Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Техніка arrow Інженерне забезпечення частин і підрозділів у бою
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК ВОДОЮ

Забезпечення військ водою в польових умовах с одним із важливих завдань інженерного забезпечення бою.

До завдань польового водопостачання входять: розвідка джерел води; добування води; очищення й опріснення води; її зберігання; видача води споживачам і контроль за її якістю.

За призначенням воду розподіляють: на господарсько-питну, санітарно- побутову та технічну. Господарсько-питну воду вживають для пиття, первинного обробляння продуктів, приготування їжі, вмивання та миття кухонного посуду й інвентарю, медичні потреби. Забезпечення військ водою на господарсько-питні потреби здійснюється з пунктів водопостачання й водорозбірних пунктів.

Санітарно-побутова вода використовується для миття особового складу і прання білизни. Технічна вода використовується для приготування дегазуючих, дезактивуючих і дезінфікуючих розчинів, миття техніки й озброєння, а також для заправлення системи охолодження двигунів.

Забезпечення військ водою на господарсько-питні потреби здійснюється, виходячи з добових норм споживання.

Санітарно-побутова та технічна вода не повинна містити в собі патогенних (здатних визвати хвороби) мікроорганізмів і вірусів, а також хімічних і радіоактивних речовин більше допустимої межі.

Господарсько-питною водою війська забезпечуються тільки з пунктів водопостачання й водорозбірних пунктів. Використання її на санітарно-побутові та технічні потреби допускається тільки у випадку сприятливих умов водопостачання.

Підземні води в більшості випадків можна вживати для питгя, але після перевірки їх якості й надання дозволу представниками медичної служби. Вода з відкритих джерел використовуються, головним чином, для санітарно-побутових і технічних потреб.

Забезпечення військ водою здійснюється з мінімальних добових норм^ її споживання залежно від клімату: помірний - до +25 С, жаркий - більше +25 С. За виняткових обставин (на термін не більше трьох діб) допускається видача води тільки для питних потреб (приготування чаю та запасу води у флягах) в об'ємі 3,5 л в помірному кліматі та 6 літрів у жаркому кліматі на одну добу.

Для повної санітарної обробки одного військовослужбовця під час виведення з шкіряного покрову радіоактивних речовин і миття в польовій бані потрібно 45 л води.

Розвідка джерел води

Розвідка джерел води проводиться з метою вивчення й уточнення водозабезпеченості місцевості в районах розташування військ або їх бойових дій, що необхідно для прийняття рішення командиром на організацію водопостачання й вибору місць і засобів для обладнання пунктів водопостачання.

Основними завданнями розвідки джерел води є:

– виявлення джерел води, визначення їх технічного стану, продуктивності (об'єм) та якості води;

– наявність та оцінювання стану під'їздів (підходів) до джерел води, наявність загороджень, захисних і маскувальних властивостей, а також місцевих будівельних матеріалів, придатних для обладнання пункту водопостачання;

– наявність місць, які забруднюють воду (заправлення та миття машин, прання білизни, водопою тварин, купання людей тощо), особливо вище за течією річок, каналів;

– уточнення хімічної, радіаційної, санітарно-епідемічної обстановки району, в якому передбачається обладнання пункту водопостачання;

– обґрунтування пропозицій щодо умов використання штатних і табельних засобів водопостачання.

Розвідка джерел води, як правило, проводиться силами підрозділів (обслуг) польового водопостачання, інженерно-розвідувальними дозорами (1РД), одразу після прибуття їх до району обладнання пунктів водопостачання за участю представників хімічної та медичної служб самостійно, або в складі органів загальновійськової розвідки.

Оснащення підрозділів розвідки повинно забезпечувати проведення розвідки якості поверхневих і наявність підземних джерел води, водозабірних споруд і повинно містити: карту (схему маршруту) джерел води, радіостанцію з дальністю зв'язку не менше 20 км, компас, годинник із секундною стрілкою, лабораторію для оперативного визначення якості води, чистий посуд для взяття проб води, блокнот для проведення записів і складання донесення, олівці з гумкою, рулетку або трасуючий шнур, складний багор, електричний ліхтарик, засоби для проведення хімічної та радіаційної розвідки, шанцевий інструмент, комплект розмінування, міношукачі, індивідуальні дозиметри на кожного військовослужбовця. Основними, найбільш ефективними способами ведення інженерної розвідки є пошук і безпосередній огляд.

Один ІРД за 10...12 годин у змозі обстежити до 50...60 км2 місцевості або розвідати 4...6 і більше джерел води.

Обстеження джерел води починаються з огляду навколишньої місцевості з метою виявлення можливих осередків заражень, отруєнь, замінованих ділянок місцевості, після чого здійснюється безпосереднє обстеження самого джерела води.

У разі виявлення в джерелі води забруднень або заражень, воно вважається непридатним, про що робиться запис у донесенні, після чого біля джерела води ставлять покажчик.

Зовнішніми ознаками отруєння води є невластиві воді запахи та присмаки, маслянисті жирні плями на поверхні води тощо.

Про наявність хвороботворних бактерій свідчать інфекційні захворювання серед місцевих жителів, а також серед домашніх тварин, які користуються водою з джерела.

Наявність у воді отруйних речовин більш точно встановлюється аналізом, який проводиться медичною службою.

Радіоактивні речовини у воді визначаються за допомогою спеціальних приладів радіометрів-ренгенометрів.

Для взяття проб води використовують будь-який чистий посуд. Проба води береться у відкритих водоймах поблизу берега з поверхні, в криницях - з дна. Під час відбору проб з криниці воду слід скаламутити, опускаючи декілька раз відро з водою на дно, й витягнути його ривком з води. Потім вода з поверхні виливається назад у криницю й тільки після такого перемішування береться для аналізу.

Якщо необхідно направити пробу води в лабораторію, то беруть дві проби, одну з них у герметично закритий посуд разом із супроводжувальним листом відправляють у лабораторію, а другу використовують для аналізу на місці.

Дебіт (продуктивність) води в невеликих джерелах (струмках) визначають за допомогою тари відомої ємності. Тара встановлюється таким чином, щоб до неї надходила вся витікаюча (протікаюча) вода й фіксується час її заповнення.

Дебіт витрати джерела розраховується за формулою

де V – ємність тари, л

t - час заповнення тари, с.

Визначення повторюють два-три рази. З одержаних значень береться середньоарифметичне значення.

Витрати води невеликого струмка визначаються за формулою:

де b - ширина струмка;

h - найбільша глибина в місці вимірювання ширини сгрумка, м;

V - швидкість течії води, м/с.

Швидкість течії визначається за часом переміщення по воді плаваючого предмета на ділянці 10 м за формулою:

де s - відстань, що пройдена плавним предметом, м; t - час переміщення предмета, с.

Запас (об'єм) води в невеликих озерах і ставках визначається приблизно за формулою:

де L - середня довжина водойми, м;

b - середня ширина водойми, м h - найбільша глибина водойми.

Продуктивність (дебіт) шахтних криниць визначається за формулою:

де V - об'єм води, що підступає, м3;

t - час заповнення, с.

Для визначення продуктивності криниці з неї попередньо відкачують воду, а потім визначають час, протягом якого вода в криниці знову піднімається до попереднього рівня.

Наявність підземних вод визначають за довідковим матеріалами (картками умов водопостачання), за зовнішніми ознаками, а також бурінням.

Командир ІРД у встановленому порядку в задані терміни подає НІС (командиру) результати розвідки у вигляді письмового донесення, до якого прикладається карта (схема) розвіданих джерел з легендою.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси