Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ ТА КООПЕРАЦІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Концентрація виробництва і розміри сільськогосподарських підприємств

Концентрація виробництва за будь-яких форм власності і господарювання є засобом підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств. Переваги великого (до певних меж) виробництва над дрібним загальновідомі. При значному обсязі виробництва створюються умови для кращого використання техніки, робочої сили, впровадження наукових досягнень, передових прогресивних технологій, що сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню загальногосподарських витрат та собівартості продукції.

Під концентрацією виробництва розуміють процес зосередження в підприємствах у зростаючих обсягах засобів, предметів праці і робочої сили, що зумовлює збільшення обсягів виробництва та підвищення ефективності діяльності. Концентрація тісно пов'язана із збільшенням розмірів підприємств, що може відбуватись як внаслідок зростання основних фондів у межах діючого підприємства за рахунок розширеного відтворення, так і шляхом з'єднання невеликих підприємств у середні та великі об'єднання: асоціації кооперативів, акціонерні товариства, агрофірми, інші господарські структури.

На сучасному етапі реформування сільськогосподарських підприємств спостерігається як процес концентрації в основному за рахунок створення всередині підприємств різних додаткових галузей по переробці сільськогосподарської сировини та несільськогосподарських виробництв, так і процес розукрупнення великих господарств на менші за територіальною ознакою. Це викликано в більшості випадків тим, що до розпаду СРСР, особливо у 70-80-ті роки, необгрунтовано всупереч бажанню трудових колективів колгоспи і радгоспи об'єднувались у занадто великі підприємства.

Проте на сучасному етапі переходу до ринкових умов господарювання визначити переваги великих, середніх та невеликих підприємств досить складно, бо тут діє багато інших чинників, які впливають на ефективність діяльності. Тобто щодо визначення концентрації виробництва і розміру підприємств слід керуватися раціональним поєднанням цих факторів. Під раціональним розуміють такий розмір, який забезпечує кращий результат діяльності при інших рівних умовах: природних, економічних, організаційних, технічних, які діють не розрізнено, а в поєднанні один з одним.

Основним показником, який визначає розмір підприємства та його внутрішньогосподарських підрозділів, є обсяг виробленої валової продукції. Він дає змогу порівнювати підприємства незалежно від їх спеціалізації, розміщення, рівня інтенсивності та інших факторів. Однак не завжди обсяг валової продукції зростає пропорційно до збільшення земельної площі, поголів'я худоби, основних виробничих фондів, кількості робітників. Особливо це стосується тих підприємств, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ свою виробничу діяльність на невеликих земельних ділянках: відгодівельні, овочеві підприємства захищеного грунту, птахофабрики та інші формування. Тому згадані показники є додатковими, що всебічно характеризують розмір підприємства. Серед них найбільш вагомим є земельна площа, бо на одній і тій самій площі можна одержати різний врожай, що значною мірою відображує рівень господарювання.

Прояв впливу спеціалізації супроводжується укрупненням тих галузей, які мають найбільш сприятливі природні та економічні умови, досвід і традиції щодо виробництва певних продуктів. Механізація й електрифікація, транспортні засоби, розвинута дорожня мережа зумовлюють необхідність збільшення земельних ділянок та тваринницьких ферм.

Розміри підприємства та їх підрозділів визначають різниш загальновідомими економічними методами: статистичним (вивчають і порівнюють масові дані); монографічним (аналізують досвід кращих підприємств й виявляють фактори, за рахунок яких досягнуто вищих результатів господарювання); розрахунково-конструктивним (здійснюють прогнозування і розрахунки окремих варіантів розмірів підприємств); економіко-математичним (обгрунтовують багатоваріантні рішення й визначають оптимальні варіанти поєднання галузей, структуру машинно-тракторного парку, систему застосування добрив та інших складових виробництва за допомогою математичних моделей та використання ЕОМ).

Визначення розмірів внутрішньогосподарських формувань за обсягами виробництва валової продукції та кількісним складом робітників грунтується на встановленні оптимальних співвідношень між земельною площею, засобами механізації (при визначених технологіях), кількістю робітників та їх збалансованості з обсягами виробництва.

На розмір господарств та їх підрозділів впливають також фактор керованості і зручності управління та суб'єктивні фактори: вміння керівника знайти правильне організаційне рішення, вигідних партнерів для постачання засобів виробництва та збуту продукції, створити сприятливий мікроклімат у трудовому колективі.

Аналіз діяльності колективних і державних господарств щодо тенденцій розвитку концентрації виробництва та збільшення обсягів виробництва продукції в умовах перехідного періоду до ринкових відносин свідчить про зворотну дію цих факторів. Проявляється тенденція до розукрупнення великих підприємств, в основному за територіальною ознакою в межах населених пунктів. Надані можливості щодо свободи вибору форм господарської діяльності, економічної незалежності і відповідальності за результати господарювання в переважній більшості підприємств не використовуються. Це зумовлено насамперед розбалансованістю економіки, викликаної недосконалістю економічних механізмів переходу до ринку, невиконанням владними структурами положень прийнятих законів по реформуванню власності, порушенням сталих взаємовідносин із постачальниками ресурсів, а також ціновим диспаритетом. У результаті порушилися строки постачання оборотних засобів (паливо, добрива, засоби захисту рослин та ін.), а отже, несвоєчасно виконуються технологічні операції, значно знижується врожайність і продуктивність худоби.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші