Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Педагогічне проектування

Проектування відбувається на основі цілеутворення й прогнозування. В.О. Сухомлинський (1981) писав: "Якщо уважно вдуматись в нашу роботу – то головною сферою з'єднання теорії і практики є в ній проектування людини".

У педагогічній діяльності проектування включає:

  • - постановку цілей, відповідно до суспільних вимог;
  • - визначення відповідних цілям задач у конкретному матеріалі предмета. В задачі повинні бути збалансовані як її доступність, так і складність. Задача синтезує змістову, операційну, мотиваційну сторони діяльності, повинна спиратись на прогнозування потенційних можливостей учня;
  • - формулювання педагогічних цілей і задач для себе, а потім переформулювання для учнів.

За ознакою поширення на більш чи менш тривалі періоди майбутнього вирізняють змістовно-цільове, організаційно- методичне, оперативне педагогічне проектування.

Змістовно-цільове (стратегічне) проектування передбачає розробку планів уроків для різних класів. Наприклад, для

паралельних класів використовується один конспект уроку, а веде його вчитель по-різному. При цьому він орієнтується не на особливості певного класу, а на загальні цілі, нормативний рівень знань учнів й власні можливості (досвід, схильності). Свою мету вчитель залежно від досвіду бачить по-різному. Для початкую- чого – це донести до учнів матеріал так, як його викладено у підручниках. Згодом постає мета якнайкраще побудувати матеріал, щоб учні його зрозуміли і засвоїли. Надалі цілі вдосконалюються: диференціювати методику, прищепити інтерес, якнайбільше інтелектуально (естетично, соціально) розвинути учнів. Трансформація базової моделі уроку відображає цілі педагога, свідчить про розширення його досвіду через самовдосконалення, спілкування з колегами, власні відкриття. Причинами трансформацій уроку можуть бути зміни навчальних планів, програм, накопичення педагогом досвіду, прагнення педагога до професійного самовдосконалення. В останньому випадку спостерігаються особливо творчі й оригінальні рішення. Це прагнення виникає, якщо вчитель усвідомлює недоліки уроку, володіє професійною рефлексією, що спонукає його відповісти, наприклад, на такі питання:

Що б учитель хотів змінити у побудові уроку, якщо б всі його учні після закінчення школи вступили в університет на факультет, відповідний профілю дисципліни?

Якщо вступили на факультет, не відповідний профілю дисципліни?

Як би змінився урок, якщо врахувати зміни, запропоновані й на перше, й на друге питання?

У змістовно-цільовому передбаченні особливу роль відіграє ідея рішення й задум її втілення. Ідея містить гіпотезу про доцільну логіку і структуру навчального матеріалу, про особливості діяльності школярів, про контакт учителя і учнів. Задум пов'язує ідею з методами її втілення, включає відбір матеріалу, логічну схему і форми його подачі, врахування досвіду учнів як бази засвоєння нового, виявлення, що може учнів захопити, здивувати, привернути увагу. При розробці задуму вчитель повинен бачити ситуацію, як з власного погляду, так і очима учнів.

Організаційно-методичний рівень проектування – це планування того, як здійснити загальний задум у конкретному класі. У сильному класі потрібно менше часу запланувати на розв'язання проблемної ситуації, у слабкому – більше. У класах, де учні гірше організовані, треба передбачити більшу чіткість завдань та поетапний контроль. Це питання добре розроблене у дослідженнях, присвячених оптимізації навчання (Ю.К. Бабан- ський). При виборі методів учителю доцільно обміркувати, яким з методів – самостійної роботи, пошуковим, дедуктивним – можна організувати роботу учнів на уроці. Чи можна на уроці поєднувати словесні, наочні, практичні методи, які методи стимулювання активності школярів, методи контролю та самоконтролю будуть використані.

Важливо передбачити і доцільний тип навчання, а не тільки окремі методи. Для цього вчителю необхідно проаналізувати зміст навчального матеріалу (фактологічний, логіко-доказовий, емоційно-образний) й підібрати оптимальні типи навчання, а також співвіднести їх із можливостями класу. Нарешті, відкори- гувати пропорції проблемних й непроблемних методів з урахуванням обмежень часу.

Оперативне проектування має місце при безпосередньому проведенні уроку. Виникає у відповідь на екстремальну, нестандартну ситуацію під час уроку, в якій потрібно швидко зорієнтуватися й обрати правильні педагогічні прийоми. Вчитель може використати відпрацьовані, перевірені його досвідом прийоми, або побудувати нові за допомогою педагогічної імпровізації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші