Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Діагностика, лікування та медична реабілітація функціональної диспепсії

Функціональна диспепсія (ФД) – функціональне захворювання з наявністю симптомів, що породжуються в гастродуоденальній ділянці в умовах відсутності будь-яких органічних, системних чи метаболічних захворювань, що пояснюють скарги епігастрального болю, епігастрального печіння, переповнення після їжі та швидкого перенасичення.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИСПЕПСІЇ. Класифікація МКХ-10.

КЗО. Диспепсія.

Класифікація ФД згідно Римського консенсусу ІН (2006 р.).

  • • Постпрандіальний дистрес-синдром (ПДС).
  • • Епігастральний больовий синдром (ЕБС).

Робоча класифікація функціональної диспепсії.

  • • Виразковоподібна диспепсія.
  • • Дисмоторна диспепсія.
  • • Неспецифічна диспепсія.

Основні клінічні синдроми:

  • 1. Епігастральний больовий синдром.
  • 2. Диспепсичний синдром.
  • 3. Астено-вегетативний синдром.

Діагностика функціональної диспепсії

Найбільш типові скарги: на біль або відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, епігастральне печіння, відчуття переповнення і швидке перенасичення під час їжі, важкість, здуття живота, нудоту, блювоту, рідше печію та відрижку. Специфічними ознаками ФД є епігастральний біль, епігастральне печіння, переповнення після прийому їжі та швидке перенасичення, описаними як діагностичні критерії.

Оскільки печію вважають кардинальною ознакою гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, то за її наявності у хворого з частотою >

1-го разу за тиждень діагностичний пошук ведеться в напрямку ГЕРХ. При поєднанні диспепсичних і рефлюксних симптомів говорять про перехресний (оверлап) синдром функціональної диспепсії та ГЕРХ.

Для пацієнтів з функціональною диспепсією характерними є загальні астено-невротичні симптоми – безсоння, мігрені, дратівливість і поганий настрій, рідше – психоформні розлади у вигляді маскованої депресії та тривоги.

При зборі анамнезу у хворих з недослідженою диспепсією, в першу чергу, мають активно виявлятись "симптоми тривоги", до яких належить дисфагія, блювота з домішками крові, мелена, лихоманка, невмо- тивоване схуднення (на 10% від маси тіла), анемія, лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, симптоми диспепсії, що вперше виникли у віці старше 45-ти років (онконастороженість), у пацієнтів, що приймають несте- роїдні протизапальні засоби (ризик ускладнень). При наявності "тривожних симптомів" хворий підлягає детальному обстеженню системи органів травлення із обов'язковим проведенням ФЕГДС.

При огляді звертають увагу на тілобудову, забарвлення шкіряного покрову, товщину подшкірної клітковини, дермографізм, тремор кистей, вологість долонь, стан язика і зубів. Найчастіше фізикальний статус при ФД без особливостей, рідко – астено-невротичні прояви, ознаки вегетативної лабільності.

При пальпації визначають відсутність локальної болючості, м'язевого напруження в епігастрії.

Лабораторні та інструментальні дослідження:

  • ендоскопічний метод діагностики (дозволяє встановити відсутність ЗМІН СЛИЗОВОЇ оболонки чи явища еритематозної гастродуоденопатії, моторно-евакуаторну дисфункцію верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та дисфункцію фізіологічних сфінктерів); при наявності клінічних критеріїв ФД у військовослужбовців і відсутності ерозивних і /чи атрофічних змін СО допускається встановлення діагнозу функціональної диспепсії за відсутності умов проведення подальшого гістоморфологічного дослідження в особливий період;
  • гістологічний метод діагностики (дозволяє встановити відсутність змін СО, за виключенням лімфоплазмоцитарної інфільтрації в гастробіоптаті);
  • тести індикації Нр-інфекції: в окремих хворих – наявність Нр- інфекцїї на слизовій оболонці шлунка без ознак активного запалення. Використовують інвазивні (бактеріологічні, гістологічні, цитологічні методи і швидкий уреазний тест – CLO тест, серологічний) та неінвазивні (дихальний тест із сечовиною, міченою С13 і С14, тест на виявлення антигенів Нр-інфекції в калі);
  • базальна рН-метрія дозволяє встановити стан кислотопродукції (гіперацидність, нормоацидність, гіпоацидність);
  • – інші лабораторно-інструментальні методи – клінічний аналіз крові, копрограма з реакцією на приховану кров, яйця глистів та найпростіші, печінкові проби, глюкоза крові; радіоізотопні та ультразвукові методи діагностики. Лабораторна діагностика. – без характерних особливостей; інструментальна діагностика – порушення моторно- евакуаторної функції шлунка і ДПК.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші