Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація садівництва і виноградарства

Аграрне виробництво сьогодні є однією з провідних експортно- орієнтованих галузей, яка забезпечує стабільність гривні, та продовольчу безпеку країни. За останні роки кількість інвестицій у садівництво відчутно зросла. Адже вітчизняний ринок ще і на половину не наповнений яблуками, а груші і продукція ягідників займають лише п'яту частину від погреби. Вигідне розташування України дозволяє експортувати свою продукцію як до Росії, так і в країни західної Європи. Іноземні компанії, які вже давно працюють в Україні, на повну потужність використовують ці можливості, і не дивно – адже витрати на виробництво в Україні – в декілька разів нижчі, ніж у Європі. На протязі багатьох років садівництво України базувалося на застарілих технологіях. Сьогодні розроблені передові методи, завдяки яким вже через 2-3 роки після закладання саду гарантовано отримання урожаю на рівні 20-40 тонн високоякісних яблук і груш з одного гектара.

Висока продуктивність плодових насаджень забезпечується використанням якісного садивного матеріалу, оптимальним загущенням карликових дерев (3-4 тисячі на гектар), краплинним зрошенням. Отримання високих і сталих урожаїв плодових насаджень залежить від умілого і своєчасного застосування засобів захисту проти широкого спектру шкідників і хвороб рослин, втрати від яких відчутно великі. Комахи по шкодочинності, величезній кількості і широкому розповсюдженню займають перше місце серед шкідливих видів плодових культур. Хвороби рослин також завдають значних збитків садівництву. Вони проявляються у порушенні нормальних фізіологічних процесів (диханні, асиміляції, випаровуванні води) і приводять до уповільнення росту, частковому або повному відмиранню тканин, зниженню врожайності, а нерідко і до загибелі всієї рослини. Тому заходи по раціональній організації такої перспективної галузі є досить важливими.

Садівництво і виноградарство як галузь має свої специфічні особливості, зумовлені складністю в організації праці та виконанні трудових процесів. У практиці склалися різноманітні типи підприємств та об'єднань. Одні з них здійснюють окремі процеси – вирощування саджанців, плодів та ягід, їх переробку і зберігання; другі, переважно великі спеціалізовані,- об'єднують всі стадії від вирощування саджанців до збуту виробленої продукції у свіжому чи переробленому вигляді.

За видами виконання технологічних процесів та організаційною структурою всі садівницько-виноградарські підприємства можна об'єднати у чотири групи:

  • – спеціалізовані, які поділяють на плодові, плодово-ягідні, плодово-розсадницькі, плодово-виноградарські, плодоконсервні, виноградарські та виноградовиноробні;
  • – неспеціалізовані колективні сільськогосподарські підприємства різних форм власності, в яких садівництво і виноградарство є допоміжною галуззю. Як за складом і структурою насаджень, так і за розмірами вони дуже різняться між собою. Розмір галузі садівництва і виноградарства в цих підприємствах залежить від природно- кліматичних та організаційно-економічних умов і коливається від 20- 50 до 150-200 га;
  • – міжгосподарські підприємства та різні об'єднання, які створюються на базі одного з учасників, де є найбільш сприятливі умови для розвитку галузі. Учасниками таких підприємств стають колективні підприємства, що є його засновниками. Крім того, вони можуть співпрацювати на договірній основі, продаючи головному підприємству свою продукцію для переробки та зберігання. Міжгосподарські підприємства (як і окремі господарства) можуть також входити до агропромислових об'єднань і співробітничати з ними по окремих стадіях виробництва: переробці, торгівлі. Створюються і науково-виробничі системи, з якими підприємства та об'єднання кооперують окремі види діяльності по створенню нових сортів та впровадженню прогресивних технологій;
  • – приватні підприємства, селянські (фермерські) господарства, підсобні господарства селян та садово-городні кооперативи, що виробляють плодово-ягідну продукцію на своїх земельних ділянках. Ці виробники, як правило, вирощують плодово-ягідну продукцію та виноград і самостійно її реалізують у свіжому вигляді (іноді перероблений виноград на домашнє вино).

Розміри галузей садівництва і виноградарства в спеціалізованих підприємствах, що визначаються вартістю валової продукції (основний показник) та площею насаджень (побічний показник), досить різні: для підприємств із компактним розміщенням садів та рельєфом, зручним для застосування техніки,- 800-1200 га, із менш зручним – 400-600 га.

Досить важливим фактором при визначенні розмірів плодових насаджень та виноградників є співвідношення порід і сортів. У плодових насадженнях лісостепової зони України найбільш доцільним виявилося таке співвідношення: яблунь- 70 %, із них літніх – 5-7, осінніх- 10-15, зимових – 78-85 %; груш – 15 %, із них літніх сортів - 10-12, осінніх – 60-65, зимових – 23-30 %; кісточкових близько 15%. У підприємствах, що спеціалізуються на вирощуванні сировини для консервних заводів, питома вага кісточкових порід та ягідників зростає до 50 % і більше.

У приміському садівництві зважаючи на постійний попит на свіжу продукцію співвідношення порід має тенденцію до збільшення ягідників, кісточкових та середньоосінніх сортів зерняткових. За рекомендаціями наукових установ, структура плодових насаджень у приміських зонах по групах має становити: літні – 30-35%, осінні – 20- 25, зимові – 40-50 %.

Розмір галузей садівництва та виноградарства в неспеціалізованих підприємствах, де вони не є провідними, повинен бути таким, що дає змогу створити окремі садівницькі (виноградарські) підрозділи та умови для раціонального використання техніки. Мінімальний розмір садів, що відповідає цим умовам, є 100-120 га, оптимальний у зоні Лісостепу – 200-250 га.

Однією з галузей, які технологічно пов'язані з садівництвом і залежать одна від одної, є бджільництво. Запилення плодових і ягідних культур бджолами збільшує їх урожайність, а для бджіл сади є добрим медоносом. Проте сади – короткострокові медоноси, їх цвітіння триває лише 20-25 днів. Тому для підвищення медозбору в захисних смугах слід висаджувати акацію, липу, а в міжряддях саду (особливо молодих насаджень) висівати медоносні культури.

За рекомендаціями наукових установ, на 100 га плодово- ягідних культур потрібно мати 150-200 бджолосімей. Виходячи з цих нормативів та площі насаджень і встановлюють розміри галузі бджільництва.

В умовах розвитку ринкових відносин і певних диспропорцій в цінових паритетах у спеціалізованих садівницьких та виноградарських підприємствах організовують власні розсадники по вирощуванню саджанців плодових, ягідних культур та винограду. Крім здешевлення та підвищення якості садивного матеріалу, це дає змогу краще використати робочу силу (основні роботи у розсадниках не збігаються з піковими періодами збиральних робіт) і техніку.

Досить ефективним є поєднання вирощування плодів, ягід та винограду із зберіганням цієї продукції (власні сховища), її переробкою (власні цехи) і реалізацією (власні магазини). При цьому збільшується ціна на перероблену продукцію і реалізовану зі сховищ у зимовий період продукцію, а також поліпшується використання трудових ресурсів.

Складовою частиною галузі слід вважати підсобне виробництво по виготовленню тари та пакувальних матеріалів. Слід відзначити, що виготовлення тари у власних підсобних цехах у 2,5-3 рази дешевше, ніж придбання на тарних заводах.

Взаємовигідно поєднується з садівництвом та виноградарством молочне та молочно-м'ясне скотарство. Це дає змогу ефективніше використати сільськогосподарські угіддя – як природні (пасовища, луки), так і ріллю, відвівши частину площ і частину міжрядь садів для вирощування кормових культур. У свою чергу від тваринництва надходять органічні добрива, що позитивно впливає на збільшення врожайності садів і виноградників. Багато науковців, які досліджували ці питання, вважають, що на 1 га насаджень потрібно мати 1 гол. великої рогатої худоби, від якої за рік можна одержати 8-10 т гною, чого досить для внесення через рік по 15-20 т гною на 1 га садів.

Серед інших факторів, що істотно впливають на економічну ефективність галузі, найбільш вагомим є правильна організація території багаторічних насаджень. Допущені при виборі земельних ділянок під сади, розбивці площ на квартали, посадці захисних смуг, розміщенні доріг, визначенні співвідношення порід і сортів та щільності посадки, помилки виправити дуже важко або взагалі неможливо без значних капітальних вкладень. А саме від цих складових залежить економічна ефективність та розмір прибутків, які можна одержати від садівництва і виноградарства.

Організація праці та виробничих процесів у садівництві грунтується на загальних принципах. У садівництві і виноградарстві створюють самостійні спеціалізовані підрозділи: комплексні бригади або окремо ручних робіт і механізованих; орендні колективи; кооперативи; господарські товариства, інші формування. Комплексні трудові колективи всі технологічні операції виконують власними силами, виділяючи окремі ланки по догляду за насадженнями і збиранню врожаю, обробітку грунту, боротьбі з хворобами та шкідниками.

У сучасний період переходу до ринкових умов господарювання спостерігається поєднання у виконанні різних видів робіт єдиним колективом – ручних і механізованих на всіх технологічних операціях. Основою організації трудових процесів, що регламентують строки та прийоми виконання технологічних операцій, є технологічні карти. Вони відрізняються від технологічних карт в інших рослинницьких галузях тим, що складаються не на весь виробничий процес, а на окремі комплекси робіт: підготовка грунту і садіння; догляд за насадженнями; боротьба з шкідниками і хворобами; збирання врожаю. Затрати праці у зв'язку з технологічними особливостями садівництва і виноградарства (витрати щорічні, а продукція надходить при вступі дерев у фазу плодоношення) розраховують не на одиницю продукції, а на 1 га площі. В картах визначають: технічні засоби на виконання окремих операцій; способи виконання робіт та руху агрегатів; взаємоузгодженість робіт у часі і просторі.

Розрахунки потреби в різних технічних засобах при виконанні комплексних робіт (садіння дерев, збирання врожаю, боротьба зі шкідниками та хворобами) здійснюють за тими ж методиками, що і для інших робіт.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші