Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРАЦІ І ПРОДУКЦІЇ

Сутність якості праці і продукції. Управління якістю

Прагнення людини до забезпечення високої якості продукції та послуг очевидне, оскільки безпека та збереження здоров'я кожного індивіда, а також навколишнього середовища є першочерговою потребою для світової громадськості. Зростання рівня якості життя людства відбувається внаслідок постійного підвищення та виконання вимог до продукції, глибокого аналізу та задоволення потреб споживачів. Термін "якість" є не тільки економічною, а й філософською категорією.

З точки зору філософських знань, якість є об'єктивною, вагомою, відносно стійкою внутрішньою визначеністю цілісності предметів та явищ, а також колективів, систем та абстрактних уявлень.

Спочатку якість розглядалась як домінуюча властивість, що найкраще характеризує чи описує предмет чи явище. Всі інші властивості, які мали менш важливе на той момент значення, нівелювались. Тобто, із великої кількості аспектів, що характеризують предмет чи процес, необхідно виділити лише ті, які задовольняють потребу індивіда чи суспільні вимоги.

Під якістю продукції найчастіше розуміють сукупність її властивостей, що зумовлюють рівень придатності задовольняти певні потреби споживачів. Крім того, якість розглядають і як рівень задоволення конкретних потреб.

Перше визначення пов'язують з технічним аспектом якості, а друге – з економічним.

Якість часто трактують як суб'єктивне поняття. Так, Ф. Кросбі визначає його як "відповідність вимогам"; У. Демінг вважає, що управління якістю означає не досягнення досконалості, а отримання такого рівня якості, на який розраховує ринок; Дж.М. Джуран визначає якість як "відповідність призначенню"; А.В. Фегенбаум називає якість "сукупністю складних ринкових, технічних, виробничих та експлуатаційних характеристик виробу (або послуги), завдяки яким виріб (або послуга) відповідає очікуванням споживача"; Дж.Х. Харрінггон визначає якість як "задоволення або перевищення вимог споживача за прийнятною для нього ціною".

Видатний вчений у області якості Каору Ісікава запропонував представити якість у двох категоріях: відстаюча якість (dackward- looking quality) і випереджуюча якість (forward-looking quality). До першої категорії автор відносить продукцію, яка має очевидні дефекти, невідповідності із базовими зразками, до другої категорії належить продукція, яка має кращі характеристики, порівняно із аналогом конкурентів.

Згідно з ДОТУ ISO 9000 – 2001 якість визначається як "ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги". У свою чергу, характеристика (characteristic) – це відмітна властивість предмету або явища. Характеристика може бути висвітлена у якісному або кількісному ракурсі, а також бути власною або присвоєною. Існує наступна класифікація характеристик: фізичні, функціональні, ергономічні, органолептичні, часові, етичні.

Показники якості продукції досить різні. Проте, досить часто, виокремлюють наступні показники:

  • призначення – продуктивність, швидкість, потужність тощо;
  • надійності – безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність

та ін.;

  • ергономічні, які враховують гігієнічні, фізіологічні, антропометричні та психологічні властивості людини;
  • естетичні – відповідність стилю, моді, кольоровій гамі, ретельності оздоблення та ін.;
  • технологічності – трудомісткість і собівартість виготовлення виробу, питома вартість ремонтів;
  • транспортабельності – середня тривалість і трудомісткість підготовки продукції до транспортування, середня тривалість встановлення на засоби транспортування тощо;
  • стандартизації та уніфікації – коефіцієнти повторюваності, використання, стандартизації;
  • патентно-правові – патентний захист і чистота;
  • екологічні – вміст шкідливих домішок, що викидаються в навколишнє середовище, імовірність забруднення навколишнього середовища шкідливими відходами під час зберігання, транспортування та експлуатації;
  • безвідмовності – час спрацювання захисних пристроїв, стійкість ізоляції тощо.

Стосовно конкретного виду продукції обирається відповідна номенклатура показників, яка найповніше і найточніше відображає її якість.

Проблема якості багатогранна та має ряд надзвичайно важливих та широкомасштабних аспектів: політичний, соціальний, економічний, науково-технічний, організаційний, а також моральний, екологічний, національний. Пряма пропорційна залежність між масовим виробництвом високоякісної продукції та рівнем економічного розвитку держави виражається у політичному аспекті. Можна прослідкувати дану залежність у наведеному ланцюжку: якість продукції є одним із ключів, що визначає конкурентоспроможність підприємства, – кількість успішних підприємств, що створюють робочі місця, знижуючи тим самим рівень безробіття в країні, підвищуючи рівень доходів громадян, визначають політичну ситуацію в країні, – і на кінець, міжнародний політичний статус держави на світовій арені.

Необхідність поліпшення якості продукції до рівня вимог споживачів, у потребі підвищення якості самої праці за допомогою належної освіти, підвищення кваліфікації персоналу, глибокої мотивації трудових ресурсів розкривається у соціальному аспекті. Існує думка, що у розвинутих країнах світу, де більша кількість кваліфікованих кадрів, вища організаційна структура, виробляються високоякісні товари, що в свою чергу забезпечують високий середньостатистичний рівень нації.

Економічний аспект проблеми полягає у підвищенні ефективності економіки країни, збільшення прибутку підприємств, підвищенні конкурентоспроможності продукції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, раціональне використання матеріальних та енергетичних ресурсів. Варто зазначити, що всі питання в області якості, такі як підвищення якості, управління якістю, пов'язані з економічними затратами, які повинні мати економічний ефект.

Сучасний науково-технічний аспект проблеми базується на взаємозв'язку процесу підвищення якості продукції та темпів зростання науково-технічного прогресу. Внаслідок науково-технічного прогресу інформаційні системи, транспорті комунікації, технологічні процеси удосконалюються, тим самим забезпечуючи вищий рівень якості продукції, що в свою чергу призводить до нового витка в науці та техніці.

Залежність підвищення якості від менеджменту організації, від удосконалення систем якості, стандартизації тощо виявляє організаційний аспект проблеми.

Моральний аспект проблеми полягає у сутності людської істоти, яка прагне до самовираження в трудовому колективі, до досягнення та визнання вагомих результатів праці. Рівень якості виготовленої продукції залежить від розвитку особистості: неякісна праця призводить до даремного витрачання ресурсів і недосягнення запланованого рівня якості продукції.

Обізнаність споживачів щодо корисності продукції, вимогливості щодо мінімізації шкідливого впливу процесу виробництва на навколишнє середовище виокремлює екологічний аспект. У суспільстві виникає необхідність в екологічно чистій продукції, яка є високоякісною, безпечною, тому порівняно новим і популярним напрямом є органічне виробництво, яке контролює проходження товару від "лану до столу".

Національний аспект полягає в різному відношенні до проблем якості залежно від національних традицій. Так, американці спрямовують свої зусилля в області управління якістю на отримання максимального прибутку, а японці – намагаються збільшити долю ринку, навіть якщо на перших етапах можливі втрати від обсягу очікуваного прибутку.

Економічну категорію – якість – можна розглядати з двох сторін: з позиції виробника та з позиції споживача. Споживач прагне до якісних товарів та послуг, що забезпечать його сподівання, а ще краще – перевершать їх. Для виробника якість виготовленої продукції – це гордість за високий рівень виробництва, раціональне використання ресурсів як матеріальних, так і трудових, використання інновацій, вагоме місце на ринку продукції. Якість нерозривно пов'язана з економічним успіхом підприємства на мікрорівні, а на макрорівні – це здорова економіка, екологічна безпека та висока оборонна здатність держави, що визначає лідируючі позиції у світовому співтоваристві. Тобто, термін "якість" нерозривно пов'язаний із терміном "продукція", поєднання яких передбачає велику зацікавленість у сфері виробництва та споживання.

Спільне у розумінні "якості" для споживача та виробника є відповідність продукції стандартам, які гарантують стабільність у рівні якості виготовленої продукції та наявність очікуваних характеристик, визначених нормативними документами.

Підвищення рівня якості продукції та послуг є динамічним процесом. Товар або послуга мусять постійно вдосконалюватися, набувати нових корисних характеристик, щоб задовольнити зростаючі потреби споживача. Тобто, саме покупець є рушійною силою розвитку якості, і водночас, він її і фінансує.

Якість продукції стає показником конкурентоспроможності, що поєднує такі дві економічні категорії як ціна та якість. Низька ціна неякісних товарів чи послуг вже не є привабливою для платоспроможних споживачів, які прагнуть отримати якість за реальну вартість. Тобто продукція низької якості втрачає свою споживчу вартість і підприємство, яке її виробляє, приречене на провал. Все більше організації турбуються за власний хороший імідж, оскільки споживач, який придбає неякісну продукцію, поділиться своїми негативними враженнями із більшою кількістю людей, ніж коли якість придбаної продукції буде на належному рівні. Позитивні враження та відгуки споживачів впливають на підвищення конкурентоспроможності організації на ринку. Хоча, поряд із тим, не можна заперечити той факт, що для малозабезпеченого населення вирішальну роль у придбанні продукції визначає ціна, а не якість. Це явище пояснює засилля вітчизняного ринку низькоякісним, а подекуди небезпечними товарами.

Якість продукції є важливим чинником конкурентоспроможності, тому кожна організація повинна розробляти та впроваджувати ефективні системи управління якістю. У найбільш загальному розумінні управління якістю – це управління тими чинниками та умовами, що найсуттєвіше впливають на рівень якості продукції (послуг). Управління якістю – складова менеджменту якості, що полягає у виконанні вимог до якості; це виключно діяльність оперативного характеру, спрямована на виконання вимог до якості, вилучення невідповідностей та проблем, пов'язаних із поганою якістю. Тому пошукові, аналізу, оцінці та класифікаційним ознакам чинників якості приділяється значна увага. Серед них природні, технічні, технологічні, організаційні, економічні, соціально-психологічні тощо.

Однією з сучасних класифікацій чинників якості є їх групування, що враховує маркетинговий підхід в управлінні:

  • 1. Стратегія організації. Системи управління якістю мають особливості при реалізації стратегій диференціації, цінового лідерства, фокусування.
  • 2. Проектно-конструкторські роботи. Дослідження доводять, що 70% рівня конкурентоспроможності продукції та послуг забезпечується саме в сферах проектування та конструювання.
  • 3. Обладнання. Технічний стан обладнання, його якісні параметри, віковий склад суттєво впливають на рівень якості продукції.
  • 4. Персонал. Один з найбільш відомих менеджерів сучасності Лі Якокка писав: "Всі господарські операції можна врешті-решт звести до визначення трьома словами: люди, продукт, прибуток. На першому місці – люди. Якщо у вас немає надійної команди, то з решти факторів мало що вдається зробити".
  • 5. Матеріально-технічне забезпечення. Своєчасність, якість, надійність системи постачання є важливим чинником якості продукції та послуг.

Вагомою метою кожного підприємства є побудова та впровадження, а також послідуюче підтримання в ефективно діючому стані системи управління якістю, яка є запорукою постійного розвитку організації та досягнення конкурентоспроможності кінцевого продукту. Система управління якістю базується на взаємопов'язаних наступних категоріях: управління якістю, система якості, петля якості (рис. 10.1), політика в області якості, постійне поліпшення якості.

Рис. 10.1. "Петля якості"

З огляду на рисунок 10.1, необхідно зазначити, що управління якістю продукції потребує реалізації комплексного, системного підходу. Система управління якістю функціонує одночасно з усіма іншими видами діяльності, які впливають на якість продукції (послуг) та взаємодіє з ними, її вплив розповсюджується на всі етапи від визначення і до кінцевого задоволення вимог і потреб споживача. Ці види діяльності (функції) охоплюють такі сфери: маркетинг (пошук і вивчення ринку) (1); проектування і (або) вироблення технічних умов, розробка продукту (2); матеріально-технічне забезпечення (3); підготовка та реалізація виробничих процесів (4); виробництво (3); контроль, проведення випробувань і обстежень (4); пакування та зберігання (7); реалізація та розподіл продукції (8); монтаж та експлуатація (9); технічне обслуговування (10); утилізація після використання (11).

Менеджери систематично займаються формуванням і впровадженням програм управління якістю. Основою їх є орієнтація на високоефективну світову практику управління якістю продукції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші