Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Управління початковою школою
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ

Тематичний план змістового модуля

№ теми

Назва теми

Усього годин

Лекції

Практичні заняття

Самостійна та індивідуальна робота

6.

Управління малокомплектними початковими школами

8

2

2

4

7.

Діловодство в початковій школі

7

2

2

3

Разом

15

4

4

7

Управління малокомплектними початковими школами

  • 6.1. Особливості малокомплектної школи
  • 6.2. Навчально-виховний процес у малокомплектній початковій школі
  • 6.2.1. Особливості поєднання класів в комплект
  • 6.2.2. Складання розкладу уроків у класах-комплектах
  • 6.2.3. Специфіка побудови уроків у класах-комплектах
  • 6.2.4. Керівництво самостійною роботою
  • 6.2.5. Організація виховної роботи в класах- комплектах
  • 6.3. Функція управління в малокомплектній початковій школі

Ключові поняття: малокомплектна школа, малокомплектна початкова школа, малочисельна школа, клас-комплект, самостійна робота в класі-комплекті, однотемні уроки, структура уроків.

Особливості малокомплектної школи

Керівники потрібні для того, щоб робити розумні виключення із загальних правил

Елтін Морісон

Малокомплектна школа – це своєрідний феномен освітнього середовища України. Ця своєрідність зумовлена соціальними, територіальними, економічними, географічними,

демографічними умовами, що виокремлюють малокомплектну школу з-поміж інших навчально-виховних закладів і диктують необхідність розробки й застосування специфічних форм і методів навчання і виховання школярів, розподілу навчального матеріалу, організації та реалізації управлінських функцій, здійснення внутрішньошкільного контролю та ін.

Малокомплектна школа – це загальноосвітній навчальний заклад із малим контингентом учнів, малою наповнюваністю класів, обмеженим освітнім середовищем. Цей тип школи діє переважно в сільській місцевості, охоплюючи різні за ступенем навчальні заклади (I, I–II, I–III ступенів), у яких навчально- виховний процес організовується в окремих класах, групах чи класах-комплетах.

Сама назва "малокомплектна" передбачає наявність у структурі школи класів-комплектів. Проте їх склад не є чітко визначеним; малокомплектні школи значно різняться за наповнюваністю як самої школи, так і кожного класу зокрема. Наочним підтвердженням цього може бути той факт, що до цього типу навчально-виховних закладів відносять;

  • – школи, де початкові класи об'єднані в клас-комплект, очолюваний одним педагогом;
  • – школи, де немає одного чи кількох класів через відсутність дітей певної вікової категорії;
  • – школи, де наповнюваність класів не перевищує 5-16 учнів.

Малокомплектна школа – школа без паралельних класів, з малим контингентом учнів. Цей тип школи існує, як правило, в сільській місцевості. Найчастіше вона є початковою. Однак в основних і середніх школах теж можуть бути класи-комплекти. В таких класах один учитель, в одному приміщенні одночасно веде заняття з двома або трьома різними класами. Це зумовлює специфічну структуру малокомплектної школи, яка може бути одно-, дво-, три-, чотирикомплектною.

Поява цього типу шкіл у нас обумовлено нерівномірністю розселення людей на території країни. Раніше малокомплектні школи відкривалися тільки в невеликих селищах, тимчасових поселеннях, містечках, але останнім часом у зв'язку з зменшенням народжуваності й значної міграцією населення вони з'являються навіть у великих населених пунктах. Має місце нове поєднання основної і середньої школи з малокомплектній. Нечисленними стають вже й середні школи, чому сприяє брак учнів і вчителів. З 5 учнів формується повноцінний клас. Для 2-3 окремий клас не відчиняють, а приєднують до іншого.

Структура малокомплектних шкіл буває різною і може змінюватися навіть протягом навчального року, залежно від кількості в ній учнів і вчителів та наповнюваності кожного класу. Перед такою школою стоять важливі завдання – створити такі педагогічні умови, за яких досягаються повноцінні результати навчання і розвитку учнів молодшого шкільного віку, зберігаються позитивні мотиви навчання.

До найбільш поширених типів малокомплектних шкіл належать ті, що мають у своїй структурі один, два й три комплекти. Останній зазвичай об'єднує від 14 до 40 учнів. Варіанти створення комплектів:

  • – об'єднання двох класів, коли загальна кількість учнів не перевищує 25 осіб;
  • – об'єднання трьох класів, якщо загальна кількість школярів не перевищує 15 осіб;
  • – об'єднання чотирьох класів із загальною кількістю учнів до 10 осіб.

Якщо в останньому випадку загальна кількість дітей перевищує вказані параметри (10 осіб) рекомендується відокремити найбільш малочисельну вікову категорію і проводити з цими школярами заняття за індивідуальною формою.

Серед інших специфічних особливостей малокомплектної школи слід назвати такі, як:

  • – відсутність у штатному розкладі посад заступників з навчально-виховної роботи, помічників з господарської роботи, педагога-організатора, секретаря-друкарки, бібліотекаря;
  • – відсутність джерел позабюджетного фінансування;
  • – наявність труднощів в організації навчально-виховного процесу в разі відсутності вчителя через ті чи інші об'єктивні чи суб'єктивні обставини;
  • – надмірна зайнятість як учителів, так і батьків у домашньому господарстві – чинник, обумовлений соціально- економічними умовами життєдіяльності сільського населення;
  • – низька підготовка дітей до навчання в школі через відсутність дошкільних закладів, неувагу батьків до цих питань;
  • – висока інтенсивність педагогічного контролю і спілкування у системі "вчитель – учень";
  • – необхідність широкого застосування індивідуально- консультативних форм навчальної діяльності й недостатня готовність до цього педагогічних кадрів;
  • – методична ізольованість учителів;
  • – необхідність поєднання вчительських функцій з функціями управління навчально-виховним закладом;
  • – обмеженість взаємодії з батьками й громадськістю села у здійсненні навчально-виховного процесу.

До характерних рис малокомплектної школи, незалежно від її ступеня і кількості комплектів, можна віднести: малочисельність і нерівномірність наповнення класів, нестабільність поєднання класів, варіативність щорічного набору учнів, роботу вчителя одночасно з різновіковим складом учнів, необхідність взаємоузгодження форм і методів, які використовуються стосовно учнів кожного класу й передбачають досягнення навчальної мети. Оцінка таких особливостей не може бути однозначною. З одного боку, окреслені особливості створюють сприятливі умови для індивідуалізації і диференціації навчально-виховної роботи, забезпечення дійового взаємовпливу школярів один на одного, їх співробітництво, утвердження партнерських взаємин між учителем й учнями, а з іншого – посилюють труднощі педагогічної діяльності, вимагаючи від педагога гнучкої, нестандартної реакції. До цього слід додати такі негативні фактори, як дефіцит безпосереднього мовного спілкування вчителя з окремою дитиною, наслідком чого може стати уповільнення її мовленнєвого розвитку, продукувати зниження уваги в процесі уроку, втрату інтересу до навчання взагалі.

У більшості випадків негативний вплив на результати навчальної діяльності малокомплектної школи спричинений: замкнутим соціумом, дефіцитом спілкування учнів, відсутністю закладів культури, віддаленістю закладів позашкільної освіти, низьким рівнем інформаційного забезпечення тощо.

Складність роботи в школах з малою наповнюваністю учнів зумовлена тим, що в них працює здебільшого один або два вчителі, яким щодня треба готуватися до 8–12 уроків, розподіляючи увагу між двома-трьома класами. До того ж, штатний розпис малокомплектної школи не передбачає посад завгоспа, бібліотекаря. Функції цих працівників виконує той-таки вчитель. Умови діяльності кожної малокомплектної школи специфічні, отже, й використання педагогічних закономірностей, методичних рекомендацій, поурочних розробок потребує, відповідно, творчого переосмислення.

Ці обставини, а також віддаленість малокомплектних шкіл і класів-комплектів від районних центрів, великих педагогічних колективів вимагають від класоводів і майстерності, й виняткової старанності, наполегливості.

Ефективність праці вчителя та учнів у будь-якій школі визначається взаємодією багатьох зовнішніх (організаційних) умов організації навчально-виховного процесу (раціональне поєднання класів у комплекти, правильна побудова розкладу занять, забезпечення належної матеріально-технічної бази (технічні засоби навчання, роздавальний дидактичний матеріал та наочні посібники), вимогливість і відповідальність учителя, тісний контакт його з батьками) й внутрішніх умов (психолого-дидактичними) організації навчально- виховного процесу (визначення оптимальної структури й змісту уроку (особливо самостійної роботи) відповідно до рівня розвитку учнів і мети засвоєння ними знань у кожному класі; формування у школярів загальнонавчальних умінь і навичок; вибір оптимального поєднання методів і прийомів навчання; раціональне використання наочності й слова на різних етапах вивчення теми; технологічно вміле керівництво різновіковим колективом тощо).

Вивчення практики роботи малокомплектних шкіл показує, що визначальними умовами забезпечення її ефективності насамперед виступають оптимальне поєднання класів у комплек. Як засвідчує досвід педагогічно доцільним є підхід, за якого в один комплект входять учні першого й другого класів або другого й четвертого. Старші діти (в обох випадках) уже мають певний досвід самостійної роботи, тому можуть певний час працювати без безпосереднього керівництва з боку вчителя, що надає йому можливість приділити більше уваги учням меншої вікової категорії.

Крім цього, досить добре зарекомендував себе підхід, за якого комплект створюється на основі поєднання суміжних класів. Небажано об'єднувати у комплект 6-річних учнів, адже вони потребують виключної уваги вчителя через притаманні їм психофізичні особливості, які вимагають центрації на них окремої уваги, всебічного врахування при організації навчально- виховного процесу. До того ж, існують суттєві відмінності між навчальними планами для 1 класу та планами для інших років навчання; відрізняється специфікою і дидактико-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші