Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Етапи діагностичного пошуку

І етап – виявлення патології жовчного міхура за допомогою опитування.

II етап – уточнення патології жовчного міхура за допомогою фі зикального обстеження.

III етап – діагностика хронічного холециститу за допомогою лабораторних методів дослідження.

IV етап – діагностика хронічного холециститу за допомогою інструментальних методів дослідження.

V етап – диференціальний діагноз та формулювання розгорнутого клінічного діагнозу.

Під час встановлення діагнозу необхідно враховувати наявність типового больового, диспепсичного, алергічного синдромів, ознак вегетативної та біліарної дисфункції. При загостренні хвороби важливе значення відводиться інтоксикаційному та запальному синдромам. Провідну роль у постановці діагнозу мають лабораторні й інструментальні методи дослідження. У першу чергу хворим за допомогою ультрасонографічного дослідження доцільно виключити калькульозний холецистит. Далі за наявності ознак хронічного холециститу визначають бактеріальну чи паразитарну інфекцію, для чого проводять бактеріологічне, біохімічне і цитологічне дослідження жовчі чи імуноферментне дослідження крові на паразитози (лямбліоз, опісторхоз тощо).

Диференціальний діагноз. Хронічний безкам'яний холецистит слід диференціювати насамперед з жовчнокам'яною хворобою, холестерозом, бактеріальним холангітом, первинним склерозуючим холангітом та первинними біліарними дискінезіями.

Для ЖКХ характерні періодичні рецидивуючі напади жовчної кольки, коли біль носить інтенсивний, нестерпний характер і може супроводжуватись блювотою, лихоманкою та жовтяницею. При ультрасонографічному дослідженні у таких хворих виявляють конкременти жовчного міхура і/чи жовчовивідних шляхів.

Для бактеріального холангіту характерні висока гектична лихоманка, жовтяниця, біль, що носить постійний зростаючий характер, симптоми інтоксикації, профузний піт, іноді свербіння шкіри; при УЗД і КТ виявляють розширення внутрішньо- і позапечінкових жовчних проток.

Для первинного склерозуючого холангіту характерними є прогресуюча жовтяниця, наявність в анамнезі запальних захворювань кишечника. При ЕРХПГ виявляють звуження і склерозування жовчних протоків.

Для первинних дисфункцій жовчного міхура та сфінктера Одді характерними є больовий (нападоподібний біль – при гіпертонічних формах, постійний ниючий – при гіпотонічних формах дискінезій), диспепсичний, астеноневротичний синдроми. При цьому відсутні ознаки органічного ураження біліарного тракту.

Консультації фахівців:

– хірурга – при ускладненому перебігу (перихолецистит, ЖКХ, гострий холецистит, водянка чи емпієма жовчного міхура).

Зразки формулювання діагнозу:

1. Хронічний бактеріальний безкам'яний холецистит з гіпотонічно- гіперкінетичною біліарною дискінезіею, часто рецидивуючий перебіг, у стадії загострення.

2. Хронічний бактеріальний безкам'яний холецистит з гіпотонічно- гіпокінетичною біліарною дискінезіею в стадії загострення. Вторинна (холагенна) панкреатична недостатність.

Характеристика лікувальних заходів

Дієтотерапія. Хворим на хронічний холецистит рекомендується дієта згідно зі столом № 5 за Певзнером.

Медикаментозна терапія гострого безкаменного холециститу і загострення хронічного бактеріального холециститу.

Варіанти антибактеріального/антимікробного лікування з використанням одного з препаратів:

1. Ципрофлоксацин (ципрінол та ін.) усередину по 500-750 мг 2 рази на день впродовж 10 днів.

2. Доксициклін (вібраміцин, доксибене й ін. аналоги) усередину чи в/в крапельно. У 1-й день призначають 200 мг/добу, у наступні дні по 100-200 мг за добу залежно від важкості захворювання до 2-х тижнів.

3. Еритроміцин перорально за такою схемою: перша доза препарату – 400-600 мг, потім 200-400 мг кожні б годин. Курс лікування залежно від важкості інфекції становить 7-14 днів.

4. Кларитроміцин (клацид, фромілід) усередину по 250-500 мг 2 рази на день, впродовж 7-10 днів.

5. Ко-тримоксазол (бісептол, гросептол й ін.) усередину по 480- 960 мг 2 рази на добу з інтервалом у 12 годин. Курс лікування 10 днів.

6. Цефалоспорини для прийому всередину, наприклад, цефуроксим (зиннат, кімацеф) по 250-500 мг 2 рази на добу після їжі. Курс лікування 10-14 днів (можлива корекція терапії залежно від клінічного ефекту і результатів дослідження дуоденального вмісту).

Симптоматична медикаментозна терапія (використовується за показами):

1. Мебеверин (меверин) 200 мг по 1 капсулі двічі на день чи дротаверин по 1 таблетці 3 рази на день, чи пінаверію бромід 50 мг по 1 табл.

3-4 рази на день, чи метеоспазміл по 1 капсулі 3 рази на день, при гіпертонічній біліарній дискінезії. Тривалість курсу – 2-4 тижні.

2. Домперидон (мотиліум, мотинол, домідон) 10 мг 3-4 рази на день до прийому їжі, 2-3 тижні при гіпокінетичній біліарній дискінезії.

3. Гімекромон (одестон, хімекромон) 400 мг 1-2 табл, за півгодини до їжі 3 рази на день впродовж 2-4-х тижнів при гіпертонічній біліарній дискінезії.

4. Екстракт артишоку (хофітол, артихол, циннарікс) по 2 табл. З рази на день перед їжею чи гепабене по 1-2 капе. З рази на день під час їжі, чи холівер по 2-3 табл, до чи під час їжі, чи фламін 1 табл, за півгодини до їжі 3 рази на день, чи уролесан по 1 капе. З рази до їжі або інші препарати, що підсилюють холерез і холекінез. Тривалість курсу не менше 3-4-х тижнів.

5. Ферментні препарати: фестал по 1 драже тричі на день на початку їжі впродовж 3-4-х тижнів при гіпокінетичних біліарних дискінезіях, панкреатин 10 000 по 1 капсулі тричі на день на початку їжі впродовж 3-4-х тижнів.

6. При фізико-хімічній стадії холестеринового калькульозу ("сладж", "замазка") – препарати урсодезоксихолевої кислоти (урсохол, урсолів, урсолізин, урсодіол) в дозі 10 мг/кг маси тіла, за один прийом на ніч, 4 тижні.

Фізіотерапевтичне лікування. При хронічному холециститі у фазі ремісії рекомендують індуктотермію, електричне поле УВЧ, синусоїдальні модульовані струми, дециметрові хвилі, змінне магнітне поле, гальванізацію та медикаментозний електрофорез. Синусоїдальні модульовані струми (CMC) володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують апарат "Ампліпульс 4", змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер'я, II та III роди робіт, по 3 хв кожен, глибина модуляції від 25 до 100%, частота 100-50 Гц, 8-10 процедур на курс лікування. Дециметрові хвилі (ДМХ) зменшують літогенні властивості жовчі, володіють спазмолітичним ефектом, поліпшують функціональний стан гепатоцитів. Процедури проводять від апарату "Ранет". Подовжній випромінювач розташовують на ділянку правого підребер'я, зазор 3-4 см, потужність 25 Вт, експозиція 15 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур.

Тривалість стаціонарного лікування: 7-10 днів, амбулаторного – не менше 2 місяців.

Критерії ефективності лікування:

• досягнення ремісії (усунення симптомних проявів захворювання);

• відновлення функції жовчного міхура і дванадцятипалої кишки.

Військово-лікарська експертиза

Медичний огляд осіб із встановленим діагнозом хронічного некалькульозного холециститу проводиться на підставі статті 54 додатка №1 наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 р.

До пункту "Б" цієї статті належать хронічні холецистити (у тому числі калькульозні або з наявністю холестеринових поліпів жовчного міхура), холангіти з частими (2 рази та більше на рік) загостреннями, що потребують стаціонарного лікування.

До пункту "В" цієї статті належать хронічні холецистити з рідкими загостреннями при хороших результатах лікування.

Санаторно-курортне лікування

У періоди ремісії хворим показані вуглекислі мінеральні води Поляна Купель, Пасіка, Лужанська-7, Шаянська, Сойми, Келечинська. Жовчогінним ефектом володіють сульфатовмісні води Хуняді Янош, Моршинська ропа, сіль Барбара, сіль Карловарська. Підвищують ефективність курортної терапії таких хворих хлоридні натрієві води Миргородська, Куяльник, Аква Лібра.

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпертонічно-гіперкінетичним типом рекомендовані води малої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, хлору, натрію, магнію (Боржомі, Єсентуки № 4, 20, Свалявська, Моршинська № 1, 6, Нафтуся, Березовські мінеральні води).

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпотонічно-гіпокінетичним типом показані води середньої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, магнію, натрію (Єсентуки №17, Славяновська, Смірновська, Феодосійська, джерело №1 та 6 курорту Моршин). Для посилення антиспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим у гарячому вигляді (40-45°С). Час прийому води – за 30-60-90 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка, відповідно при зниженій, нормальній та підвищеній кислотності 3 рази на день по 200 мл. Для посилення жовчовиділення 1-2 рази на тиждень рекомендовано проводити беззондові тюбажі.

У комплексному відновлювальному лікуванні хворих на хронічний холецистит використовують грязелікування (торф'яними, муловими й сопочними грязями) та грязеіндуктотермію.

Термін санаторно-курортного лікування: 21-24 дні.

Протипоказання: часті загострення патологічного процесу, підвищення температури тіла, прискорення ШОЕ, жовтяничний синдром.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси