Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

БІЗНЕС-ПЛАН АГРАРНОГО ФОРМУВАННЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО СКЛАДАННЯ

Суть та особливості бізнес-плану, як складової перспективного планування

В ринкових умовах динамічного розвитку підприємницької діяльності система перспективного планування полягає у розробці бізнес-плану. Його характерною відмінністю є те, що цей план повинен бути орієнтований на попит ринку і враховувати різнобічну діяльність підприємств щодо виробництва продукції, її переробки та здійснення інших видів підприємництва: торгівлі, надання послуг, виробництва товарів народного споживання (пошиття взуття, одягу і т. д.), у посередницькій та інших сферах діяльності.

Головною метою складання бізнес-плану є забезпечення одержання максимуму прибутку за рахунок розвитку різних видів діяльності, визначення життєздатності підприємства в умовах конкуренції та відшкодування всіх витрат за рахунок власних і позичкових коштів. Строк, на який складається бізнес-план, залежить від прогнозованого строку окупності витрат на розбудову підприємства, повернення кредитів банку, досягнення певної рентабельності. В середньому він може становити 3-7 років. Більш віддалену перспективу неможливо передбачити через можливі зміни попиту на ринку та пропозиції подібних виробів.

Складанню бізнес-плану передує збір потрібної інформації, насамперед про обсяги виробництва тих видів продукції, які передбачається виробляти в підприємстві, а також потенційний попит на неї. Маючи такі дані, ще до складання плану можна оцінити життєздатність підприємства. Згадану інформацію можна взяти із статистичних довідників, матеріалів аналізу річних звітів підприємств, які подаються галузевим органам, міністерствам та відомствам. Вартість будівництва об'єктів та придбання обладнання визначається на дату складання плану за укрупненими показниками, які можна одержати в проектних інститутах, з цінових довідників, які друкують органи матеріально-технічного постачання галузі. Оптові та роздрібні ціни на вироблену продукцію використовують ті, що існують на дату складання плану, з прогнозуванням їх підвищення чи зниження залежно від прояву відповідних тенденцій у плановому періоді. Джерелами інформації про ринок є: професійні журнали, покупці, конкуренти, постачальники, дані обстежень та опитувань, звіти за результатами аналізу ринкової кон'юнктури, звіти торгових працівників, особисті спостереження укладачів плану.

Структура бізнес-плану

Бізне-план не є обов'язковим документом і не підлягає контролю з боку державних органів влади, тому його структура в більшості випадків є довільною і залежить від цілі, обсягів фінансування, строків реалізації та інших умов. Водночас він повинен бути максимально зручним для того хто його буде читати. Тому, узагальнюючи літературні джерела та досвід складання бізнес-планів окремими колективними сільськогосподарськими підприємствами України, наведемо його структуру та зміст. Бізнес-план включає такі розділи: титульну сторінку, вступну частину, аналіз стану галузі, виробництво продукції та надання послуг, стратегію маркетингу, організаційний план, оцінку ризиків та їх страхування, фінансовий план, додатки.

На титульній сторінці вказують: назву підприємства; його організаційно-правову форму; склад засновників; адресу підприємства; розрахункові рахунки; суть діяльності, що пропонується (2-3 фрази); сукупну вартість капіталовкладень; передбачувані джерела надходження коштів: власні, позичкові, акції, майнові сертифікати; роблять посилання на секретність окремих показників виробництва та збуту продукції.

Вступну частину (резюме) пишуть, як правило, після того, як складений план. У ній лаконічно (1-2 стр.) викладають основні положення проекту бізнес-плану, а саме: чим займатиметься підприємство; скільки коштів потрібно вкласти для здійснення намічених цілей; який очікується попит на продукцію і чому підприємство може досягти успіху; чим може заінтересувати інвесторів.

Аналіз стану галузі. В цьому розділі важливо визначити: ідею розвитку підприємства на виробництві певних видів продукції, попит на яку є постійним; обсяги її виробництва та продажу за останні 3-5 років; очікувані прирости в галузі; скільки підприємств у зоні збуту виробляє подібну продукцію; хто є потенційними конкурентами; за рахунок чого можна просунутися вперед на ринку; як ідуть справи у конкурентів; хто може бути потенційним споживачем запланованої до продажу продукції; чим відрізняється продукція, яку передбачається виробляти, від уже існуючої на ринку; на які верстви населення розрахована продукція.

Виробництво продукції та надання послуг. У даному розділі в динаміці наводять кількісні показники за видами вироблюваної продукції, дані про обсяг її реалізації та надання послуг, а також якісні показники виробленої і переробленої продукції, її характеристику; складають план наявності та придбання основних і оборотних засобів виробництва, будівництва об'єктів; вказують їх вартість та потребу в коштах на їх будівництво та придбання обладнання; визначають постачальників, підрядників та субпідрядників по виконанню окремих технологічних процесів виробництва продукції; складають баланс потреби та наявності робочої сили, фахівців, спеціалістів і менеджерів.

Стратегія маркетингу. Складовими цього розділу є: аналіз ринку, динаміка попиту, канали збуту, ціни на продукцію, постачальники. Це найскладніший розділ плану, оскільки прогнозувати збут товарів і послуг на перспективу з урахуванням купівельної спроможності споживачів дуже складно, особливо в ринкових умовах. При аналізі ринку визначають обсяги продуктів і товарів, які не задовольняють потреб споживачів, і їх збільшення є доцільним. Виявлення динаміки попиту дає змогу встановити тенденції потреб у тій чи іншій продукції. Канали збуту – це визначення конкретної зони, куди поставлятиметься продукція. Ціни на товари та послуги встановлюють за цінами, що існують на період складання плану. Це дозволяє порівняти виручку і витрати та розрахувати прибутковість підприємства. Підбір постачальників ресурсів та сировини, визначення цін на неї дають змогу наперед розрахувати витрати виробництва, а отже, підтвердити правильність вибору напряму діяльності підприємства.

Організаційний план передбачає визначення форми власності підприємства, розробку організаційної структури та системи управління, які б відповідали вимогам оптимального узгодження і взаємозалежності в діяльності внутрішньогосподарських формувань, мінімуму витрат на управління, встановлення критеріїв підбору керівників і спеціалістів. Організаційна структура підприємства та система управління наводяться в плані у вигляді схем. Організаційна структура повинна відображувати склад внутрішньогосподарських підрозділів, служб та взаємозв'язки між ними; система управління – підпорядкованість різних ступенів керівників по прямих та функціональних зв'язках.

Оцінка ризиків та іх страхування. Виробництво продукції та її збут будь-яким підприємством, особливо сільськогосподарським, значною мірою залежить від природних факторів, а отже, зазнає певного ризику в досягненні запланованого обсягу виробництва та реалізації продукції. Крім того, загрозу можуть становити конкуренти, які використовують ефективніші технології; прорахунки при визначенні стратегії маркетингу, цін, прибутків тощо. Це зумовлює необхідність заздалегідь відпрацювати свої дії на випадок виникнення відхилень від плану, тобто передбачити форми страхування від можливих ризиків. Основними з них є: страхові поліси; розробка альтернативних варіантів виробництва інших видів продукції та надання послуг; створення страхового фонду в розмірі 5-10 % прибутку для відшкодування непередбачених витрат.

Фінансовий план. Заключним розділом бізнес-плану є фінансовий план доходів та витрат підприємства. Це найважливіша частина плану, бо в ній порівнюються видатки та надходження й обгрунтовується потреба в інвестиціях, що дає змогу зробити остаточний висновок щодо доцільності розвитку підприємства у визначеному напрямі. Фінансовий план, як правило, складається із трьох частин: зведеного прогнозу доходів і витрат не менш як на три роки, причому за перший рік ці дані розраховують помісячно; прогнозу грошової наявності (дана частина також розраховується не менш як на три роки, а перший – із розбивкою по місяцях, що потрібно для визначення надходжень та витрат і залежно від цього – потреби у короткострокових позичках, якщо надходження не забезпечують витрат); прогнозу активів і пасивів підприємства на кінець року, тобто балансового плану. У ньому відображують капітали, вкладені в розвиток виробництва самим підприємством і його партнерами, та нерозподілений прибуток.

  • – План доходів і витрат можна складати за такими показниками:
  • – Доходи від продажу
  • – Собівартість реалізованої продукції
  • – Валовий доход
  • – Експлуатаційні витрати – всього
  • – У тому числі: торговельні

реклама

заробітна плата

канцелярські

оренда (приміщень, техніки та ін.)

комунальні послуги

страхування

податки, % від витрат

амортизація

інші

  • – Залишок прибутку після сплати податку
  • – Чистий доход

При плануванні даного розділу бізнес-плану треба визначити, при якому рівні продажу досягається самоокупність, тобто межа окупності. Прогноз повинен дати відповідь, скільки потрібно реалізувати продукції, надати послуг, щоб виручка окупила витрати. Це потрібно для дальшого планування позик, якщо на певному етапі підприємство не матиме достатньо коштів для відшкодування витрат. Межа окупності це той рівень, при якому сукупні доходи підприємства або прибуток від реалізації певного виду продукції дорівнюють сукупним витратам на її виробництво та реалізацію. В плані вона показується графічно. Розрахунок проводять за такою методикою. До сукупних постійних витрат (витрат на виконання технологічних операцій з розрахунку на 1 га площі землі, 1 гол. тварин та ін., які не залежать від обсягів виробництва) додають сукупні змінні витрати (залежать від рівня врожайності, продуктивності худоби тощо) й одержану суму ділять на виручку від реалізації продукції. Рівність цих значень і означає межу окупності, або нульову межу

Кошти в касі чи на банківському рахунку – це не те саме, що прибуток. Прибуток – різниця між вартістю продажу і витратами на виробництво, а готівка – різниця між реальними грошовими надходженнями та виплатами. При продажу кошти далеко не завжди надходять зразу. Вони можуть надійти значно пізніше, а виплати (насамперед заробітна плата) потрібно здійснити раніше надходжень. Тому правильно спланувати готівку має велике значення. її нестача у певні періоди вимагає звернення за позиками, а це, як відомо,- додаткові витрати на сплату процентних ставок.

Заключним розділом фінансового плану є балансовий план, який відображує стан активів і пасивів на кінець року. Інакше кажучи, балансовий план відображує стан справ на підприємстві в цілому. Активи – це всі засоби, що створюють майно підприємства і мають вартість. Пасиви – грошові зобов'язання підприємства перед кредиторами з визначеними строками їх погашення.

Після складання балансового плану здійснюють зведення по джерелах використання засобів на кінець року

У додатках до бізнес-плану наводяться документи, на які є посилання в плані:

  • – договори з постачальниками, підрядниками, споживачами продукції підприємства;
  • – листки клієнтів, торговельних організацій, субпідрядників;
  • – копії документів, інформація з яких використана;
  • – прейскуранти постачальників і підприємств (фірм) конкурентів.

Ретельно складений бізнес-план визначає шляхи подальшого розвитку підприємства. Контролюючи хід виконання включених до нього показників, можна бачити реальність прогнозованого і здійснювати коригування відповідно до змін внутрішніх та зовнішніх умов. План також потрібний для того, щоб співробітники підприємства мали чітке уявлення про мету і завдання підприємства, а також вимоги, які ставляться до них.

Узагальнення досвіду діяльності підприємств у розвинутих країнах показало, що найбільш поширеною причиною банкрутства є не нестача коштів, а неспроможність підприємця правильно спланувати свою діяльність.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші