Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Техніка arrow Інженерне забезпечення частин і підрозділів у бою
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Загородження, які швидко облаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого) дроту

Установлюється в один або два яруси з розрахунком у складі 8-16 осіб уручну або з автомобіля. Моток розмотують у загальну гірлянду, що розтягують за вузли в об'ємну мережу й прикріплюють до землі анкерами. Для облаштування 100 м загородження потрібно три-шість (п'ять-десять) мотків гладкого (колючого) дроту й 0,2 (0,3) люд./днів.

Підривні роботи

Вибуховими речовинами (ВР) називаються хімічні сполуки або суміші, що здатні під впливом деякого зовнішнього впливу до швидкого хімічного перетворення з утворенням газів, що мають високу температуру і тиск. Гази поширюючись, виконують механічну роботу, яка виявляється в киданні, розколюванні або подрібненні будь-яких матеріалів. Виконання робіт за допомогою ВР значно зменшує виграти часу та робочої сили. Так, для розроблення вручну 3 м3 скельного ґрунту необхідно витратити біля 100 люд./год., а для розроблення такого ж об'єму ґрунту за допомогою ВР необхідно витратити біля 6 люд./годин робочого часу та 4 кг вибухових речовин.

Тому, під час риття окопів у ході обладнання вогневих позицій для танків, риття котлованів для сховищ у мерзлих і твердих ґрунтах вигідно застосовувати ВР. Крім того, з використанням ВР, за потребою, можливо проводити пошкодження і знищення бойової техніки, різних оборонних споруджень. Також ВР широко застосовуються під час облаштування завалів і руйнувань, створення вирв на шляхах руху, розробки будівельних матеріалів.

Вибухові речовини - це речовини, яких немає у природі, тобто всі вони виготовлені штучно. Вони бувають твердими, рідкими, газоподібними. У військовій справі найбільш широко застосовуються тверді ВР. Вибухові суміші, які містять нітрогліцерин та його похідні, застосовуються у народному господарстві й отримали назву нітрогліцеринових ВР, або динамітів. З аміачноселитряних сумішей широкого застосування набули амоніти, грануліти, ігданіти тощо.

Типи вибухів:

– фізичний - раптове перетворення вихідної речовини у пар або газ;

– хімічний - швидка хімічна реакція, зі створенням пару або газу, нагрітого до високих температур за рахунок виділення тепла в процесі реакції, і таких, що мають унаслідок цього високий тиск;

– ядерний - поділ ядра U, Ри тощо.

Хімічне перетворення ВР прийнято називати вибуховим перетворенням.

Вибухове перетворення залежно від властивостей вибухової речовини та виду впливу на неї може здійснюватись у формі вибуху або горіння.

Вибух розповсюджується по вибуховій речовині з великою змінною швидкістю, що вимірюється сотнями або тисячами метрів за секунду.

Особливості хімічного вибуху:

– екзотермічність;

– висока швидкість протікання;

– значна кількість газів, що створюються ( > 1500 л);

– здатність до саморозповсюдження реакції.

Процес вибухового перетворення, що обумовлений проходженням ударної хвилі по ВР і такий, що відбувається з постійною надзвуковою швидкістю, називається детонацією.

У випадку пониження якості ВР (зволоженість, злежування) або недостатнього начального імпульсу, детонація може перейти в горіння або зовсім затухнути. Така детонація заряду ВР називається неповною.

Горіння - процес вибухового перетворення, обумовлений передачею енергії від одного шару ВР до іншого шляхом теплопровідності та випромінювання тепла газоподібними продуктами.

Процес горіння ВР (за винятком ініціюючих речовин) проходить порівняно повільніше, зі швидкостями, які не перевищують декількох метрів за секунду.

Швидкість горіння значною мірою залежить від зовнішніх умов і, в першу чергу, від атмосферного тиску. Зі збільшенням тиску швидкість горіння збільшується; при цьому горіння може в деяких випадках переходити у вибух або в детонацію. Горіння бризантних ВР у замкнутому об'ємі, як правило, переходить у детонацію.

Збудження вибухового перетворення ВР називається ініціюванням.

Для збудження вибухового перетворення ВР потрібно надати йому, з визначеною інтенсивністю необхідну кількість енергії (початковий імпульс), яка може буде передана одним із таких способів:

– механічним (удар, наколювання, тертя);

– тепловим (іскра, полум'я, нагрів);

– електричним (нагрів, іскровий розряд);

– хімічним (реакції з інтенсивним виділенням тепла);

– вибухом другого заряду ВР (вибух капсуля-детонатора або сусіднього заряду).

Класифікація вибухових речовин - їх розподіл за визначеними ознаками на різні групи:

а) агрегатним станом:

– на газоподібні;

– рідкі;

– тверді;

– пластичні.

б) хімічними властивостями:

– на фізичні суміші (димовий порох);

– хімічні сполуки:

– солі (гримуча ртуть, аміачна селітра тощо);

– нітросполуки (ΤΉΤ,ΤΕΗ тощо);

– нітроаміни (гексоген, октоген тощо);

– складні ефіри ΗΝΟ3 (нітрогліцерин тощо)

в) практичним використанням:

– на ініціювальні (гримуча ртуть, азид свинцю, ТНРС тощо);

– бризантні (амотол, ТНТ, ТЕН, гексоген);

– метальні (порохи, ракетне паливо);

– піротехнічні склади (дими, зірки).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси