Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Управління початковою школою
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЗМІСТ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Тематичний план змістового модуля

№ теми

Назва теми

Усього годин

Лекції

Практичні заняття

Самостійна та індивідуальна робота

3.

Основні функції управління

14

4

4

6

Разом

14

4

4

6

Основні функції управління

  • 3.1. Педагогічний аналіз як функція управління
  • 3.2. Планування роботи школи
  • 3.3. Організація як функція управління
  • 3.4. Особливості внутрішньошкільного контролю
  • 3.4.1. Сутність, принципи і функції внутрішньошкільного контролю
  • 3.4.2. Суб'єкти й об'єкти внутрішньошкільного контролю
  • 3.4.3. Види, форми і методи внутрішньошкільного контролю
  • 3.4.4. Планування й організація внутрішньошкільного контролю в школі

Ключові поняття: функція управління, педагогічний аналіз, комплексний аналіз, тематичний аналіз, параметричний аналіз, прогнозування, стратегічне планування, середньостроковий план, поточне планування, перспективний план роботи школи, річний план роботи школи, розклад уроків, поурочний план, організація, організаційні відносини, делегування повноважень, департаменталізація, розподіл функціональних обов'язків, координація діяльності, контроль, внутрішньошкільний контроль, суб'єкти внутрішньошкільного контролю, об'єкти внутрішньошкільного контролю, методи контролю результатів, методи контролю стану процесів, планування внутрішньошкільного контролю.

Педагогічний аналіз як функція управління

Сутність управління – це коли ідеї з голови боса опиняються в руках робочої сили

Коносуке Мацушита

Функції управління – це відношення між керівною, керованою системою та керованим об'єктом, що потребують від керуючої системи виконання визначеної дії для забезпечення цілеспрямованості й організованості процесів, якими керують.

Таким чином, функція – це ще не сама діяльність, а лише потенційна можливість діяльності, визначення необхідного змісту діяльності. Функція управління визначається лише тоді, коли вона визначена не тільки дія, але й об'єкт, по відношенню до якого вона виконується. Управлінські дії різняться за змістом та результатом, звідси – і відмінність у функціях управління. Поділ функцій управління за видами має важливе значення оскільки під час побудови керівних систем функції реалізуються різними методами.

Серед численних функцій і обов'язків керівника школи чільне місце посідає педагогічний аналіз. Педагогічний аналіз є невід'ємною частиною управлінської діяльності, оскільки саме він дає підґрунтя, матеріал для управлінських рішень. Від того, наскільки чітко проаналізовано діяльність, виявлено зв'язки між факторами, залежить ефективність управлінської діяльності в цілому.

Педагогічний аналіз в управлінській діяльності керівника закладу освіти слід відрізняти від аналізу, який розглядають як прийом формальної логіки. У загально визначеному розумінні – це розчленування предмета на частини та вивчення кожної частини як компонента цілісної системи. Педагогічний аналіз, що перебуває в ролі функції управління, містить, окрім аналізу, такі логічні прийоми, як синтез, абстрагування, порівняння й узагальнення.

Під педагогічним аналізом розуміють функцію управління школою, спрямовану на вивчення стану, тенденцій розвитку, об'єктивну оцінку результатів педагогічного процесу й вироблення на цій основі рекомендацій щодо впорядкування системи або переводу її у більш якісний стан.

Функція аналізу спрямована на вивчення управлінської інформації, з'ясування проблем, встановлення закономірностей і тенденцій розвитку окремих явищ, на визначення причинно-наслідкових зв'язків, об'єктивну оцінку ситуації, складання прогнозу й моделювання майбутнього.

Аналіз розпочинає і завершує управлінську діяльність, забезпечує її цілісність і циклічність, виконує роль системоутворюючого елемента в управлінні. Це зумовлює об'єктивну необхідність функції. Аналіз щільно пов'язаний з іншими функціями управління. Саме вони засвоюють результати аналізу й роблять необхідною і актуальною цю функцію. Функціональна інтегративність аналізу як функції управління полягає в забезпеченні взаємодії всіх інших функцій управління.

Аналіз дає підстави для визначення цілей і задач, встановлення пріоритетів у роботі, дозволяє визначитись із провідними напрямами, шляхами й засобами діяльності. Отже, без аналітичної діяльності мета управління не тільки не може бути реалізована, але й визначена.

Управлінська діяльність розпочинається з аналізу інформації, а від уміння організувати її надходження, обробити й використати залежить якість планів і прийняття рішень.

Аналітичний підхід до визначення функціональних обов'язків, делегування повноважень, розподілу робіт, побудови підсистем і структур, встановлення терміну часу, вибору методів діяльності забезпечує ефективність управління на етапі організовування.

Інформація – основа процесу управління. Без неї не можна сформулювати проблему, вірно оцінити ситуацію, визначити цілі управління та прийняти рішення. Метою аналізу є забезпечення якості пізнавального аспекту управління школою як фактора ефективності цього процесу. А завданнями:

  • – аналіз стану системи та її підсистем;
  • – оцінка діяльності та її результатів;
  • – визначення шляхів розвитку педагогічного процесу загалом і за окремі проміжки часу;
  • – формулювання завдань на майбутнє;
  • – вивчення шляхів досягнення результатів роботи школи й окремих її підрозділів;
  • – виявлення чинників впливу на результати педагогічного процесу;
  • – виявлення причин неузгодженостей у діяльності елементів системи;
  • – регулювання процесу;
  • – виявлення резервів щодо покращення стану системи;
  • – аналіз взаємодії із зовнішнім середовищем; аналіз передового педагогічного досвіду;
  • – аналіз ефективності управлінської діяльності;
  • – розробка рекомендацій щодо покращення стану предмету аналізу.

Об'єктом аналізу, як правило, є навчальний заклад як соціально-педагогічна система та його складові або зовнішнє середовище навчального закладу.

Суб'єктом аналізу можуть бути адміністрація, громадські організації (керівник методичного об'єднання, член методичної ради, член атестаційної комісії, профспілковий комітет, Рада школи), працівник навчального закладу, представник органів влади (інспектор, методист відділу освіти тощо).

Предметом аналізу виступають послідовні якісні й кількісні зміни предмету, явища, які мають єдину, загальну й внутрішню для них тенденцію щодо досягнення певного кінцевого результату. По-іншому – педагогічний процес, його результати й умови здійснення, а також елементи зовнішнього середовища.

Функція аналізу ґрунтується на певній системі принципів:

  • 1. Науковості (реалізується через застосування методів наукового пізнання, досягнень наукової думки, передового досвіду. Аналіз, здійснений на науковій основі, забезпечує науковий підхід до управління в цілому).
  • 2. Об'єктивності (відокремлення суттєвого від несуттєвого, установлення закономірностей, урахування і якісних, і кількісних параметрів, дослідження причини й джерела явища або суперечності).
  • 3. Наступності та розвитку (виникнення передумов явища, трансформація передумов у разі виникнення нового, розвиток нового, виникнення передумов майбутнього явища; стан предмету в минулому й зараз; порівняння стану предмету зі стандартом).
  • 4. Системності (розкриття структури предмету, явища; виявлення внутрішніх зв'язків субординації, взаємозалежності, чинників впливу тощо).
  • 5. Масовості й колегіальності (залучення всіх учасників навчально-виховного процесу на різних рівнях аналізу).
  • 6. Взаємозв'язку й взаємодії (з двох одночасних педагогічних явищ одне є причиною, а інше наслідком).
  • 7. Головного ланцюжка (виявлення головного чинника впливу, орієнтація на головні цілі діяльності, результат). Головний ланцюжок – той елемент системи, вплив на який дозволяє досягнути мети найкоротшим шляхом.
  • 8. Комплексного підходу (вивчення явища з позицій різних наук, використання різних методів дослідження, урахування моральних, ціннісних, психологічних чинників, підкорення всіх цілей головній тощо).
  • 9. Цілеспрямованого планування.
  • 10. Виховного впливу.

Зміст процесу аналізу передбачає такі обов'язкові чинники: одержання інформації про стан справ; порівняння реального стану з передбаченим (відповідно до планових стандартів, норм); вибір методів, придатних до аналізу; установлення причинно-наслідкових зв'язків між результатами й чинниками, що їх зумовили; розробку рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності; підготовку аналітичної інформації для інших функцій.

Класифікація методів аналізу:

  • 1. Теоретичні: порівняння, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, аналіз, синтез, моделювання.
  • 2. Інформаційно-констатувальні: спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування, тестування, ранжування.
  • 3. Продуктивні: тести-ситуації, тести-завдання, контрольні роботи, ведення шкільної документації, експеримент.
  • 4. Рейтингові: самооцінка, експертна оцінка, незалежна характеристика, відгук.

Існує кілька підходів до класифікації аналізу як функції управління.

За змістом:

  • – комплексний (підсумковий);
  • – тематичний (локальний);
  • – параметричний (оперативний).

Комплексний (або підсумковий) вид аналізу дозволяє відстежувати діяльність об'єктів і суб'єктів за певний звітний період: місяць, чверть, півріччя, навчальний рік, декілька років. Мета: оцінка результатів діяльності суб'єктів й об'єктів за певний період, знаходження кращих варіантів їх подальшого розвитку, формулювання і розробка цілей для нових планів (рішень). Особливість такого аналізу – це комплексний характер, а основне достоїнство – перспективність, спрямованість на зміни. Недоліки підсумкового аналізу зумовлені, передусім, браком часу для його здійснення.

Тематичний (або локальний) вид аналізу спрямований на глибоке вивчення найбільш важливих і складних проблем з метою забезпечення рекомендаціями з удосконалення певних систем, переведення окремих структурних елементів до вищого якісного стану. Завдання цього виду аналізу пов'язані із створенням умов для удосконалення і розвитку систем навчального закладу, підвищенням ефективності управління ними.

Особливість тематичного аналізу – це глибина проникнення в підсистему, а позитив криється в об'єктивності оцінки, змістовності рекомендацій, можливості управляти позитивним розвитком. Недоліки пов'язані з обмеженістю у виборі питань для глибокого, всебічного вивчення.

Параметричний (або оперативний) вид аналізу дозволяє щоденно, щотижнево аналізувати основні показники навчально-виховного процесу, викривати причини відхилень від стандартів (рішень, планів) і виробляти рекомендації щодо усунення цих причин. Мета – забезпечити регулювання, підготовку даних для тематичного й комплексного аналізу. Завдання: викрити недоліки в роботі та встановити їх причини, знайти резерви для удосконалення діяльності. Особливістю параметричного аналізу є оперативність, швидкість впливу й корекції.

Основна його перевага криється в можливості відразу встановити причини недоліків і терміново внести корекцію. Недоліки – це, передусім, поверховість, високий рівень випадковості й суб'єктивізму, неможливість глибокого аналізу та змістовних висновків.

За метою:

  • – об'єктивне оцінювання діяльності;
  • – підбиття підсумків роботи й планування завдань на майбутнє;
  • – формулювання нових цілей і завдань;
  • – усунення недоліків у навчальному процесі;
  • – регулювання перебігу навчального процесу;
  • – узагальнення передового педагогічного досвіду;
  • – визначення якості знань, умінь, навичок учнів і рівня викладання навчального предмета;
  • – виявлення нових педагогічних резервів розвитку;
  • – узагальнення матеріалів перевірок;
  • – визначення ступеня ефективності управління.

За періодичністю:

  • – постійний (оперативний або поточний);
  • – одноразовий;
  • – періодичний.

За рівнем:

  • – стихійно-емпіричний;
  • – параметричний;
  • – науковий.

За об'єктом:

  • – аналіз роботи школи й системи;
  • – аналіз роботи окремих елементів системи (старша, основна, початкова школа);
  • – аналіз роботи класу, окремого вчителя;
  • – аналіз процесу виховання, навчання, управління.

За суб'єктом:

  • – адміністративний аналіз;
  • – аналіз, який проводять громадські організації, тощо;
  • – самоаналіз;
  • – взаємоаналіз.

Етапи аналітичної діяльності директора школи.

Перший етап: ознайомлення з предметом аналізу. Аналітична діяльність керівника передбачає: відбір достовірних фактів із статистичних даних, інформації з різних джерел; систематизація відібраних матеріалів, їх групування, класифікація; знаходження релевантної управлінської інформації (необхідної та. достатньої); змалювання предмету аналізу в цілому. На цьому етапі визначається мета аналітичної діяльності, формується загальне уявлення про предмет аналізу, окреслюються його контури, створюються умови для об'єктивної оцінки.

Другий етап: змалювання предмету аналізу як системи. Предмет аналізу поділяється на відносно самостійні складові; виникає необхідність схарактеризувати кожну складову; встановити зв'язки між ними та ступінь взаємовпливу; виявити умови й зовнішні впливи на предмет аналізу. Такий підхід дає підстави для більш глибокого розуміння предмету аналізу.

Третій етап: встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Для уникнення поверховості аналізу на цьому етапі необхідно зосередити увагу на процесі розвитку предмету аналізу на еволюційних причинах, що зумовили його теперішній стан: виявити фактори-причини, встановити найбільш значущі та впливові з них, визначити зв'язки між причинами та наслідками, впорядкувати й узагальнити дані аналізу.

Четвертий етап: підсумковий. На цьому етапі формуються змістовні висновки щодо існуючого стану предмету аналізу; визначаються шляхи й засоби розв'язання проблем; розробляються пропозиції і рекомендації; прогнозуються подальші дії. Підсумковий етап передбачає узагальнення і оцінювання стану об'єктів аналізу, створює умови для прогнозу й моделювання майбутнього.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші