Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Агропромислова інтеграція

Агропромислова інтеграція, що формується в середовищі інституту агропромислового комплексу (АПК) є утворенням, яке структурує економічну взаємодію агентів ринку та діє у вигляді організаційно оформлених структур і систем, що забезпечують дотримання відповідних правил і норм.

У загальноприйнятому вигляді агропромисловий комплекс національного господарства є сукупність галузей, що забезпечують матеріально-технічну базу індустріального розвитку сільського господарства (І сфера), виробництво сільськогосподарської продукції (Q сфера), переробку, транспортування, зберігання та реалізацію сільськогосподарської продукції споживачеві (Ш сфера). Враховуючи особливості складових агропромислового комплексу та багатоаспектні взаємовідносини між ними, можна стверджувати, що агропромислову сферу слід розглядати як складну систему.

Агропромислова інтеграція – 1) посилення виробничо-економічних зв'язків і органічне поєднання сільського господарства і галузей промисловості, транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське господарство, постачають ресурси і доводять його продукцію до споживача; 2) специфічна форма територіально-виробничого міжгалузевого комбінування, поєднання підприємств різних галузей з відокремленими технологічними процесами, але пов'язаних технологічно, організаційно й економічно на основі оптимальної концентрації виробництва для створення кінцевої продукції.

Агропромислова інтеграція – це вищий синтез сільського господарства і промисловості. База агропромислової інтеграції – розвиток продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці, спеціалізації і кооперування виробництва.

Першим етапом агропромислової інтеграції була диференціація – подрібнення галузі, відокремлення від сільського господарства галузей промисловості (виробництво сільськогосподарської техніки), торгівлі сільгосппродуктами, легкої і харчової промисловості з переробки сільськогосподарської сировини. Внаслідок цього, по-перше, зросла продуктивність праці в галузях, пов'язаних із сільським господарством; по-друге, кожна з цих сфер діяльності (торгівля, харчова промисловість та ін.) прагнула забезпечити зростання доходів у межах своєї галузі, ігноруючи те, що всі вони повинні сприяти розвитку сільського господарства і промисловості в комплексі. Поступово зникає зв'язок між сільським господарством і галузями, які його обслуговують, знижується загальний ефект. Для забезпечення єдності сільського господарства та промисловості й необхідна агропромислова інтеграція.

Розвивається агропромислова інтеграція у двох основних розрізах: вертикальному і горизонтальному.

Вертикальна інтеграція означає міжгалузеві кооперування підприємств і виробництв різних галузей народного господарства, технологічно й організаційно взаємопов'язаних між собою. Вона забезпечує єдність і безперервність виробничого й технологічного процесів, тобто оптимальне проходження товарної маси від виробництва сировини до випуску і доставки споживачеві готової продукції, а також зниження витрат, підвищення ефективності виробництва та якості продукції. Основними організаційно- господарськими формами повної вертикальної інтеграції, в яких відбувається технологічне, економічне й організаційне злиття промисловості й сільського господарства, є агропромислові підприємства, об'єднання, комбінати, агрофірми, агроторговельні підприємства та ін.

Агропромислові підприємства – це первинні ланки агропромислового виробництва, які є формою, в основі якої лежать прямі технологічні зв'язки: виробництво сільськогосподарської сировини, її переробка і зберігання. Найхарактерніші риси цих підприємств: єдине керівництво сільськогосподарськими, переробними і обслуговуючими підрозділами; високий ступінь централізації управлінських функцій; наявність загальних господарських служб; єдиний план, баланс, розрахунковий рахунок в банку, загальний прибуток.

Існують два види агропромислових об'єднань: 1. ті, що функціонують на базі головного підприємства; 2. об'єднані спеціальним управлінським апаратом.

Відносно новою і своєрідною формою агропромислової інтеграції є агропромислова фірма – форма організації виробництва, за якої на базі сільськогосподарських підприємств, що мають значний виробничий потенціал (великі власні потужності для будівництва і монтажу устаткування, потужну технічну базу, розвинуту соціальну інфраструктуру тощо), здійснюється не тільки виробництво, а й переробка та реалізація сільськогосподарської продукції. Характерною рисою агрофірм є те, що переробні підприємства, які входять до їхнього складу, безпосередньо підпорядковані агрофірмі як внутрігосподарський підрозділ, тобто сільськогосподарське підприємство є інтегратором виробничої системи.

Горизонтальна інтеграція – це система взаємозв'язків між підприємствами однієї галузі. Забезпечує поглиблення спеціалізації окремих ланок єдиного технологічного процесу, зниження витрат виробництва. Найпоширеніша в сільському господарстві у сфері основного виробництва у вигляді спеціалізованих господарств, міжгосподарських підприємств тощо.

Економічна могутність фірм агробізнесу, в розвинутих країнах світу, визначила їх головну роль у координації міжгосподарських, міжгалузевих і особливо агропромислових зв'язків. Вони стали ініціаторами сучасного механізму контролю за технологією і організацією сільськогосподарського виробництва, що зумовлює перехід стратегічних рішень, які визначають розвиток сільського господарства, до промислово-торговельних фірм несільськогосподарських сфер економіки. Промислові фірми агробізнесу перетворюються на центри, які визначають основні напрями науково-технічного прогресу, забезпечують комплексність поставок і нормальну експлуатацію техніки в сільському господарстві, гарантують не тільки якість реалізованих засобів виробництва, а й відповідний корисний ефект (приріст урожайності від добрив, насіння; приріст ваги від комбікормів та ін.). Фірми харчової промисловості й торгівлі продовольчими товарами, прагнучи мінімізувати сукупні витрати на виробництво, переробку і збут продуктів харчування, стимулюють підвищення й диференціацію якісних показників сільськогосподарської продукції, розширення її асортименту, раціональне розміщення, продуктову, технологічну й територіальну спеціалізацію, ліквідацію або скорочення сезонності сільськогосподарського виробництва.

Розвиток агропромислової інтеграції дає змогу оптимізувати пропорції між сільським господарством і промисловістю, створює передумови для поступового скорочення витрат на міжгалузевих стиках, скорочення витрат на управління агропромисловим виробництвом, сприяє вирішенню соціальних завдань.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші