Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і підприємництво, менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зміст роботи менеджера та ΰ класифікація. Психофізіологічні дослідження

Процес управління складається з виконання комплексу різноманітних функцій управління, кожна з яких включає різні за технологічним змістом види робіт. Менеджер аналізує стан справ, приймає рішення щодо їхнього удосконалення; планує роботу колективу, виходячи із завдань, які стоять перед ним; визначає участь підлеглих у виконанні поставлених завдань та міру відповідальності кожного; контролює хід роботи, оцінює та стимулює діяльність працівників.

Обсяг робіт менеджера визначається видом підприємницької діяльності, посадою та її місцем в ієрархічній системі, кваліфікацією управлінського персоналу, наявністю заступників і помічників, фінансовим станом підприємства, його конкурентоспроможністю, стилем роботи тощо.

Слід розрізняти внутрішній і зовнішній аспекти робот менеджера. Внутрішній аспект пов'язаний із забезпеченням ефективної роботи колективу, коли зусилля керівника спрямовані на вирішення таких завдань, як організація праці, виробництва та управління, формування раціонального типу організаційної структури управління, виробничих та функціональних підрозділів, підбір кваліфікованих співробітників, впровадження найбільш сучасних засобів та методів контролю за проведенням намічених заходів.

Зовнішній аспект роботи менеджера полягає у формуванні та підтримці важливих для підприємства виробничих чи комерційних зв'язків, у відповідальності перед споживачами за якісний випуск продукції. Зовнішня сторона створює репутацію підприємства.

Усі роботи, які виконує менеджер особисто, можна класифікувати залежно від наступних ознак:

  • 1) за періодичністю повторення:
    • – періодичні роботи, що повторюються щоденно: робота з документами, наради, приймання спеціалістів і працівників організації, приймання відвідувачів, робота у підрозділах;
    • – роботи, що повторюються з кожною одиницею продукції (роботи) основного виробництва;
    • – роботи, що повторюються періодично: службові відрядження, навчання, наради й відвідування інших організацій;
    • – роботи, з нерегламентованою повторюваністю, тобто ті, що виникають раптово;
  • 2) за функціями виконання: облікові; графічні; обчислювальні; копіювальні і т.ін.;
  • 3) за функціями управління: роботи з планування; організування взаємодії, розподілу повноважень, створення організаційної структури управління; роботи, пов'язані з мотивуванням; роботи, пов'язані з контролюванням;
  • 4) за ступенем концентрації обсягів робіт; – сконцентровані в одному місці; – територіально розосереджені по окремих постах;
  • 5) за ознакою зв'язку з часом здійснення окремих операцій виробничого процесу:
    • – роботи з суворо фіксованим календарним часом виконання;
    • – роботи з частковою регламентацією часу виконання (по початку або закінченню робіт);
    • – роботи, які можуть виконуватися в будь-який календарний час;
  • 6) за змістом і методами виконання: технічні; логічні; творчі;
  • 7) за сталістю структури: зі сталою та змінною структурою елементів;
  • 8) за ступенем регламентації обсягів робіт: повністю регламентовані; частково регламентовані; без суворої регламентації;
  • 9) за ступенем механізації процесів праці: автоматизовані; механізовані; ручні;
  • 10) за видом діяльності і предметом праці: – загальне керівництво; – економічна робота; – робота з інформацією; – робота з документами; – підготовка й аналіз виконання особистого плану роботи; – видача завдань підлеглим; – громадська робота, відрядження та інші роботи.

Окрім того, у сучасних умовах ринкових відносин менеджери все більше часу витрачають на роботу, спрямовану на координування й об'єднання зусиль різних підрозділів і служб у єдину систему управління організації.

Різні види робіт мають багато однорідних елементів: вислуховування, читання, диктування, телефонні розмови, підготовка наказів та розпоряджень, підписування паперів, розподіл завдань, прийняття рішень, проведення нарад та ін. Ці елементи піддаються організації, раціоналізації та певній регламентації, що служить передумовою успіху організації та раціоналізації роботи керівника.

Усе розглянуте вище відноситься до визначення змісту процесів праці, так би мовити, "абстрактного" менеджера, який умовно працює відразу на всіх рівнях і в усіх ланках управління. Однак, в дійсності менеджери обіймають конкретні посади і від цього залежить зміст процесів праці, які вони виконують.

УП характеризується слабкою фізичною енергоємністю і, водночас, високим рівнем використання енергії пам'яті людини і психічною напруженістю. Постійне зростання відповідальності менеджерів перед колективами організацій і перед суспільством у цілому, страх перед економічними втратами, до яких можуть привести помилкові дії управлінців, величезне напруження, що є наслідком будь- якого втручання у виробничий процес, і яке зростає від розуміння необхідності усунення помилок у мінімальні строки, зростання потоку інформації, що зумовлює ще більшу активізацію розумової праці, навіть збільшення швидкості роботи технічних пристроїв, – усе це приводить до того, що центральна нервова система менеджера, управлінця піддається дії безперервного навантаження.

У цілому всі фактори, які впливають на роботу менеджера можна поділити на декілька груп:

  • 1) психологічні фактори, які допомагають або заважають менеджеру працювати більш ефективно і у відповідності з властивостями своєї особистості та власними потребами: рівень естетики робочого місця; рівень задоволеності роботою, відчуття корисності роботи та інші винагороди; психологічна сумісність з членами трудового колективу; рівень конфліктності співробітників; особисте зростання; соціальний статус та ін.;
  • 2) фізіологічні фактори, що пов'язані з фізіологічними можливостями людини і впливом навколишнього середовища: об'єм інформації, яку може сприйняти людина (слід виходити з того, що за 1 секунду людина може засвоїти лише 5-7 алфавітно-цифрових знаків); фактори навколишнього середовища (температура повітря, звук, рівень освітлення тощо); рівень інтелекту; стан здоров'я і т.ін.
  • 3) норма керованості, яка визначає скільки підлеглих може бути підпорядковано менеджеру, щоб і його робота, і робота його підлеглих були результативними і ефективними (вважається, що норма керованості для керівника вищого рівня управління – 5-6 осіб, середнього – 9-12 осіб, а нижнього – 15-40 осіб (залежно від сфери діяльності організації);
  • 4) ступінь матеріальної задоволеності (тут слід пам'ятати про те, що в більшості випадків підвищення матеріального стимулювання не веде до підвищення продуктивності праці в тому ж об'ємі).

Усі вказані фактори можуть здійснювати на менеджера як позитивний, так і негативний вплив, тому все більшого значення набуває дотримання ним хоча б основних вимог до здоров'я та способу життя. Для менеджерів такими вимогами є: стресовитривалість, відсутність значних вад мови, висока працездатність, відсутність шкідливих звичок.

Ефективність управлінської праці визначається психофізіологічними факторами, тобто фізичними змінами функції організму людини під час трудової діяльності. Організація праці менеджера, як і будь-якого іншого управлінського працівника, має ірунтуватись на знанні умов і процесів, що відбуваються в організмі людини, враховувати її можливості та формувати й підтримувати робочий стан організму.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші