Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Про соціологію та соціальні дослідження

"Ми всі знаємо соціологію! Рейтинг прем'єр-міністра...", "Подивімося на соціологію! Рейтинг президента..." – такого штабу фрази стали нині дуже поширеними серед журналістів, політиків, експертів і навіть самих дослідників. Постійно чуємо їх у засобах масової інформації, й для багатьох людей "соціологія" вже стала синонімом "електоральних рейтингів" і "репрезентативного опитування громадської думки". Це й не дивно, адже словосполучення "репрезентативне опитування громадської думки" звучить довго, складно й незграбно, а в українській мові поки що немає такого стислого замінника цієї фрази, як opinion poll в англійській. Власне, цим замінником і стало слово "соціологія", хоча насправді соціологія (від лат. societas та грец. λογος – наука про соціум, наука про соціальне) є цариною, що охоплює дуже широкий спектр тем і методів дослідження й аж ніяк не обмежується анкетними опитуваннями.

Звісно, не в силах авторки змінити цю нову й по-своєму чудернацьку традицію вживання слів "соціологія" та "соціологічне дослідження". Однак її відповідальністю є пояснити читачеві, чому в книзі знову й знову йдеться про соціальні, а не соціологічні дослідження; не лише про соціологів, а й про фахівців у галузі соціальних досліджень. А також чому варто забути про звичне вживання слів "соціологія" та "соціологічні дослідження" принаймні на той час, коли спілкуєтеся із західними колегами. Адже якщо ви скажете sociology (соціологія) або sociological research (соціологічне дослідження) на позначення опитування громадської думки, то можете спричинити чимало непорозумінь. Річ у тім, що під соціологічним дослідженням англомовні співрозмовники розумітимуть будь-яке дослідження (незалежно від застосованого методу збору й аналізу даних), що формує, розвиває, уточнює або заперечує ту чи іншу теорію в галузі соціології.

Нині в Україні навіть на сайті серйозного аналітичного центру можна натрапити в англомовній версії на підрозділ Sociology, де будуть викладені результати опитувань громадської думки.

Звісно, це лише збиває з пантелику англомовних відвідувачів сайта, які позначили б такий підрозділ як Opinion Polls або Survey Results.

Репрезентативні опитування громадської думки в усьому світі проводять не лише соціологи, а й політологи, соціальні психологи, фахівці в галузі охорони здоров'я та інші[1]. Репрезентативне опитування є лише одним із багатьох методів соціальних досліджень (social research methods). Відповідно ця книга – про соціальні дослідження (social research) і хіба що зовсім трохи про соціологію[2].

Трапилася дещо іронічна історія. З одного боку, вагому частину термінології та методик українські соціологи запозичили в західних колег, зокрема з англомовних суспільств (насамперед США). Адже, поки в XX столітті в західних суспільствах соціальні науки були затребуваними й активно розвивалися, в СРСР вони могли існувати й розвиватися лише тою мірою, якою не суперечили й не загрожували панівній ідеології тогочасного політичного режиму.

З іншого ж боку, такі ключові терміни, як "соціологія" та "соціологічне дослідження", стали жити в Україні власним життям, маючи зовсім інше значення, ніж на Заході. В англійській мові ані "соціологічне дослідження" (sociological research), ані "соціологія" (sociology), ані "соціологічний метод" (sociological method) ніколи (!) не є еквівалентом репрезентативного опитування громадської думки. Однак в Україні такі опитування поки що проводять лише соціологи й називають їх соціологічними дослідженнями.

Після падіння залізної завіси, з початком міжнародної комунікації серед українських науковців саме соціологи стали активно вивчати, адаптовувати й запроваджувати в Україні досвід західних соціальних досліджень. Тому цілком закономірно, що на сьогодні в Україні, на відміну від інших країн, прикладними соціальними дослідженнями займаються здебільшого соціологи. Поки що в нашому суспільстві "соціолог" і "фахівець із соціальних досліджень" є практично взаємозамінними поняттями. Однак ситуація може потроху змінюватися з посиленням прикладної дослідницької складової в навчальних програмах інших суспільствознавчих спеціальностей (наприклад, політології)[3].

Через нетривіальну ситуацію із "соціологією" та "соціологічними дослідженнями" в нашому суспільстві цій книзі довелося дати довгувату назву: "Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження?". Адже, з одного боку, важливо, щоб назва була зрозумілою для українських читачів: у посібнику багато йдеться про вибірку й анкетні опитування (тобто про "соціологію" ©). А з іншого – авторові як людині з міжнародним досвідом у галузі соціальних наук, і зокрема соціології, важко називати соціологією те, що нею не є в загальноприйнятому фаховому розумінні (навіть якщо воно дуже тісно із соціологією переплетене).

Отже, ця книга здебільшого про планування й реалізацію соціальних досліджень у межах соціальних проектів, а не про соціологію. Тут особливо допитливий читач може вигукнути: "Що ж тоді було б у книзі про соціологію?! Якщо всі ті анкетні опитування, фокус-групи, глибинні інтерв'ю, експерименти, про які йдеться в цьому виданні, не соціологія, а методи соціальних досліджень, то що ж залишається соціології?!".

У книзі про соціологію були б розкриті закономірності взаємодії людей між собою – від малих груп до великих категорій людей і цілих суспільств. А також те, якими бувають людські спільноти й суспільства та як вони змінюються. Особливу увагу в ній було б приділено тому, як життєва траєкторія людини, її цінності та переконання пов'язані з особливостями суспільства, у якому вона сформувалася як особистість. А також тому, що окремій людині не під силу змінити соціальне середовище, але можна домогтися масштабних змін, об'єднавши зусилля багатьох людей. Книга про соціологію запрошувала б читача подивитися на людей і ситуації свіжим поглядом та спробувати розібратися, що в них продиктоване особистим вибором людини, а що нав'язане ззовні соціумом. Суспільствознавці недарма стверджують, що соціологія – це галузь знання, яка збільшує нашу свободу. Адже соціологія вивільняє нашу думку від упереджень та відкриває нові виміри сприйняття, вивільняє нас від несвідомо повторюваних зразків поведінки та допомагає значно розширити для себе царину свідомого вибору, а отже, жити більш вільним і свідомим життям. Як бачите, про соціологію можна написати цікаву й корисну книжку, але саме ця книжка не про неї.

  • [1] Наприклад, одне з найвідоміших міжнародних опитувань – Світове дослідження цінностей (World Values Survey, worldvaluessurvey.org) – було започатковане й понині очолюване політологами, які не називають свій проект соціологічним дослідженням. Однак саме так – соціологічне дослідження – про нього нерідко говорять в Україні.
  • [2] Винятком є лише один розділ – про гендерну рівність. Такий розділ – важлива соціологічна складова цієї книги. Кожен сучасний підручник із соціології неодмінно містить матеріал із гендерної проблематики.
  • [3] Варто зауважити, що в багатьох університетах України кафедри соціології та політології були відкриті на базі філософських й історичних факультетів і кафедр. А отже, чимало програм (навіть якщо це програма з підготовки саме соціологів) понині насичені соціальною теорією та історією суспільствознавчих наук і пропонують надто мало курсів зі збору й аналізу соціальної інформації.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші