Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Психологічні особливості наукової творчості

План

  • 1. Психофізіологічні основи наукової творчості
  • 2. Динаміка продуктивності у науковій творчості
  • 3. Психологічні фактори наукової творчості:
  • 3.1. Інтелектуальні емоції
  • 3.2. Інтелектуальна ініціатива
  • 3.3. Інтуїція
  • 4. Особистість науковця

Психофізіологічні основи наукової творчості

Психофізіологічну основу наукової діяльності становить напружена сенсорно-розумова активність головного мозку вченого. Важливу роль відіграють зв'язки між півкулями. Ліва півкуля забезпечує логічне, вербальне мислення, розв'язання задач на основі свідомості. Права півкуля забезпечує образне мислення, що продукує здогадки, гіпотези, цілісне охоплення умов задачі з участю підсвідомості. Роль півкуль змінюється залежно від розгортання процесу творчості. На етапах проблемної ситуації та висування гіпотез провідною є права півкуля. При формулюванні задачі та перевірці рішення на перший план виступає ліва (А.Т. Шумілій, 1989).

Активна розумова діяльність людини супроводжується непродуктивною напругою скелетних м'язів, що не мають прямого відношення до її виконання. В умовах психоемоційної напруги часто спостерігається мимовільне рухове збудження, а у випадку його пригнічення у людини внаслідок компенсації зростає напруга скелетних м'язів. Збільшується активність внутрішніх органів, посилюється серцева діяльність, функції системи кровообігу, підвищується артеріальний тиск. При розумовому навантаженні спостерігається інтенсивна м'язова напруга та вегетативні зрушення.

Всі ці явища, що виникають при активній розумовій роботі, – компоненти філогенетично давньої фізіологічної реакції "бойової готовності", що призначена підготувати організм до наступного фізичного навантаження, потрібного в ситуаціях боротьби, нападу, втечі, важкої праці. У наших предків виникнення будь- якої проблемної ситуації слугувало сигналом до наступного фізичного зусилля. При мобілізації вищої нервової діяльності у сучасної людини підвищення активності м'язів втратило своє пряме біологічне призначення, але продовжує відігравати помітну роль у саморегуляції функціонального стану головного мозку. У свою чергу, імпульси від вегетативних відділів нервової системи (від м'язів) збільшують хімічну енергію і тонізують структури головного мозку, які забезпечують активну розумову діяльність. Міра фонової напруги скелетних м'язів у процесі виконання розумової діяльності визначається моторними центрами головного та спинного мозку. Хоча вона втратила своє продуктивне фізіологічне значення і має рудиментарний характер, але вимагає значних енергетичних затрат організму, тому розумова діяльність ніяк не легша від фізичної, як іноді прийнято вважати.

Організм людини не може довго перебувати у такому стані без відпочинку. У протилежному випадку спостерігається синдром монотонії та втоми (Ю.Э. Бриядис, А.Ж. Юревиц, 1972). Синдром монотонії – стан зниженої психічної активності, викликаний тривалим виконанням одноманітної діяльності. У людини знижується інтерес, зростає сонливість, активність носить хвилеподібний характер. Причиною є порушення саморегуляції вищої нервової діяльності. Втоми – наслідок дефіциту енергетичних ресурсів головного мозку. Вона виявляється і у зниженні психічних функцій, і у вегетативних змінах (серцебиття, дихання, м'язова напруга).

Стан постійної м'язової напруги внаслідок неправильного режиму розумової роботи шкідливий для здоров'я, бо викликає ряд хворобливих змін в організмі, серед яких порушення мозкового кровообігу та серцевого ритму, гіпертонія, судинні зміни.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші