Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Техніка arrow Інженерне забезпечення частин і підрозділів у бою
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Підривання грунтів і скельних порід

Під час інженерного обладнання позицій і районів розташування військ, пунктів управління, облаштування загороджень, підготовки та руйнування шляхів руху та в інших випадках виникає необхідність проведення підривання фунтів і скельних порід. При цьому, найчастіше здійснюють вибухи для облаштування котлованів, ровів, окопів і укриттів, вирв з викидом фунту, а також вибухи, що розраховані на розпушування (руйнування) фунту. Для цього застосовують як зосереджені, так і подовжені заряди різної маси.

Таблиця 28

Основні показники розташування зарядів для облаштування протитанкових ровів вибуховим способом

Грунт

Зосереджені заряди

Подовжені заряди

лінія найменшого опору1, м

маса одного заряду, кг

відстань між зарядами в ряду, м

лінія найменшого опору, м

маса 1 м подовженого заряду, кг

Пісок

1,6

24

2.5

1,6

7,4

Суглинок

1,6

25

2.5

1,6

7,8

Міцна глина

1,6

38

2,5

1,6

11,9

Щільний льос

1,3

42

2,45

1,3

12,6

Піщаник

:

1,3

48

2,45

1,3

14,4

Примітка. Відстань від центра заряду до найближчої до нього вільної поверхні.

Таблиця 29

Витрата вибухових речовин і засобів підривання для відривання окопів і сховищ для техніки

Назва споруди

Лінія найменшого опору, м

Маса заряду, кг

Кількість зарядів в одному ряду, шт.

Відстань між зарядами в одному ряду, м

Загальна витрата

ВР, кг

ДШ, м

ЗТП, шт.

Окоп для танка

1,5

25

2

2,5

50

8

3

Сховище для 1-го автомобіля

1,5

25

3

2,5

75

15

4

Сховище для 2-х автомобілів

1,5

25

6

2,5

150

40

7

Руйнування доріг і дорожніх споруд

На дорогах, як правило, руйнують інженерні споруди: мости, шляхопроводи, водопропускні труби, підпірні стіни, насипне полотно, дамби, покриття. На гірських дорогах доцільно влаштувати скидання земляного полотна дороги.

Руйнування земляного полотна проводиться шляхом улаштування в ньому вирв і ровів, а також шляхом його скидання. За ширини дороги до 8 м підривають один заряд, за більшої ширини - два і більше заряди, закладаючи їх на глибину 2-2,5 м. Відстань між зарядами впоперек дороги беруть такою, щоб після їхнього вибуху між вирвами залишалися перемички не більше 1,5 м, а відстані між зарядами в рядах відміряють рівними трьом-чотирьом радіусам вирви.

Невеликі водопропускні труби з отвором до 2 м2 підривають одним чи декількома зосередженими зарядами, які встановлюються всередині (впритул до склепування), кінці труби забивають мішками із землею на довжину 1-2 м. Масу заряду можна брати приблизно з розрахунку на 1 м3 об'єму труби (бетонної) 2 кг ВР.

Підривання дерев'яних, металевих і залізобетонних мостів

У дерев'яних низьководних мостах підриваються опори й прогонові будови. Опору руйнують одним зарядом, розташованим у її середині, на висоті, що дорівнює половині відстані від поверхні води до настилу.

Підривання опор і прогонових будов низьководних дерев'яних мостів

Рис. 128. Підривання опор і прогонових будов низьководних дерев'яних мостів:

1 - заряд; 2 - підмостки для укладання зарядів

Масу заряду розраховують за формулою

C=30KDr2,

де С - маса заряду ВР, кг;

К - коефіцієнт, що залежить від породи дерева;

D - діаметр (товщина) найбільш віддаленого елемента, що підривається, м;

r - відстань від центра заряду до осі найбільш віддаленого елемента, м.

У металевих мостах підривають опори та прогінні споруди. Проміжні мостові опори підривають (залежно від довжини прогону) за всією їх шириною або по косому зрізу.

У разі підривання берегових устоїв за всією шириною на одному рівні (або по косому зрізу) зосереджені заряди розташовують у колодязях, що відриваються, у насипах за передніми стінками, або в рукавах, що пробиваються з лицевого боку стінок. Ці колодязі відривають на глибину більш ніж 1,5 товщини передньої стінки.

Мостові опори підривають по косих перерізах з метою надійності скидання прогінних споруд у бік від осі моста. Зосереджені заряди з цією ж метою розташовують на різній висоті таким чином, щоб площина, що проведена через їх центри, утворювала з горизонтом кут не менше 45°, а один з країв опори залишався б цілим після вибуху.

Якщо висота опори перевищує 15 м, необхідно розташувати на одній вертикалі два заряди, причому, нижній заряд розташувати, як указано, а другий - вище (на відстані, що дорівнює двом товщам опори).

У металевих мостах з прогонами до 10 м руйнують тільки опори за всією їх шириною.

Металеві мости з прогонами від 10 до 25 м руйнують шляхом підривання опор за всією шириною на одному рівні й прогінну споруду в одному або двох перерізах.

Металеві мости з прогонами більше 25 м руйнують шляхом підривання опор по косих перерізах з одночасним перебиванням верхніх і нижніх поясів головних ферм.

Під час руйнування мостів з великими прогонами скиданням і скручуванням прогонових будов, підривні заряди для підривання поясів головних ферм розташовують у середніх вузлах, де знаходиться декілька елементів конструкцій.

У більшості випадків залізобетонні мости мають масивні опори (з бетону, каменю) й залізобетонні прогінні споруди балкового або арочного типу.

У залізобетонних мостах балкової конструкції підривають тільки опори (без перебивання прогінних споруд). Підривають їх тільки по косих перерізах, як і в металевих мостах.

У мостах балкової конструкції з попередньо напруженою арматурою, крім підривання опор необхідно вибивати бетон на кінцях головних балок, де кріпляться жмутки кінців розтягнутої арматури. Це послаблює напружену арматуру й робить балки непридатними для використання. В мостах такої конструкції з їздою поверху опори, як правило, бувають низькі. Тому в них, крім опор необхідно підривати й прогонові будови в одному або в двох місцях.

У мостах рамної конструкції (шляхопроводи, віадуки), у яких висота опор перевищує ширину проїжджої частини, підривають опори з метою опрокидування прогінних споруд у бік від осі мосту.

Стояки рамних опор підривають також з розрахунком перекидання прогінної споруди. Для цього стояки рамних опор, що розташовані з боку, з якого проводять руйнування, перебивають у двох місцях (знизу й зверху), а стояки, що розташовані з протилежного боку, тільки посередині висоти.

У тих випадках, коли рамні мости мають дуже низькі опори (висота моста значно менша його ширини), необхідно підривати як опори, так і прогінну споруду, вибиваючи в них бетон в одному, найбільш слабкому місці, що забезпечує значну деформацію прогінної споруди, а у шляхопроводах, крім того, загромадження нижньої дороги.

У разі нестачі часу, руйнування залізобетонних мостів розрізної балкової конструкції може проводитися підриванням прогінних споруд зарядами, що розташовані на проїжджій частині над несучими балками всередині прогону.

Псування та знищення військової матеріальної частини, обладнання й військового майна проводиться у тому випадку, якщо вони, в силу бойової обстановки, що склалася, не можуть бути вивезені або використані.

Псування та знищення військової матеріальної частини, обладнання Й військового майна здійснюється підриванням, спалюванням і механічним руйнуванням.

Військова техніка, майно та боєприпаси приводяться у непридатний стан (знищуються) підриванням зарядів ВР, що розташовують у визначених місцях.

Підривання льоду

Руйнування льоду проводиться для улаштування ополонок з метою улаштування загороджень, обладнання переправ, захисту мостів під час льодоходу та проводження суден. Руйнування льоду можна проводити вручну (ломами, сокирами, пилами), механічним способом (мотопилками, електропилами) та вибуховим способом.

Маса підльодових зарядів для улаштування ополонок і найбільш вигідна глибина їх занурення у воду, розраховуючи від поверхні льодового покрову, визначається залежно від необхідного діаметра (ширини) ополонки й товщі льоду.

Для орієнтовного визначення кількості ВР, необхідного для підривання льоду, беруть на один квадратний метр льодової поверхні 75 г тротилу за товщини льоду до 0,5 кг. Вказані вище величини зарядів у всіх випадках, коли це можливо, підлягають уточненню пробними вибухами.

Таблиця 30

Маса зарядів для підривання льоду й найбільш вигідна глибина їх занурення

Маса заряду, кг

Глибина занурення заряду, м

Діаметр ополонки за товщини льоду, м

0,2-0,3

0,3-0,4

0,4-0,5

0,5-0,6

0,6-0,8

0,8-1,0

1,0-1,2

1,2-1,5

1

1,2

6,0

6,0

6,0

5,8 1

5,6

-

-

-

3

1,6

12,0

8,9

8,6

8,4

8,0

7,5

-

-

5

1,8

18,0

10,5

10,0

10,0

9,5

9,3

-

-

10

2,0

-

13,1

12,5

12,5

12,0

11,5

10,5

І

20

2,3

-

-

-

15,8

15,2

14,5

13,5

12,5

і

Для опускання зарядів під лід у ньому ломами, механічними й електричними бурами або вибухами малих зарядів ВР, розміщених на поверхні, проробляють ополонки такого розміру, щоб основні заряди проходили в них вільно. Маса зарядів ВР на поверхні льоду визначається за таблицею.

Маса зарядів для пробивання ополонок у кризі

Товщина льоду, м

Маса зовнішнього заряду, кг

Заряди в товщині льоду

глибина закладання заряду, м

маса заряду, кг

діаметр ополоники, м

0,3

0,2

-

-

-

0,4

0,4

-

- •

-

0,5

0,6

0,3

0,4

0,6

0,6

-

0,3

0,6

0,7

0,8

-

0,4

0,8

0,8

1,0

-

0,5

1,0

0,9

1,2

-

0,6

2,4

1,0

U5

-

0,75

3,0

1,2

Заряди (основні) опускаються в ополонки на глибину на мотузках або на жердинах з поперечинами, що вкладають на лід поперек ополонок. Для уникнення спливання зарядів до них прив'язують вантажі.

Встановлення зарядів в ополонках за умов підривання льоду

Рис. 129. Встановлення зарядів в ополонках за умов підривання льоду:

а - заряд на мотузці; б - заряд на жердині;

1 - заряди; 2 - вантаж; 3 - проводи; 4 - перекладини; 5 - мотузка; 6 - жердина

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси