Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

Економічні результати діяльності підприємства

У процесі виробництва споживаються певні засоби виробництва і створюються матеріальні блага. Останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Результат праці здебільшого матеріалізується у вигляді конкретного продукту.

В промисловому виробництві результатом (продуктом) праці є продукція, на підприємствах транспорту – відповідний обсяг виконаної роботи (перевезених вантажів або пасажирів на певну відстань), а в установах зв'язку та банках – надані юридичним і фізичним особам послуги.

Залежно від економічного змісту і цільового призначення кінцевих результатів розрізняють такі їх види:

  • 1) валова і товарна продукція,
  • 2) кінцева продукція аграрного виробництва,
  • 3) чиста продукція (валовий дохід),
  • 4) чистий дохід,
  • 5) прибуток.

Валова продукція сільського господарства – це вся вироблена продукція у натуральному або вартісному вираженні за певний період, включаючи приріст незавершеного виробництва.

При визначенні вартості валової продукції сільського господарства до її складу включають вартість основної та побічної продукції рослинництва і тваринництва, приріст незавершеного виробництва в цих галузях і вартість вирощування за рік молодих культурних насаджень (до вступу їх у період плодоношення). Вартість валової продукції визначають у цінах фактичної реалізації і порівнянних цінах (в даний час у цінах 2010 року) з метою визначення темпів зростання валового виробництва продукції, продуктивності праці та інших якісних показників у цілому по сільському господарству

Для визначення обсягу виробленої чистої продукції і чистого доходу у сільськогосподарському підприємстві вартість валової продукції обчислюють в цінах фактичної реалізації. При цьому нетоварна частина валової продукції оцінюється за собівартістю, а товарна – у фактичних цінах реалізації за відповідний рік.

Аграрні підприємства, крім сільськогосподарської, можуть виробляти й інші види продукції, тому визначають також обсяг виробленої валової продукції за усіма видами діяльності.

Товарна продукція – це частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам. Вона визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах.

Грошові надходження від продажу товарної продукції називають грошовим доходом або грошовою виручкою підприємства. Це важливий показник господарської діяльності, на основі якого визначають прибуток по кожній галузі і підприємству в цілому.

Для аналізу стану економіки підприємства і його окремих галузей визначають товарність виробництва. Рівень товарності визначають по кожній галузі як процентне відношення товарної продукції до валової, взятих у натуральному виразі. Рівень товарності можна визначити і в цілому по підприємству, але для цього потрібно товарну продукцію оцінити у вартісному виразі за порівнянними цінами, за якими оцінено валову продукцію або ж за фактичними цінами реалізації.

Кінцева продукція аграрного виробництва представлена товарною продукцією незалежно від каналів її реалізації, продукцією, яка використана в громадському харчуванні, дитячих садках, видана працівникам у рахунок оплати праці.

Важливим показником виробничої діяльності підприємства є чиста продукція (валовий дохід). За економічним змістом чиста продукція (валовий дохід) – це знову створена вартість.

Чиста продукція визначається як різниця між вартістю валової продукції і вартістю спожитих засобів виробництва, що включає матеріальні витрати та суму амортизаційних відрахувань.

У формалізованому вигляді в цілому по підприємству чисту продукцію (ЧП) можна зобразити таким виразом:

Щоб кількісно визначити чисту продукцію підприємства потрібно до витрат на оплату праці (V) приєднати прибуток (), що був одержаний від тих галузей, в яких виручка від реалізації продукції перевищує її повну собівартість. Від цієї суми відняти збиток (З), що створився в певних галузях. Формалізовано цей результат можна зобразити так:

Важливим результативним показником, що характеризує також ефективність виробництва, є чистий дохід.

Чистий дохід – це вартість додаткового продукту. Він визначається як різниця між вартістю валової продукції і її собівартістю:

Чистий дохід – це кінцевий результат підприємства, що певною мірою відображає ефективність виробництва, проте в практиці господарювання чистий дохід не розраховується. Реалізована частина чистого доходу набуває форми прибутку аграрного підприємства, його можна реально розподілити і використати.

Однією з основних категорій товарного виробництва є прибуток, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Валовий прибуток – це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим.

Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел:

  • 1) реалізації продукції (робіт, послуг);
  • 2) продажу іншого майна (основних фондів), нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств;
  • 3) від позареалізаційних операцій – це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в оренду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов'язаннями.

Щоб визначити прибуток від реалізації продукції, потрібно грошову виручку зменшити на суму податку на добавлену вартість, акцизного збору, ввізного мита та інших обов'язкових платежів, визначених чинним законодавством. Від одержаного результату відняти суму втрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції.

Операційний прибуток – це прибуток від операційної діяльності. Він дорівнює валовому прибутку підприємства за мінусом невиробничих витрат – витрат на збут продукції та інших операційних витрат.

Прибуток, що залишається у підприємстві після сплати податків, відрахувань і обов'язкових платежів називається чистим прибутком. Він використовується згідно з його статусом та рішенням власників, зокрема здійснюють відрахування в резервний (страховий) фонд, на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочування і дивіденди, на збільшення статутного фонду і поповнення оборотних засобів та інші цілі.

У фінансовій діяльності підприємства важливе місце займає розподіл і використання одержаного прибутку. Частина чистого прибутку, що спрямовується за межі підприємства, становить розподілений прибуток, а прибуток, що залишається у підприємстві як джерело фінансування його діяльності – це нерозподілений прибуток.

В практиці господарювання малих підприємницьких структур, зокрема фермерських господарств, важливим фінансовим показником їхньої діяльності є маржинальний прибуток. Маржинальний прибуток – це різниця між виручкою від продажу продукції та змінними витратами. Він включає власне прибуток і постійні витрати.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші