Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Комплексна система управління якістю праці і продукції

При системному підході управління якістю здійснюється в "цілісній сукупності його підсистем, елементів та виявленні різноманітних зв'язків і властивостей між ними і зовнішнім середовищем". Системний підхід передбачає виокремлення суб'єкта (керуючої підсистеми) та об'єкта (керованої підсистеми), а також елементів входів, прикладом яких можуть бути цілі, політика в області якості та конкурентоспроможності продукції, а також зовнішні фактори, що мають вплив на систему. Зміни, які проходять в будь- якому елементі системи, індукують зміни в інших взаємозв'язаних елементах. Система, як зазначає Мескон М., є "певною цілісністю, яка складається із взаємозалежних частин, кожна з яких вносить свій вклад в характеристику цілого".

Система якості за формою – це система документації, в якій встановлені загальні принципи забезпечення якості, вимоги до діяльності та відповідальності кожного співробітника у сфері якості; умови дотримання заданих параметрів кожного процесу і характеристик кожного об'єкта; методики контролю, обробки та аналізу інформації про якість; програми навчання персоналу в сфері якості та ін.

Вітчизняна практика управління якістю продукції досить насичена. Використовуючи передовий зарубіжний досвід, підприємства колишнього СРСР, починаючи з 70-х років, розробляли та впроваджували заходи та рекомендації, основою яких був комплексний, системний підхід до управління якістю продукції. Найбільш відпрацьованою у методичному та практичному плані була комплексна система управління якістю продукції (КС УЯП). Система базувалася на стандартах підприємства, які розроблялися відповідно до міжнародних і державних норм. Стандарти регламентували заходи підвищення технічного рівня та якості продукції, передбачали певний порядок дій і відповідальність кожного виконавця, організацію та механізм діяльності з підвищення якості продукції на підприємстві, зміцнювали виробничу та технологічну дисципліну. Оцінюючи в цілому КС УЯП як систему, слід відзначити, що вона, порівняно з усіма попередніми, виявила найбільш позитивний вплив на зміну ставлення до діяльності з підвищення якості продукції в промисловості. Однак, вступивши у протиріччя з господарським механізмом, спрямованим на об'ємні, кількісні показники економічного зростання, КС УЯП була поступово нейтралізована, а її роль зведена нанівець.

Відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності", прийнятому у 2001 році, система якості – це "сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам". Потрібно зазначити, що система якості насамперед призначена для задоволення внутрішніх потреб організації, які можуть бути дещо ширшими, ніж вимоги споживача, які стосуються здебільшого якості продукції, вартості експлуатації, придбаного товару. Система якості координує діяльність підприємства відповідно до політики в сфері якості, регулює та визначає міру відповідальності персоналу у формуванні рівня якості виготовленої продукції, аналізує та контролює всі процеси, що мають місце у повсякденній роботі організації.

Сучасна епоха світового економічного розвитку характеризується бурхливим розвитком міжнародної торгівлі. За останнє десятиліття були прийняті заходи для усунення перешкод у торгівлі, пов'язаних із митними правилами та тарифами, умовами поставок продукції тощо. Виходячи із зазначеного на першому плані постають так звані технічні бар'єри в торгівлі між країнами, тобто бар'єри, що виникають внаслідок відмінностей у національних стандартах, у правилах приймання продукції, її випробуваннях тощо. Ось чому особливої ваги набуває діяльність міжнародних організацій стандартизації, результатом якої є формування міжнародних стандартів, що встановлюють єдині вимоги до продукції, методів її випробувань, зберігання, транспортування.

Еволюція суспільства спонукає до прагнення якісного життя, безпечного як для самої людини, так і навколишнього середовища. Тому важливим кроком є розроблення, впровадження міжнародних стандартів ISO 14000 на системи управління навколишнім середовищем, системи управління безпекою харчових продуктів НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points), міжнародний стандарт OHSAS 18001 Системи керування професійною безпекою і здоров'ям, міжнародний стандарт SA 8000:2001 Соціальна відповідальність та інші.

Для прикладу розглянемо окремі стандарти, що регламентують побудову систем управління якістю праці і продукції.

Промислові, торговельні та інші організації виробляють продукцію або надають послуги в розрахунку на задоволення потреб споживачів. Ці вимоги, як правило, входять до технічних умов. Однак самі по собі технічні умови не є гарантією того, що потреби споживачів будуть дійсно задоволені, оскільки в технічні умови або в організаційну систему, яка охоплює проектування та реалізацію продукції або послуг, можуть потрапити невідповідності. Це призвело до необхідності розробки і вдосконалення стандартів і керівних документів на системи якості, які доповнюють вимоги до продукції та послуг, встановлені в технічних умовах. Серія стандартів ISO 9000 – ISO 9004 раціоналізує досвід, нагромаджений національними організаціями у цій галузі. У багатьох країнах (Австрія,

Великобританія, Фінляндія, Німеччина, Франція, Швеція, Швейцарія та ін.) ці стандарти прийняті як національні.

Система управління якістю однієї організації відрізняється від системи управління якістю іншої організації, оскільки її формування залежить від цілей, що стоять перед організацією, її специфіки, видів продукції, що виробляється, властивого їй практичного досвіду тощо. Тому міжнародний стандарт ISO 9000 "Загальне управління якістю і стандарти забезпечення якості" (реєстр № 9000-87) має за мету: визначити відмінності та взаємозв'язки між основними поняттями в галузі якості; дати рекомендації для вибору і використання серії стандартів ISO на системи якості, які можуть служити для внутрішнього використання на підприємстві при вирішенні завдань загального керівництва якістю (ISO 9004) і для використання у зовнішніх стосунках щодо питань забезпечення якості (ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003).

Згідно зі стандартом ISO 9000 в галузі управління якістю перед організацією повинні стояти такі три завдання:

  • • організація повинна досягати та підтримувати якість продукції на рівні, який забезпечує постійне задоволення встановлених або передбачуваних вимог споживача;
  • • організація повинна забезпечити своєму керівництву впевненість у тому, що запланована якість досягається та підтримується на заданому рівні;
  • • організація повинна забезпечувати споживачеві впевненість у тому, що запланована якість продукції досягається або буде досягнута. Якщо це передбачено контрактом, забезпечення впевненості може означати взаємоузгоджені вимоги подання доказів.

Міжнародний стандарт ISO 9001 "Модель забезпечення якості при проектуванні і (або) розробці, виробництві, монтажі та обслуговуванні" (реєстр. № 9001-87) визначає вимоги до системи якості у випадку, коли контракт, укладений між двома сторонами, вимагає, щоб була доведена здатність постачальника спроектувати та забезпечити постачання певної продукції. Вимоги стандарту спрямовані, насамперед, на попередження будь-якої невідповідності продукції на всіх стадіях (від проектування до обслуговування). Постачальник повинен розробити та підтримувати в робочому стані документально оформлену систему якості як засіб, що забезпечує відповідність продукції встановленим вимогам. Це передбачає: підготовку документально оформлених процедур та інструкцій, що стосуються системи якості, відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001; ефективне використання задокументованих процедур та інструкцій системи якості.

Міжнародний стандарт ISO 9002 "Система якості. Модель для забезпечення якості при виробництві та монтажі" (реєстр. № 9002- 87) визначає вимоги до системи якості у випадку, коли контракт, укладений між двома сторонами, вимагає, щоб була доведена здатність постачальника керувати процесами, які визначають придатність продукції. Вимоги цього стандарту спрямовані, насамперед, на попередження будь-яких невідповідностей у процесі виробництва, монтажу, а також попередження повторного виникнення невідповідності.

Міжнародний стандарт ISO 9003 "Модель забезпечення якості при остаточному контролі та випробуваннях" (реєстр. Ns 9003-87) визначає вимоги до системи якості у випадку, коли контракт, укладений між двома сторонами, вимагає, щоб була доведена здатність постачальника виявляти і слідкувати за вилученням будь-якої невідповідної продукції в процесі остаточного контролю та проведення випробувань.

Міжнародний стандарт ISO 9004 "Загальне управління якістю та елементи системи якості" (реєстр. Ns 9004-87) характеризує основні елементи, які забезпечують вироблення та впровадження системи загального управління якістю продукції. Вибір елементів, встановлених цим стандартом, і ступінь їх використання залежить від умов попиту, виду продукції, характеру виробництва тощо. Система загального управління якістю повинна відповідати двом вимогам:

  • • потребам та інтересам компанії (компанії необхідно досягати та підтримувати необхідний рівень якості при оптимальних витратах; виконання цього завдання пов'язане із запланованим ефективним використанням технічних, людських і матеріальних ресурсів);
  • • потребам і вимогам споживача (споживач повинен бути впевнений у можливостях компанії постачати продукцію або надавати послуги необхідного рівня якості та підтримувати досягнутий рівень якості).

Кожна із зазначених вище вимог до системи загального управління якістю передбачає надання об'єктивних даних про якість системи та продукції.

Як бачимо, поряд із впровадженням систем управління якістю розробляються та імплементуються у виробництво й інтегровані системи управління, які об'єднують декілька стандартів і моделей (ISO 9001, ISO 14001, ISO 31000, OHSAS 18001), та є цілісною системою менеджменту організації. Безперечною перевагою діючої інтегрованої системи управління є підсилення синергетичного ефекту від узгоджених дій та більш повного задоволення зацікавлених сторін.

Для підтримання вітчизняного товаровиробника щорічно в Україні проводиться Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів України". Це можливість підприємств здобути визнання, розширити коло споживачів, набути нового досвіду.

Забезпечення виробництва якісної продукції вітчизняними підприємствами проводиться і на державному рівні, за рахунок Державних програм управління якістю для підвищення якості вітчизняної продукції та її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках, відбувається регулювання діяльності виробників відповідними законодавчими актами, створюються консультаційні центри у сфері забезпечення якості.

Для успішного функціонування організації на ринку необхідно забезпечувати постійний розвиток, удосконалення систем управління якістю, швидкого і точного реагування на зміну попиту та уподобань споживачів, відповідність виробництва вимогам екологічності, безпечності, а також зміцнення взаємозв'язків зовні і в середині підприємства.

Загальний менеджмент якості наголошує на безперервному процесі удосконалення якості, який забезпечують всі служби й підрозділи підприємства. Управління якістю здійснюється на всьому життєвому циклі створення продукції, відбувається запобігання, а не усунення дефектів, орієнтація на споживача, висока мотивація праці та постійне навчання працівників, дотримання безпечності та екологічності виробництва.

Як показує практика, при впровадженні системи управління якістю у підприємстві, в процесі модернізації технічного та технологічного оснащення підприємства, витрати виробника значно зростають. Проте, коли вже досягнутий стабільно високий рівень якості виробництва та рівень якості продукції, витрати підприємства починають знижуватись за рахунок зменшення кількості браку продукції, рекламацій, невідповідностей та витрат на їх усунення. Водночас реалізаційна ціна на високоякісну продукцію зростає.

При переході України до ринкової економіки, впровадження систем управління якістю відповідно до міжнародних стандартів набувало все більшої актуальності, оскільки дана процедура лише підвищує конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. Досягнення високого рівня ділової досконалості є запорукою успішності, конкурентоспроможності підприємств, що досягається за рахунок майстерності управління, на основі врахування принципів концепції TQM (Total Quality Management) – загальний менеджмент якості.

До фундаментальних принципів TQM належать: орієнтація діяльності організації на задоволення потреб споживачів, постійне поліпшення діяльності, комплексне забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу продукції, участь всього трудового колективу у вирішеннях проблеми якості, загострення уваги на попередженні, а не виявленні невідповідностей, формування високої корпоративної культури, безперервне підвищення кваліфікаційного рівня персоналу, застосування статистичних методів для представлення та аналізування результатів процесів, використання системного та процесного підходів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші