Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Грошово-кредитні системи зарубіжних країн
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Регуляторна система Канади

У Канаді наглядову діяльність за ринком фінансових послуг здійснюють 5 установ, а координує їх роботу Міністерство фінансів.

Регуляторними органами Канади є:

  • – Банк Канади;
  • – Канадська корпорація страхування депозитів;
  • – Агенція прав споживачів фінансових послуг;
  • – Центр аналізу фінансових трансакцій та звітності;
  • – Офіс наглядача фінансових установ Канади;
  • – Канадська Асоціація банкірів.

Міністерство фінансів Канади

Виконуючи роль координатора діяльності регуляторів фінансового ринку, Міністерство фінансів Канади розробляє політику щодо фінансового сектору та надає поради уряду Канади щодо забезпечення належного функціонування економіки з метою забезпечення фінансової стабільності, високої зайнятості та добробуту всіх громадян країни [175; 149, с. 83-84].

Нормативно-правові акти, які розробляє міністерство фінансів, стосуються питань, що регулюють діяльність федеральних фінансових установ та їх клієнтів.

Міністерство фінансів Канади включає п'ять підрозділів: фінансової політики і аналізу економічної ситуації; політики в галузі податків; відносин федерації і провінцій; політики в соціальній сфері; міжнародної торгівлі і фінансів [175].

Міністерство фінансів виконує такі функції [175; 149, с. 83-84]:

  • – здійснює підготовку нормативно-правових актів, в яких визначаються права та обов'язки діяльності фінансових інститутів, забезпечення їх належного функціонування та реагування на потреби споживачів;
  • – здійснює розробку політики щодо міжнародних фінансів і тарифної політики;
  • – проводить моніторинг економічної ситуації в Канаді та за кордоном;
  • – надає стратегічні поради з широкого спектру економічних та фінансових питань, рекомендації щодо діяльності внутрішніх ринків капіталу;
  • – співпрацює з Банком Канади, здійснює управління боргом і резервами уряду;
  • – забезпечує функціонування ефективної фінансової системи, впроваджуючи заходи щодо боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Таким чином, діяльність Міністерства фінансів зосереджена на підтримці стабільного економічного, фіскального та інвестиційного клімату в Канаді при одночасному забезпеченні підзвітності щодо використання державних коштів.

Банк Канади

Питання створення центрального банку Канади виникло на початку XX ст. Так, у 1913 р. дану пропозицію висунув Маклін У. Ф. Однак її було відкинуто, оскільки в той час Канада була невеликою країною і щільність її населення була дуже низькою. Рішучим і переломним моментом у процесі створення центрального банку стала криза 1929 р. У цей період Р. Бедфорд Беннет представив "Проект для написання Закону "Про Банк Канади" і отримав 03.07.1934 р. королівське схвалення. Так, Банк Канади, заснований у формі відкритого акціонерного товариства, розпочав свою діяльність в березні 1935 р. [207].

У 1938 р. Банк Канади було націоналізовано і він став державною установою. Йому були довірені нові функції і функції, які до цього часу виконували інші установи.

Банк Канади безпосередньо підпорядкований Міністерству фінансів, але має певну незалежність по відношенню до уряду. Що стосується взаємодії з іншими суб'єктами, то він є банком для комерційних банків. Він емітує гроші і перевіряє, чи достатньо ліквідних коштів для здійснення платежів мають ці банки. Він є агентом і консультантом канадського федерального уряду, управляє рахунками податкової служби, на яких циркулюють майже всі платежі і доходи уряду. Банк Канади піклується про наявність достатніх коштів на рахунках, щоб держава могла платити за своїми повсякденними зобов'язаннями. Він також контролює канадську фінансову систему відповідно до повноважень, зазначених у Законі "Про банки", надає позики установам – членам Канадської платіжної асоціації, підтримує зв'язок з урядами інших країн, купує і продає іноземну валюту та спеціальні права запозичення Міжнародного валютного фонду [207; 149, с. 83].

Загалом завданнями діяльності Банку Канади є [207; 205, с. 165; 149, с. 82]:

  • – збереження низького і стабільного рівня інфляції (в межах 1- 3%);
  • – збереження надійності національної валюти;
  • – збереження фінансової стабільності;
  • – управління коштами держави і її державним боргом;
  • – реалізація грошово-кредитної політики для збереження довіри ринку до вартості канадських грошей;
  • – випуск і розподіл канадських банківських білетів;
  • – контроль за ставкою рефінансування;
  • – управління золотовалютними резервами;
  • – емісія ощадних сертифікатів Канади.

Зміст грошово-кредитної політики Банку Канади полягає в тому, щоб гроші адекватно виконували свою роль, що є необхідним для справного функціонування канадської економіки. Свою грошово- кредитну політику центральний банк реалізує, головним чином, шляхом зміни щоденної цільової ставки рефінансування. Так своїми діями він намагається захищати цінність канадських грошей, зберігаючи стабільно низький рівень інфляції [207].

Банк Канади також займається незатребуваними залишками на рахунках. Ця програма полягає в опублікуванні банківських рахунків, з якими протягом 10 років не проводилося ніяких операцій (до переходу в Банк Канади).

Центральний банк Канади займається також сенсибілізацією банкнот для виявлення підроблених банківських білетів. Він співпрацює з іншими центральними банками і канадськими поліцейськими всіх рівнів для забезпечення безпеки нових банківських білетів, інформування населення і покарання шахраїв.

Діяльність банку Канади регулюється Законом "Про Банк Канади". Він володіє правами юридичної особи. Його штаб-квартира знаходиться в м. Оттаві, але за Законом "Про Банк Канади" йому дозволено на свій розсуд засновувати філії по всій території Канаді і навіть за кордоном за схваленням генерал-губернатора в раді [207].

Банком Канади керує Правління, що складається з керуючого, першого заступника керуючого, чотирьох заступників керуючого (їх кількість при необхідності може бути збільшена або зменшена), помічника міністра фінансів і 12 інших членів [207].

Керуючий Правлінням Банку Канади та перший заступник керуючого обираються з числа відомих фінансових фахівців. Вони призначаються на семирічний термін без можливості дострокової заміни [207].

У складі Банку Канади функціонує 10 Департаментів (рис. 7.1):

Департаменти Банку Канади [207]

Рис. 7.1. Департаменти Банку Канади [207]

Загалом із загальнодержавної точки зору роль Банку Канади є значною: він прагне сприяти економічному добробуту канадських громадян; визначає таку грошово-кредитну політику, яка повинна здобути довіру канадців; є фінансовим агентом федерального уряду.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші