергономіки, функціонального винахідництва, бібліотеки евристик, емпатії тощо. Деякі дослідники поділяють ці методи на дві групи:

  • - науковий (виявлення проблеми; її вивчення, пошук);
  • - метод Едісона ("спроб і помилок").

Розробкою та вивченням методик творчості займається еврилогія.

Еврипогія – наукова дисципліна на базі психологічних, технічних, кібернетичних наук про методи й методики розв'язання винахідницьких задач. Уперше спробу розробки еврилогії здійснив П.К. Енгельмейєр на початку XX ст. у СРСР.

Евристики – методи чи методики розв'язання винахідницьких задач. Уперше це поняття з'являється в трактаті "Мистецтво розв'язання задач" Паппа Олександрійського (Давня Греція, 3-4 ст.). Архімед присвятив питанням еврилогії трактати "Ефродикан" та "Стомахіон".

Методи активізації творчості спрямовані на свідоме використання у творчому процесі прийомів, що впорядковують та полегшують його. Зокрема, це методи алгоритмізації творчого процесу; методи, що дозволяють посилити розумові операції; методи, в яких задяний потенціал групового пошуку; інтеррогативні методи, що впорядковують постановку пошукових питань.

Вони можуть слугувати стратегічним засобом рішення винахідницьких задач, а також використовуватись у педагогічній роботі з дітьми для розвитку їх творчих здібностей.

Вони можуть слугувати стратегічним засобом рішення винахідницьких задач, який визначає головний напрям пошуку та його послідовність, а також може використовуватись у педагогічній роботі з обдарованими дітьми для розвитку їх творчих здібностей. Розглянемо ці методи більш докладно.

Методи алгоритмізації творчого процесу

Низка методів спрямована на те, щоб упорядкувати, стандартизувати процес творчості, розбити його на етапи та кроки, потрібні для отримання рішення. Вони пропонують своєрідний алгоритм дій на шляху до результату. Видатний учений епохи Просвітництва Р. Декарт розробив своєрідний алгоритм наукового пошуку, сформулювавши правила, які необхідно виконувати при цьому:

  • - ніколи не приймати за істину нічого, що не можна визнати цілковито очевидним;
  • - поділяти кожну з труднощів на стільки частин, скільки потрібно, щоб її подолати;
  • - розміщувати свої думки у певному порядку, починаючи з предметів найпростіших і легко досяжних для пізнання;
  • - наукові огляди робити настільки всеохоплюючими, щоб бути впевненим у тому, що нічого суттєвого не пропущено (Р. Декарт, 1989).

До цих методів належить морфологічний аналіз, семикратний пошук, алгоритм рішення винахідницьких задач.

Морфологічний аналіз розроблений у 1942 р. американським астрономом Ф. Цвіккі (швейцарцем за походженням). Принципи цього методу:

  • - всебічний неупереджений аналіз явищ;
  • - розпочинати завжди з самого початку (від проблемної ситуації) й продовжувати далі того, де всі зупинились.

Етапи морфологічного аналізу:

  • 1) точне формулювання задачі;
  • 2) точне формулювання всіх умов розв'язання;
  • 3) конструювання "морфологічної скрині" з усіма варіантами розв'язання;
  • 4) аналіз усіх варіантів;
  • 5) вибір найкращих варіантів.

Наприклад, конструювання реактивних двигунів цим методом включає:

  • - вивчення всіх можливих видів двигунів на хімічному паливі в однорідному середовищі;
  • - виділення (аналіз) окремих параметрів, що треба врахувати у конструюванні. Зокрема, паливо, тяга, дія потоку; середовище, тип руху – всього одинадцять з різними варіаціями кожен. З використанням цього методу Цвіккі сконструював кілька нових моделей двигунів.

Метод морфологічного аналізу підвищує творчу культуру, привчає до систематичного аналізу задачі. Фактично був реалізований Д.І. Менделєєвим при створенні періодичної системи хімічних елементів задовго до Ф. Цвіккі.

Алгоритм рішення винахідницьких задач запропонований Г.С. Альтшуллером (1956) і відомий за сво^ю російськомовною абревіатурою як АРИЗ. Вихідними для побудови методики є 40 принципів (дроблення, винесення, місцевої якості, асиметрії, об'єднання, універсальності і т.п.), спрямованих на подолання технічних суперечностей на шляху до ідеального кінцевого результату (того, що потрібно винайти).

Задачами винахідника є з'ясування ідеального кінцевого результату, виявлення технічної суперечності, знаходження типових прийомів розв'язання суперечності.

Послідовність дій винахідника: вибір задачі; уточнення умов задачі; аналітична стадія; попередня оцінка ідеї; оперативна стадія.

Кожна стадія складається з кроків і підкроків.

Методика семикратного пошуку розроблена філософом з м. Риги Г.Я. Бушем (1964). У 1956 р. Дж. Міллер опублікував дані про те, що людина одночасно може вивчати до семи одиниць інформації. Такий одночасний розгляд допомагає генеруванню нових ідей. Наприклад, усі сім одиниць інформації можна представити у вигляді таблиць, матриць, малюнків. Методика охоплює стратегічну й тактичну частини. Стратегія складається з семи стадій:

  • 1. Аналіз проблемної ситуації, суспільних потреб.
  • 2. Аналіз функції аналогів і прототипу. З'ясування оптимальних умов споживання і експлуатації.
  • 3. Постановка задачі. Визначення потрібного рівня розв'язання і якості технічного об'єкта.
  • 4. Генерування ідей щодо шляхів досягнення якнайкращого виконання об'єктом його функцій.
  • 5. Конкретизація ідей (структура, конструкція, форма, матеріал, операції).
  • 6. Оцінка альтернативи і вибір оптимального варіанта.
  • 7. Спрощення, розвиток, реалізація рішення.

Тактика складається з чисельних практичних прийомів. Один з них відомий як "сім ключових питань". Римський ритор Квинтилліан у І ст. до н.е. визначив, що існує сім питань, на які потрібно відповісти для повної інформації про об'єкт: хто, що, де, чим, навіщо, як, коли?

Інші прийоми – "аналіз функції об'єкта", "греко-латинські квадрати".

Наприклад, матриця "7x7" допомагає якомога повніше визначити якості технічного об'єкта. Для цього креслять таблицю, по вертикалі записують показники якості (надійність, функціональність, технологічні, ергономічні, естетичні, патентно-правові), а по горизонталі – засоби пошуку рішення (аналогія, інверсія, об'єднання, розчленування, трансформація, транслокація, інтенсифікація).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші