Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Онтогенетичний розвиток творчості особистості

План

  • 1. Психологічні особливості творчості особистості у різні періоди життя
  • 2. Розвиток творчості як удосконалення здатності до постановки питань
  • 3. Уява як показник розвитку творчості дитини
  • 4. Психолого-педагогічні умови розвитку творчості дітей

Психологічні особливості творчості дитини на різних етапах онтогенезу

Більшість психологів підкреслює, тісний, взаємообумовлений характер розвитку особистості та її творчості (В.В. Клименко, Г.С. Костюк, В.О. Моляко, А.В. Роменець та ін.). У теорії В.В. Давидова розглянуто різні вікові періоди особистісного розвитку у зв'язку зі становленням творчості у дитинстві. Простежимо головні віхи цієї періодизації (В.В. Давидов, 1992).

Немовлячий та ранній вік: виникають ранні форми уяви та свідомості.

Дошкільний вік: виконання дитиною самостійних дій. Її здатність узгоджувати свої дії з задумом, що виникає на основі такої властивості уяви, як "схоплювання" цілого раніше його частин. Виникають елементарні форми пізнавальної та художньої творчості.

Молодший шкільний вік. В умовах повноцінної навчальної діяльності діти оволодівають основами теоретичної рефлексуючої свідомості і мислення, а також загальною орієнтацією у "високому" мистецтві. У шкільному віці розвиток творчості набуває специфічного змісту розв'язання проблемних задач, зростає роль мислення. Водночас, творчі можливості дітей ще обмежені. Вони прагнуть до якомога конкретнішої умови задачі, невідоме намагаються визначити шляхом відгадування, не вміють оперувати символами. Пошук інформації відбувається у конкретній формі, вміст абстрактних питань незначний. Переважаючий спосіб рішення – спроби і помилки (О.М. Сидорова, 1988).

Я.О. Пономарьов (1976) основою розвитку творчості дитини вважав розвиток внутрішнього плану дії. Етапами цього розвитку є:

  • - окремі предметні перетворення без усвідомлення їх способу;
  • - зовнішнє розв'язання задачі шляхом елементарного маніпулювання. Зовнішня репродукція вербально презентованого готового рішення;
  • - маніпуляція уявленнями. Внутрішня репродукція зовні виконаних дій (спроможність сформулювати хід рішення);
  • - маніпуляція уявленнями з побудовою на цій основі плану рішення аналогічної задачі;
  • - здійснення зовнішніх систематичних, послідовних дій за розгорнутою внутрішньою програмою.

Вікова динаміка етапів внутрішнього плану дій є наступною: 1 клас загальноосвітньої школи – 2-3 етап; 2-4 класи – 3-4 етап; 5-11 класи – 4 етап.

Періодизація творчості, представлена у працях В.А. Роменця, органічно координується із авторською концепцією творчості особистості (2001). Поняття творчості у концепції автора розширюється до космічних явищ, до способу розвитку Всесвіту. Запропонована періодизація простежує становлення центрального, на думку автора, механізму творчості, яким є вчинок, що водночас слугує критерієм особистісного розвитку. На матеріалі прикладних та експериментальних досліджень розглянуто розвиток творчості у тісній єдності творення особистістю себе із перетворенням нею оточуючого світу. Онтогенез творчості постає як розгортання творчих можливостей особистості від раннього дитинства до переходу в стан зрілості за наступними етапами.

Дитячий вік: розвивається творча уява на основі таких форм активності, як предметна дія, гра, малюнок. Дитина оволодіває своїм тілом та матеріальними предметами з найближчого оточення. Предметна дія підготовлює гру, в якій велике значення має здатність переносити функції одних предметів на інші. Психологічною умовою гри є уявне роздвоєння предмета на річ і на її уявлюване значення, функцію. Так, дитина користується замінниками, знаючи, що олівець залишається олівцем, але в грі може виконувати функцію гребінця або ложки тощо. Таким чином складаються умови для оволодіння символами.

Підлітковий вік. Формується повна структура вчинку. Він набуває самостійної цінності для підлітка, а не тільки ролі засобу досягнення інших цілей.

Характерною рисою юнацького віку є творча переробка буденних вражень, пов'язана із прагненням до пізнання й діяльності. У період молодості людина здатна до кращого поєднання суперечливих тенденцій у своїй свідомості, до компромісів, до неоднозначного погляду на ситуацію.

У зрілому віці зменшується вміст фантазувань, відірваних від життя, а реалістична, активна, втілювана творча уява розквітає.

Теорія творчості В.В. Клименка (1998) розкриває розвиток творчості особистості в єдності основних функцій психіки: відображувальної, проектувальної та матеріалізуючої (опредметнювальної). Виступаючи в єдності, вони зумовлюють появу відкриттів, винаходів, художніх образів. Розвиток творчості полягає у досягненні гармонії між складовими механізму творчості. Періодизація розвитку механізму творчості, за В.В. Клименком, відповідає ряду чисел Фібоначчі. Цей ряд утворений з натуральних чисел, кожне наступне у ньому дорівнює сумі двох попередніх, а відношення між сусідніми числами постійне і становить 0,618:1,1,2,3,5,8,13,21,34,55,89... Число 0,618 називають "божественною пропорцією", "золотим діленням", а Леонардо да Вінчі вжив до нього термін "золотий перетин".

Числа Фібоначчі поділяють людське життя на етапи:

  • • нуль років – народження дитини із закладеними у ній можливостями, початок самостійного життя, яке спрямоване на досягнення нової гармонії;
  • • один рік – опанування ходою та вивчення найближчого оточення;
  • • два роки – розуміння мови та виконання дій за словесними вказівками;
  • • три роки – дитина діє за самонаказами, висловленими у зовнішньому мовленні, ставить запитання;
  • • п'ять років – вік "грації" – гармонія психомоторики, пам'яті, уяви і почуттів, що дає можливість дитині охопити світ у цілому;
  • • вісім років – панування почуттів, яким підпорядкована уява, а мислення спрямоване на збереження внутрішньої та зовнішньої гармонії життя;
  • • тринадцять років – з'являється механізм таланту перетворення матеріалу, набутого в процесі опанування доробком культури, науки, мистецтва, розвивається власний талант до створення нового;
  • • двадцять один рік – механізм творчості наблизився до стану гармонії, спроби талановитої роботи, через яку розкриваються природні можливості;
  • • тридцять чотири роки – вік Ісуса Христа – гармонія мислення, почуттів, уяви і психомоторики з енергопотенціалом, що забезпечує здатність до геніальної роботи;
  • • п'ятдесят п'ять років – мислення підпорядковує почуття, прагнення зберегти гармонію душі та тіла і можливість на цій основі стати творцем.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші