Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Діагностика ускладнень виразкової хвороби

До ускладнень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки відносять кровотечу, пенетрацію, перфорацію, рубцево-виразковий стеноз пілоричного відділу шлунка і дванадцятипалої кишки, перивісцерит та малігнізацію. Вказані ускладнення суттєво міняють клінічну картину захворювання, прогноз і ступінь придатності, вимагаючи від лікаря ґрунтовного перегляду тактики ведення пацієнта.

Алгоритм діагностики виразкової кровотечі:

  • – при опитуванні виявляються характерні скарги – слабкість, нудота, головокружіння, миготіння "мушок" перед очима, серцебиття, зменшення больового синдрому, блювота "кавовою гущею", мелена;
  • – при огляді – блідість, специфічний характер блювотних мас і калу; при фізикальному обстеженні – тахікардія, зниження артеріального тиску;
  • – при пальцевому ректальному дослідженні – чорне забарвлення калу;
  • – при рентгенологіченому дослідженні – прямі й непрямі ознаки виразки;
  • – при ендоскопічному дослідженні (після стабілізації гемодинаміки) – кров у просвіті шлунка і дванадцятипалої кишки, виразковий дефект слизової з джерелом кровотечі, що зупинилася/продовжується, згустки крові;
  • – лабораторними дослідженнями при значній крововтраті (більше 10% ОЦК) визначається зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну, тромбоцитів, зменшення гематокриту, ретикулоцитоз, наявність крові у блювотних масах і калі, резорбційна азотемія.

Алгоритм діагностики пенетрації виразки:

  • – при опитуванні виявляються постійний, інтенсивний біль з іррадіацією в проекцію ураженого органу, резистентність до противиразкової терапії, підвищення температури тіла;
  • – при пенетрації в підшлункову залозу біль іррадіює в спину, має оперізуючий характер; при пенетрації в малий сальник – в праве підребер'я, плече, ключицю чи в ділянку груднини; при пенетрації в брижу товстої кишки – вниз до пупка;
  • – при обстеженні хворого звертає увагу інтенсивна болючість і локальне м'язеве напруження в проекції ураженого органу;
  • – при рентгенологічному дослідженні визначається глибока "ніша", що виходить далеко за контур шлунка чи ДПК, виразкова зона малорухома, динаміка в процесі лікування сповільнена чи відсутня;
  • – при ендоскопічному дослідженні частіше визначається кругла, глибока виразка з ознаками вираженого перифокального запалення, запальним валом навколо виразки;
  • – при ультразвуковому дослідженні, комп'ютерній томографії та лапароскопії (у складних випадках) виявляють інфільтрати й запальні зміни в уражених органах;

– при лабораторному дослідженні виявляються лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, можуть визначатися ознаки порушення функції ураженого органу (печінка, підшлункова залоза).

Алгоритм діагностики перфорації виразки:

  • – при опитуванні з'ясовуються гострий початок, гострий, інтенсивний (кинджальний) біль в епігастрії, часто слабкість, нудота;
  • – при обстеженні звертає увагу типове положення хворого (лежачи на боці чи на спині з приведеними до живота ногами), блідість, "ниткоподібний" пульс, зниження артеріального тиску, дошкоподібне напруження передньої черевної стінки, зникнення печінкової тупості, тимпаніт при перкусії живота (симптом Робера), позитивні симптоми подразнення очеревини;
  • – при рентгенологічному дослідженні виявляється смужка газу в черевній порожнині у вигляді серпа під куполом діафрагми;
  • – при ендоскопічному дослідженні виявляється виразка без дна з вираженими запальними змінами країв, шлунок погано розправляється повітрям;
  • – при ультразвуковому дослідженні та комп'ютерній томографії (у складних діагностичних випадках) виявляють обмежені інфільтрати та позаочеревинні флегмони у хворих із прикритою й атиповою перфорацією;
  • – при лабораторному дослідженні виявляються лейкоцитоз із паличкоядерним зсувом, прискорення ШОЕ.

Алгоритм діагностики стенозу вихідного відділу шлунка і цибулини дванадцятипалої кишки:

  • – при опитуванні виявляються скарги на відчуття повноти і стиснення в епігастрії після прийому їжі, зниження апетиту, на відрижку з неприємним запахом, нудоту, блювоту, з'їденою напередодні їжею, схуднення;
  • – при обстеженні хворого звертають увагу на зниження маси тіла, перистальтичні рухи в епігастральній ділянці, шум плескоту при пальпації епігастральної ділянки, у окремих випадках – на кахексію, симптом Хвостека, "шлункову тетанію";
  • – при рентгенологічному дослідженні виявляється збільшення розмірів шлунка, велика кількість шлункового вмісту, виражена деформація вихідного відділу шлунка чи ДПК, підсилена перистальтика чи атонія шлунка із залишками контрастної речовини в шлунку >2 год, >6 год, до 24 год відповідно при компенсованому, субкомпенсованому та декомпенсованому пілоростенозі;
  • – при ендоскопічному дослідженні визначається збільшення розмірів шлунка, велика кількість шлункового вмісту в просвіті шлунка, виражена деформація і запальні зміни воротаря чи дванадцятипалої кишки;
  • – при проведенні С13-октаноєвого дихального тесту – ознаки сповільнення евакуації твердої їжі зі шлунка;
  • – при лабораторному дослідженні у випадках із декомпенсованим стенозом виявляються гіпохлоремія, азотемія, алкалоз.

Алгоритм діагностики пілородуоденального стенозу.

Алгоритм діагностики перивісцериту:

  • – при опитуванні виявляється постійний, інтенсивний біль із втратою ритмічності, іррадіацією в проекцію сусіднього органу, залежністю від положення тіла, резистентний до противиразкової терапії;
  • – при обстеженні хворого звертає увагу постійна локальна болючість і позитивний симптом Менделя;
  • – при рентгенологічному дослідженні визначається "ніша", деформація шлунка і дванадцятипалої кишки, порушення евакуаторної функції;
  • – при ендоскопічному дослідженні визначається виразка з ознаками вираженого перифокального запалення;
  • – при лабораторному дослідженні виявляються лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, підвищення С-реактивного протеїну, фібриногену;
  • – при лапароскопічному дослідженні (у складних випадках) виявляються ознаки запалення в серозній оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки.

Алгоритм діагностики малігнізованих виразок:

  • – при опитуванні хворих звертає увагу спотворення апетиту, немотивована слабкість, схуднення;
  • – при обстеженні, за умови тривалого перебігу, визначається блідість, зниження тургору шкіряних покривів, може пальпуватися новоутворення в епігастральній ділянці;
  • – при ендоскопічному дослідженні визначається виразка з нечіткими, горбистими краями, деформацією одного з країв, інфільтрацією оточуючої слизової (обов'язкова багатократна прицільна біопсія – 6 шматочків – із подальшим гістологічним дослідженням);
  • – при рентгенологічному дослідженні виявляється стійкий симптом "ніші", неправильний рельєф слизової навколо виразки, послаблення скорочень м'язової стінки;
  • – при лабораторному дослідженні виявляються анемія, прискорення ШОЕ, "+" онкомаркери шлунка (СА 72-4), нерідко визначається гістамінрефрактерна ахлоргідрія (слід пам'ятати, що виразки дванадцятипалої кишки малігнізуються рідко).

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші