Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Публічне управління та адміністрування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Заходи щодо запобігання проявам корупції

Як зазначено в Указі Президента України від 11.09.2006 року №742/2006 Про Концепцію подолання корупції в Україні На шляху до доброчесності, в Україні корупція є однією з проблем, які потребують невідкладного розв'язання. На міжнародному рівні Україна має репутацію надзвичайно корумпованої держави, про що свідчить її незмінно низький рейтинг за рівнем доброчесності, визначений за результатами досліджень, проведених протягом останніх років авторитетними міжнародними інституціями.

Діяльність із запобігання і протидії корупції грунтується на принципах:

  • – верховенства права;
  • – законності;
  • – комплексного здійснення правових, політичних, соціально- економічних, інформаційних та інших заходів;
  • – пріоритетності запобіжних заходів;
  • – невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;
  • – відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  • – участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів;
  • – забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.

Зміст і спрямованість антикорупційної політики обумовлюються сукупністю чинників, зокрема такими як:

  • – особливості соціально-політичних процесів у суспільстві;
  • – рівень криміногенності суспільства;
  • – масштаби тіньового сектору економіки;
  • – наявність політичної волі щодо подолання корупції;
  • – ступінь розроблення заходів щодо декриміналізації економіки;
  • – стан антикорупційного законодавства;
  • – стан правоохоронної системи;
  • – рівень розвитку громадянського суспільства;
  • – рівень лояльності населення у ставленні до проявів корупції.

Ефективність здійснення антикорупційної політики залежить від розуміння правової та соціальної сутності корупції, причин і умов корупційних діянь, правильності визначення змісту корупційних процесів і закономірностей їх розвитку.

Виходячи із соціальної сутності корупції, можна стверджувати, що визначення метою антикорупційної діяльності знищення корупції с таким, що не відповідає закономірностям функціонування людських спільнот.

На сьогоднішній день немає жодної країни, в якій би вдалося знищити корупцію, але за допомогою розумних рішень досягнуто зменшення її обсягів; обмеження сфери її розповсюдження, зміну характеру злочинних проявів на менш небезпечні; обмеження впливу на економічні, соціальні та політичні процеси; збільшення ризиків настання негативних наслідків для осіб, які вступають у корупційні відносини.

Таким чином, головною метою політики запобігання корупції слід зробити збільшення невигідності корупційних діянь і зростання їх ризикованості.

Залежно від характеру застосування антикорупційних заходів можна виділити такі основні напрями протидії корупції:

  • – усунення причин і умов виникнення корупційних діянь;
  • – широке висвітлення корупційних діянь і формування негативної суспільної думки щодо цього явища;
  • – застосування принципу обов'язковості понесення відповідальності за корупційні діяння, незалежних від соціального статусу особи;
  • – удосконалення антикорупційного законодавства;
  • – врегулювання приватновласницьких відносин.

Система забезпечення протидії корупції – це комплекс узгоджених і взаємопов'язаних заходів кадрово-професійного, інформаційно-аналітичного, науково-методичного, просвітницького, матеріально-технічного та іншого характеру, спрямованих на належне забезпечення практичної реалізації стратегічних завдань у сфері протидії корупції.

Що стосується суб'єктів протидії корупції, то вони можуть бути поділені на такі основні групи:

  • 1. Конституційні органи влади – Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, яким належить прерогатива визначення антикорупційної політики.
  • 2. Суб'єкти, що здійснюють законодавче забезпечення протидії корупції – крім конституційних органів влади, сюди також відносяться міністерства і відомства.
  • 3. Суб'єкти правоохоронної діяльності, які здійснюють оперативно-розшукові заходи, розслідування та провадження справ щодо правопорушень корупційного характеру, а також виконують профілактичну роботу.

Одним із основних механізмів запобігання корупції є запровадження добору висококваліфікованих кадрів на публічній службі, які б одночасно відповідали вимогам доброчесної поведінки.

З метою організації такого добору кадрів при працевлаштуванні на посади, пов'язані з виконанням функцій держави, кандидат зобов'язаний подати відомості про майно, доходи, зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, та пройти спеціальну перевірку. Під час спеціальної перевірки перевірятиметься не лише достовірність поданої інформації про майновий стан, наявність у кандидата та близьких йому осіб корпоративних прав, про притягнення до кримінальної відповідальності та відповідальності за корупційні правопорушення, а і відомості про стан здоров'я кандидата, його освіту тощо.

Механізмом, спрямованим на запобігання поширення корупції, є також створення єдиних засад формування державної антикорупційної політики. Цей напрямок антикорупційної діяльності забезпечуватиме спеціально уповноважений орган (особа) з питань антикорупційної політики, який згідно із Законом відповідатиме, зокрема за:

  • – формування державної антикорупційної політики;
  • – реалізацію антикорупційної стратегії;
  • – координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з цих питань;
  • – проведення антикорупційної експертизи.

Останній напрямок діяльності спеціально уповноваженого органу з питань запобігання корупції є важливим з огляду на те, що як доводить практичний досвід, на сьогодні, поширені випадки наявності дефектів нормативно-правових актів, які дозволяють в подальшому посадовим особам при виконанні своїх службових обов'язків вчиняти корупційні правопорушення.

З метою усунення таких недоліків нормотворчості положеннями Закону запроваджено проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, основним завданням якої є виявлення наявності в проектах нормативно-правових актів норм, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, а також розроблення рекомендацій стосовно їх усунення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші