Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічна оцінка кормових культур

У кожному господарстві вирощують і переробляють на корми багато сільськогосподарських культур, які значно відрізняються за врожайністю і собівартістю продукції. Ефективність вирощування окремих кормових культур можна характеризувати за рівнем їх урожайності. Проте в 1 ц корму різних культур міститься неоднакова кількість поживних речовин і перетравного протешу. Тому більш об'єктивною економічною оцінкою кормових культур є вихід кормових одиниць і перетравного протешу з 1 га посівної площі.

Для проведення економічної оцінки кормових культур використовують такі показники: вихід з 1 га посіву кормових одиниць, перетравного протеїну і кормопротеїнових одиниць (ц); собівартість 1 ц кормових і кормопротеїнових одиниць; прямі затрати праці (люд.- год.) на 1 ц кормових і кормопротеїнових одиниць.

Для сукупної оцінки кормових культур використовують такий показник, як вихід кормопротеїнових одиниць з гектара. Кількість умовних кормопротеїновиходиниць з 1 га окремої кормової культури визначають за формулою

де КПО – вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га посіву, ц;

У – урожайність кормової культури, ц/га;

К0 – вміст кормових одиниць в 1 ц корму, ц;

Пn -вміст перетравного протеїну в 1 ц корму, ц; 10 і 2 – коефіцієнти.

Кормопротеїнова одиниця є умовним показником і в зоотехнічній практиці не використовується, оскільки в годівлі тварин 1 корм. од. і 100 гперетравного протеїну не рівноцінні. Проте вихід кормопротеїновиходиниць з гектара посіву характеризує поживну якість кормів з урахуванням енергетично-протеїнового співвідношення і дає змогу об'єктивніше оцінювати і порівнювати ефективність кормових культур. Центнер корму, що забезпечує оптимальне співвідношення кормових одиниць і перетравного протеїну, містить 1 ц кормопротеїнових одиниць.

Великі можливості для збільшення виробництва кормів створюються при вирощуванні кормових культур на меліорованих землях, що значне підвищує ефективність використання мінеральних та органічних добрив.

Велике значення має також впровадження науково обґрунтованої структури посівів зернофуражних і кормових культур. Інститут землеробства УААН рекомендує таку структуру посівів кормових культур: багаторічні трави – 49,2%, силосні культури – 29,6, однорічні трави – 13,7, кормові коренеплоди і баштанні – 7,0, інші культури – 0,5%. Посіви багаторічних трав у групі кормових культур повинні займати в зоні Полісся 55-60%, Лісостепу при достатньому зволоженні – 60-65, а в умовах несталого зволоження – 45-50, Степу на богарі – 42- 45 і на зрошуваних землях – 55-60%.

Одним із шляхів збільшення виробництва кормів у польовому кормовиробництві є розширення повторних післяукісних і післяжнивних посівів, а також впровадження посівів багатокомпонентних сумішей трав. У господарствах Полісся висівають такі суміші: ранньовесняні – овес, горох, люпин, ріпак, соняшник; пізньовесняні – кукурудза, соняшник, ріпак, люпин; пожнивні – овес, вика, соняшник, ріпак.

Резервом інтенсифікації кормовиробництва є докорінне поліпшення природних кормових угідь і створення культурних сіножатей та пасовищ. Залежно від конкретних умов проводять осушення перезволожених угідь, створюють зрошувані сіножаті і пасовища, застосовують мінеральні добрива, підсів багаторічних трав та інші заходи. Особливо цінними є багаторічні культурні зрошувані пасовища, які гарантують забезпечення поголів'я худоби зеленими кормами. Як показує досвід багатьох господарств України, врожайність зрошуваних культурних пасовищ у середньому становить 70-80 ц корм, од. з гектара. Пасовищні корми порівняно дешеві. В передових господарствах витрати на створення культурного зрошуваного пасовища скуповуються вже через 1-2 роки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші