Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розвиток творчості як удосконалення здатності до постановки питань

Питання – важливий показник творчих можливостей дитини, прояв її творчого мислення. Вже з перших років життя дитина в якості одного із способів пізнання дійсності використовує питання, звернені, насамперед, до дорослого. Сама постановка питання вимагає мислення, об'єднання відомого й невідомого, опори на причинно-наслідкові зв'язки. Через обмежений досвід питання дитини є своєрідними, у них розкривається рівень знань, їх точність, їх розуміння. Досить часто ці питання виглядають як наївні. Так, дитина п'яти років запитує: "Чому якщо назвати Іваном, то виростають вуса, а якщо Ніною, то виростає жінка?" У цьому випадку питання ґрунтуються на уявленні дитини про походження статі.

За допомогою питань пізнавальна діяльність організовується й отримує певну логічну структуру. Не випадково вчителі рекомендують учням розв'язувати задачу, відповідаючи на низку питань. Уміння ставити питання лежить в основі здатності особистості до виділення проблем, що зумовлюють мотивацію пошукової діяльності. Пізнавальні функції питань тісно переплітаються з комунікативними процесами, адже питання ми ставимо й самі собі, організовуючи свою пізнавальну діяльність, а також й іншим людям, привертаючи їх увагу, прилучаючи їх до спільного вирішення проблем. Таким чином, питання виконують різноманітні функції, слугуючи синтезуючим чинником для творчості, пізнання, спілкування дитини. Головні функції дитячих питань позначаються як пізнавальна і комунікативна. У сфері пізнання питання слугують засобом рефлексії свого мислення, власне розширення досвіду, а також регуляції процесу пошуку. У сфері спілкування питання дітей слугують засобом емоційного співпереживання, встановлення контакту, спонукання співрозмовника до дії. Головні функції питань відображені у табл. 16.

Таблиця 16

Функції питань

Пізнавальна

Комунікативна

Рефлексивна

Власне пізнавальна

Регуляторна

Емоційне співпереживання

Встановлення контакту

Спонукання до дії

У дітей здатність до постановки питань інтенсивно виявляється вже на першому році життя. Джерелом їх появи є спілкування з дорослим, яке має будову, проміжну між зовнішнім і внутрішнім діалогом. .На першому році життя мовлення дорослого, звернене до малюка, має структуру за типом "питання-відповідь". Хоча дитина ще не володіє мовленням, але на звертання дорослого вона відповідає за допомогою емоційно-моторних реакцій. Дорослий, як посередник між дитиною і світом, навчає її пізнавати світ так, як це демонструє він сам – у формі діалогу за типом "питання-відповідь" (Дж. Брунер, О.І. Ісєніна).

Протягом дошкільного дитинства проходить кілька етапів розвитку питань. Перший вік питань виникає у два-три роки, коли малюк вже оволодів активним мовленням і з'явились питання ситуативного характеру про назви предметів, їх місцезнаходження. На цьому етапі переважає комунікативна функція питань. Дитина також відповідає на питання дорослих, які ставлять їх у певній послідовності (про назву, ознаки, напрям, місце, причини). Ця послідовність задає дитині схему дослідження ситуації у майбутньому.

Другий вік питань триває від двох з половиною до шестисеми років. Спостерігається найбільша інтенсивність питань у мовленні дитини. Переважають пізнавальні питання з метою отримати інформацію про дійсність. Питання набувають оригінального, несподіваного, творчого характеру, стосуються причини і часових ознак явища. Не випадково дітей цього віку називають "чомучками". Дитина наполягає на відповіді, висловлює свою незгоду зі змістом відповіді, що свідчить про самостійне мислення. Виникає основа для появи внутрішніх питань.

З трьох років з'являється змістовне спілкування з ровесниками, яке сприяє засвоєнню знань, розвитку вмінь пояснювати і обгрунтовувати свої висновки. Незважаючи на велику кількість питань до дорослого та ровесників, дошкільник ще не вміє використовувати їх при дослідженні проблемної ситуації. Так, 15-20% п'яти – шестиліток просто описує ситуацію, інші – не вміють чітко сформулювати питання.

У молодшому шкільному віці ініціатива у діалозі переходить до вчителя, дитина переважно дає відповіді. Тільки 10% питань вчителя активізують думку дитини. Кількість питань з боку учнів різко зменшується. Втім, в умовах експерименту, коли відбувається справжній діалог, організовуються проблемні ситуації та їх дослідження, діти виявляють високу допитливість, здійснюється перехід від питань, адресованих дорослому, до пошукових, звернених до самого себе (Н.Б. Шумакова). Питання молодших школярів суттєво ускладнюються. Якщо у питаннях дошкільників переважають ситуативні інтереси до розрізнених предметів, у них відсутнє узагальнення і абстракція, то у молодших школярів питання вже містять суперечність ("Чому сніжинки такі пухнасті, адже вода перетворюється на лід?").

Діти краще оволодівають внутрішнім діалогом, що є однією з причин зменшення кількості питань до дорослого. Цей вік сензитивний у розвитку здібності виділяти й досліджувати невідоме у проблемній ситуації.

У підлітковому віці зростає доля спілкування між учнями. Вчителі ставлять питання, які вимагають від учнів мислити. На уроках виникають дискусії. Але все одно у спілкуванні з педагогом переважає схема "питання вчителя – відповідь учня". Зацікавленість учнів навчанням різко знижується, але загальна допитливість залишається високою, питання урізноманітнюються і значно розширюються, набувають філософського спрямування. Найбільше підлітків цікавлять теми війни й миру, життя і смерті, космосу, Всесвіту, екології, природи. У старших підлітків кількість питань дещо знижується. Виникають питання-гіпотези, що є засобом дослідницької активності, творчої за своєю природою.

Період 11-14 років сензитивний для формування самостійного творчого мислення.

Питання старшокласників (14-17 років) помітно звужуються, "приземлюються", учні менше задумуються над філософськими питаннями, що так хвилюють молодших підлітків. Причини таких змін лежать у:

  • - прийнятій формі спілкування педагога з учнями;
  • - негативних наслідках питань (незадоволення вчителя, зниження оцінки);
  • - страх виглядати дитиною, смішним, недоречним;
  • - заборони на питання, які цікавлять найбільше (О.М. Матюшкін).

Значущість здатності дитини до постановки питань у процесі вирішення творчих, пошукових, винахідницьких задач ставить перед педагогами важливу задачу розвитку цієї властивості у дітей.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші