Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЦІНИ І ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Економічний зміст і класифікація цін

В умовах товарно-грошових відносин продукти виробляються і реалізуються як товари, що задовольняють суспільні потреби. Товарна форма суспільного виробництва є передумовою дії закону вартості, який вимагає еквівалентності в обміні результатами господарської діяльності між різними виробниками. Відповідно до цього закон вартості є основним законом ціноутворення.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Вона є проявом закону вартості, який через співвідношення попиту й пропозиції, коливання цін і рівня прибутку впливає на розвиток виробництва й збільшення випуску необхідних продуктів. Вартість товару утворює його ціну, але кількісно ці величини практично не збігаються. Це пояснюється тим, що в ціні відображається не тільки величина вартості товару, а й конкретні умови його реалізації, тому вартість товару є лише основою, навколо якої відбувається коливання його ціни.

Роль ціни полягає в тому, що вона повинна покривати витрати на виробництво товарів (послуг) і приносити товаровиробнику гарантований прибуток, забезпечуючи справедливий рівень рентабельності.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. Собівартість – це нижня межа ціни.

До складу ціни можуть також входити ПДВ, акцизний збір, націнки постачально-збутових організацій, торгівельні надбавки або знижки. Співвідношення складових елементів ціни характеризує її структуру, яка відображує розподіл вартості продукції.

Функції цін:

  • 1) вимірювально-інформаційна функція, яка полягає у вираженні в єдиній грошовій формі різних за своєю формою товарів (послуг);
  • 2) розподільна функція передбачає, що за її допомогою здійснюється перерозподіл доходів між товаровиробником і споживачем;
  • 3) стимулююча функція полягає в тому, що діва має інтенсифікувати виробництво, спрямовуючи його на залучення додаткового капіталу для розширення та розбудови діяльності підприємства;
  • 4) регулююча функція полягає в тому, що ціна коригує попит і пропозицію товарів на ринку, а також визначає взаємини між споживачами й виробниками на рівні встановлення рівноважної ціни.

У практиці ціноутворення існує досить розгалужена класифікація цін:

1) за обсягами реалізації продукції виділяють оптові й роздрібні

ціни;

  • 2) за якістю виготовленої продукції розрізняють ціни для товарів вищої якості, першого сорту, другого сорту тощо;
  • 3) за часом дії розрізняють постійні, тимчасові (на освоювану продукцію), сезонні ціни (відповідно до пори року);
  • 4) за територіальною ознакою виділяють єдині (загальнодержавні), місцеві, світові ціни тощо;
  • 5) за ступенем урахування в ціні транспортних витрат (франкування цін) розрізняють тринадцять базисів постачання, зібраних у чотири групи;
  • 6) за ступенем визначеності розрізняють визначені ціни та ціни, що визначаються.

У системі цін, що діють у сільському господарстві, залежно від призначення виділяють такі групи їх:

  • 1) ціни оптового обороту (закупівельні, оптові, розрахункові, договірні),
  • 2) ціни роздрібного товарообороту (роздрібні, продуктового ринку, тарифи на послуги),
  • 3) обліково-статистичні ціни і ціни планових порівнянь (порівнянні, кадастрові),
  • 4) ціни зовнішньої торгівлі.

Залежно від сфери функціонування і характеру зв'язків між виробниками, торговельними організаціями і споживачами продукції в системі цін, що діють у сільському господарстві, розрізняють такі їх види:

  • – закупівельні ціни, за якими господарства, а також населення реалізують сільськогосподарську продукцію переробним підприємствам і заготівельним організаціям. Закупівельні ціни – це різновид оптових, оскільки сільськогосподарські підприємства значну частку товарної продукції продають оптом заготівельним організаціям і переробним підприємствам;
  • – оптові ціни промисловості, ціни за якими сільськогосподарські підприємства купують засоби виробництва промислового походження, зокрема трактори, автомобілі, сільськогосподарські машини, мінеральні добрива, комбікорми та інші;
  • – розрахункові ціни використовують при економічних взаємовідносинах кооперованих господарств з міжгосподарським підприємством, орендарів з сільськогосподарським підприємством;
  • – договірні ціни встановлюються за домовленістю між заготівельними організаціями і переробними підприємствами та сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами і громадянами, зайнятими індивідуальною трудовою діяльністю;
  • – роздрібні ціни, за якими населення купує сільськогосподарські продукти і промислові товари в торгівельних організаціях;
  • ціни продуктового ринку утворюються в процесі реалізації на ринку сільськогосподарськими підприємствами, фермерами і населенням сільськогосподарської продукції;
  • – ціни за кошторисною вартістю встановлюються на будівельну продукцію;
  • – тарифи – це ціни, які встановлюються не на продукцію, а на різні виробничі і невиробничі послуги (транспортні, побутові, зв'язку та ін.), що надаються господарствам і населенню.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств і організацій обслуговується системою цін, які використовуються при укладанні торговельних угод. Ціни міжнародної торгівлі розрізняються в залежності від часу, місця, умов реалізації товару, а також особливостей контракту. При цьому виділяються такі основні види цін, які використовуються в зовнішній торгівлі:

  • – ціна світова – грошовий вираз вартості товару, що реалізуються на світовому ринку;
  • – ціни зовнішньої торгівлі – це фактичні ціни, за якими здійснюється експорт та імпорт товарів. Рівень таких цін встановлюється за угодою між продавцями та покупцями на міжнародному ринку;
  • – ціна продавця – це фактична виручка від реалізації товару на ринку, де попит перевищує пропозицію;
  • – ціна покупця – це фактична ціна товару на ринку, що характеризується зниженням попиту в певний період або на даному ринку. Рівень ціни на товар визначає покупець;
  • – ціна СІФ – це контрактна ціна у зовнішньоекономічних операціях, що включає вартість товару, витрати на його страхування, перевезення у порт відправлення та завантаження на борт судна. Термін “СІФ” утворений від початкових букв англійських слів: Cost, Insurance, Freight – вартість, страхування, фрахт. Продавець зобов'язаний доставити товар у порт відправлення, застрахувати транспортне судно, оплатити митний збір і податки у зв'язку з вивезенням товару, застрахувати товар і вручити покупцю необхідні документи. Міжнародні і національні організації, як правило, публікують у довідниках імпортні ціни СІФ;
  • – ціна франко – оптова ціна, що враховує, крім вартості товару, усі витрати щодо перевезення його до відповідного місця призначення (кордон, порт, залізнична станція тощо), а також на страхування при його транспортуванні.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші