Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження у відкритому суспільстві

За авторитарних режимів, у закритих суспільствах украй обмаль простору для соціології та соціальних досліджень. Адже стан справ у суспільстві не підлягає публічному обговоренню, а тим паче громадському контролю. Роздуми над можливими шляхами подальшого розвитку – прерогатива можновладців, а не громадськості. Щодня значні зусилля витрачають на те, щоб люди бачили соціальну дійсність такою, як вигідно режиму, й у жодному разі не занурювалися в незалежний, вільний пошук правди. Авторитарні режими працюють на те, щоб змусити людей думати й робити "те, що потрібно", а не дозволяти їм вивчати, обговорювати й ставити під сумнів правильність того, що відбувається в суспільстві.

Натомість у демократичних, відкритих суспільствах, де ніхто не має монополії на істину й громадськість певною мірою контролює тих, хто при владі, думка кожної людини стає важливою. Вона є однією з цеглинок, з яких складається громадська думка, що впливає на подальшу долю суспільства. Громадський моніторинг стану справ стає невід'ємним елементом повсякдення, й окрема людина більше не гвинтик системи: вона може ініціювати зміни й долучатися до змін.

Закономірно в Радянському Союзі соціологія була маргіналізована, і лише з демократизацією в Україні соціальні дослідження почали потроху ставати звичним елементом життя й не залишилися парафією лише академічної спільноти. Натомість їх стали активно застосовувати в бізнесі й політиці, а також у проектах громадських організацій.

Замість передмови: соціологія та соціальні дослідження...

На початку 1990-х в Україні було так мало громадських організацій, що грантодавцям було важко знайти грантера для реалізації соціального проекту. А сьогодні громадські організації активно залучені в найрізноманітніші ініціативи, зокрема ініціюють низку соціальних досліджень для того, щоб:

  • • здійснити моніторинг діяльності органів влади;
  • • з'ясувати громадські настрої щодо певного питання;
  • • визначити проблеми певної категорії людей і можливі шляхи їх вирішення.

В умовах поширеності та затребуваності соціальних досліджень важливо вміти розрізняти, де серйозне дослідження, а де профанація; де чесна аналітика, а де спроба маніпулювати громадською думкою. Сподіваємося, що ця книжка бодай трохи посприяє компетентнішому сприйняттю соціальних досліджень, а отже, і їхній вищій якості в нашому суспільстві.

ПРО ЩО Й ДЛЯ КОГО ЦЯ КНИГА?

Питання, на які допоможе відповісти цей розділ

Про що можна довідатися завдяки цій книзі та як ефективно нею користуватися? Чим є і чим не є соціологія? Чому в цій книзі йдеться радше про соціальні дослідження та фахівців із соціальних досліджень, ніж про соціологію та соціологів? Що спільного й подібного між соціальними та бізнесовими проектами?

Ключові поняття цього розділу: соціологія, соціологічні дослідження, соціальні дослідження, бізнесові проекти, соціальні проекти, третій сектор.

Кому й чим може бути корисною ця книга? Як ефективно нею користуватися?

Насамперед попередимо, чим ця книга не є. Опрацювавши її, читач не стане фахівцем із соціальних/соціологічних досліджень. Одна книга, навіть вельми товста, не зробить вас "профі" в цій галузі. Адже для набуття фахового рівня потрібно прочитати багато джерел, пройти кількарічне навчання, мати можливість діставати відгуки про свою роботу від досвідчених колег. Навіть після кількох десятків років практичної дослідницької діяльності фахівці відкривають для себе нові підходи та деталі, що впливають на результати досліджень.

Натомість це видання покликане посприяти читачам у тому, щоб:

  • • грамотніше реалізовувати прості дослідницькі завдання, коли немає можливості залучити до ініціативи або проекту фахових дослідників;
  • • вдаліше представляти дослідницькі компоненти в проектних заявках на виконання соціальних проектів;
  • • коректніше представляти результати досліджень, які були проведені власними силами або замовлені фахівцям;

Кому й чим може бути корисною ця книга?

• бути компетентнішими замовниками соціальних досліджень; • бути компетентнішими читачами повідомлень про результати соціальних досліджень, реалізованих іншими людьми й організаціями.

Ця книга для людей, які не є фахівцями в галузі соціології або соціальних досліджень. Вона орієнтована насамперед на громадських активістів і фахівців третього сектору[1], які потребують дослідницьких компонентів у своїх ініціативах і проектах. Але може стати в пригоді будь-кому, хто працює з боку замовників соціальних/соціологічних досліджень – не лише в третьому секторі, а й у державних установах або бізнесі. Книга може бути також використана в навчальних програмах, зокрема й університетських, де необхідно дати базові знання про методи та технології соціальних досліджень.

У виданні зроблено акцент на частих запитаннях, типових помилках, алгоритмах подолання поширених труднощів та прикладах успішних дослідницьких стратегій. Формат "посібник-довідник" означає, що:

  • • книгу можна читати наскрізно, розділ за розділом, як і будь- який посібник;
  • • водночас у ній легко знаходити відповіді на конкретні запитання, що часто постають під час планування та реалізації дослідницьких компонентів.

Шукати конкретну інформацію читачеві допоможе не лише деталізований зміст на початку книги, а й покажчики наприкінці. Матеріал поданий таким чином, щоб кожен розділ або підрозділ був якомога самодостатнішим. Відповідно, хоча послідовне опрацювання розділів полегшить сприйняття матеріалу, є також можливість вибірково працювати з текстом – лише з тою частиною, що актуальна саме зараз.

Читачами цієї книжки можуть бути як ті, хто нічого не знають про соціальні дослідження і в кого слово "соціологія" асоціюється лише з політичними рейтингами, так і ті, хто вже мають певні знання й практичний досвід у дослідницькій царині. У тексті мінімізовано вживання специфічної фахової термінології, але деякі терміни присутні. Понад те, ознайомлення з ними є невід'ємною складовою базової ерудиції з питань соціальних досліджень. Натрапивши на невідомий вам дослідницький термін[2], скористайтеся предметним покажчиком – і ви легко знайдете пояснення цього поняття.

Книга містить численні приклади з реальних досліджень (як вдалих, так і невдалих дослідницьких рішень) та рубрику "Перевір себе!", що, сподіваємося, допоможе читачеві почуватися впевненіше під час практичної роботи. При цьому читачу не треба хвилюватися, що на одній зі сторінок побачить свій проект як приклад невдалого дослідження. З етичних міркувань усі приклади невдалих дослідницьких практик подані узагальнено й анонімно. Вони відповідають реальним ситуаціям, але окремі деталі випущені або змінені так, щоб мінімізувати впізнаваність людини чи організації, задіяної в дослідженні. Натомість приклади вдалих практик містять посилання на виконавців та їхній проект. Тож на сторінках цього видання ви можете побачити згадку про свою організацію лише в позитивному контексті!

  • [1] Третій сектор – поняття, добре відоме громадським активістам, але зрозуміле не всім. Під третім сектором розуміють неприбуткові, недержавні організації, тобто той сектор професійної діяльності, який не належить ані до царини державного, ані до царини бізнесового.
  • [2] Наприклад, інструментарій дослідження, польовий етап дослідження, похибка результатів опитування, репрезентативна вибірка, якісні та кількісні методи досліджень.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші