Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Діагностика, лікування та медична реабілітація синдрому подразненого кишечника

Синдром подразненого кишечника (СПК) – розлади моторної і секреторної функції кишечника, що характеризуються наявністю болю чи абдомінального дискомфорту 3 дні за місяць упродовж останніх 3-х місяців у сполученні з двома з наступних 3-х ознак: 1) купіруються чи зменшуються після акту дефекації; 2) асоціюються зі зміною частоти стільця; 3) асоціюються зі зміною форми калу.

Класифікація синдрому подразненого кішечника

Класифікація МКХ-10.

К 58. Синдром подразненого кишечника.

К 58.0. Синдром подразненого кишечника з діареєю.

К 58.9. Синдром подразненого кишечника без діареї.

К 59.0. Синдром подразненого кишечника із запором.

Класифікація СПК залежно від характеристики випорожнень.

  • 1. СПК із закрепом (СПК-С) – тверді або грудкуваті випорожнення > 25% та рідкі або водянисті випорожнення < 25%.
  • 2. СПК з діареєю (СПК-D) – рідкі або водянисті випорожнення > 25% та тверді або грудкуваті випорожнення < 25%.
  • 3. СПК змішаний (СПК-М) – тверді або грудкуваті випорожнення > 25% та рідкі або водянисті випорожнення > 25%.
  • 4. СПК неспецифічний – наявні розлади консистенції випорожнень недостатні для застосування критеріїв перших 3-х варіантів СПК.

Основні клінічні синдроми:

  • 1. Больовий синдром.
  • 2. Диспепсичний синдром.
  • 3. Діарейний синдром.
  • 4. Обстипаційний синдром.
  • 5. Астено-вегетативний синдром.

Діагностика синдрому подразненого кишечника

Найбільш типові скарги: біль у черевній порожнині, що найчастіше поєднується із запорами, рідше – з проносами чи чергуванням запорів і проносів. Біль при СПК підсилюється після їжі, зменшується після акту дефекації чи відходження газів, може підсилюватись під час менструації та не виникає в нічний час.

При зборі анамнезу у хворих враховують наявність діагностичних критеріїв СПК та активно виявляють "симптоми тривоги", до яких належать: лихоманка, домішки крові в калі, кишкові розлади, що переривають сон, немотивоване схуднення, постійний інтенсивний біль у животі як єдиний провідний симптом ураження ШКТ, рак товстої кишки у родичів, анемія, лейкоцитоз, коли хворий підлягає детальному обстеженню системи органів травлення із обов'язковим проведенням фіброколоноскопії (ФКС).

При огляді звертають увагу на тілобудову, забарвлення шкіряного покрову, товщину подшкірної клітковини, дермографізм, тремор кистей, вологість долонь, стан язика і зубів. Найчастіше фізикальний статус без особливостей, рідко – астено-невротичні прояви, ознаки вегетативної лабільності.

При пальпації можна виявити зону спастичного і болісного ущільнення та підсилення перистальтики кишечника.

Етапи діагностичного пошуку.

І етап – виявлення діагностичних критеріїв синдрому подразненого кишечника.

Діагностичні критерії СПК (згідно Римського консенсусу III, 2006 р.)

I. Рецидивуючий абдомінальний біль чи дискомфорт упродовж щонайменше 3 днів на місяць за останні 3 місяці, що супроводжується двома або більше з нижченаведених ознак:

  • • покращення після дефекації;
  • • початок захворювання супроводжується зміною частоти випорожнень;
  • • початок захворювання супроводжується зміною консистенції випорожнень.

II. Критерії мають бути присутніми впродовж останніх 3-х місяців та з'явитися щонайменше за 6 місяців до встановлення діагнозу.

Додаткові діагностичні критерії СПК:

  • • порушення частоти випорожнень: < 3 випорожнень на тиждень або > 3 випорожнень на день;
  • • неправильна форма випорожнень (грудкуваті або рідкі випорожнення);
  • • натужування при дефекації;
  • • імперативні позиви, відчуття неповного випорожнення, виділення слизу з калом та здуття живота.

Біль при СПК носить спастичний, атонічний чи змішаний (спастико- атонічний) генез. Спастичний біль часто локалізується у проекції сигмо- видної кишки, ілеоцекальної зони, печінкового та селезінкового кутів, за інтенсивністю може досягати вираженої коліки. Пальпаторно при цьому виявляється зона спастичного і болісного ущільнення та підсилення перистальтики. Атонічні болі чітко не локалізовані, тупого характеру, частіше виникають у мезогастральній ділянці, можуть супроводжуватися здуттям, відчуттям переповнення і розпирання. При спастико-атонічних болях у ділянці спазму виявляється зона бурчання, а проксимальніше – пальпується роздута ділянка кишечника.

Стілець при запорах твердий, у вигляді маленьких кульок; при проносах стілець рідкої чи м'якої консистенції, іноді з домішками слизу (рис 1.3). Характерними особливостями діареї при СПК виступають: відсутність у нічний час, виникнення вранці, після сніданку (синдром ранкового натиску), невелика частота актів дефекації (4 рази на день), характерний стілець з невеликими інтервалами впродовж короткого періоду, коли загальна маса фекалій не перевищує 200 мл на добу. Кров у стільці відсутня, якщо немає супутнього геморою чи сфінктериту.

Для СПК характерне виникнення клінічної симптоматики у молодому віці, відносна стабільність клінічних симптомів упродовж тривалого періоду спостереження, зв'язок скарг зі стресовими ситуаціями, наявність тривожно- депресивних розладів та позакишкових проявів у вигляді дизурії, раннього насичення після їжі, нудоти, фіброміалгії, болю в попереку та головного болю. Порушення психофізіологічного статусу проявляється швидкою стомлюваністю, слабкістю, парестезіями, серцебиттям, пітливістю, іноді прискореним сечовипусканням. Звертає на себе увагу відсутність суб'єктивних проявів у нічний час та невідповідність чисельних скарг і даних об'єктивного обстеження.

II етап – встановлення варіанту СПК згідно Брістольської шкали оцінки калу.

Брістольська шкала оцінки калу.

Рис. 1.3. Брістольська шкала оцінки калу.

III етап – підтвердження діагнозу СПК за допомогою лабораторно-інструментальних методів дослідження.

Примітка: * ЕХКентерохромафінні клітини.

Обов'язкові дослідження:

  • - клінічний аналіз крові (варіант норми);
  • - загальний аналіз сечі (варіант норми);
  • - загальний білірубін і фракції, ACT, АЛТ, ЛФ, ГГТП, глюкоза (варіант норми);
  • - копрограма, кал на приховану кров;
  • - посів калу на патогенну мікрофлору і яйця глистів;
  • - дихальний тест з лактулозою або глюкозою і/чи
  • - бактеріологічне дослідження калу;
  • - УЗД органів черевної порожнини і малого тазу;
  • - ректороманоскопія з біопсією.

Додаткові дослідження (за наявності показів):

  • - тест на лактазну і дисахаридазну недостатність (елімінаційна дієта з виключенням молока, молокопродуктів та сорбітолу впродовж 2-х тижнів) і/чи
  • - дихальний тест з Д-ксилозою, лактозою, сорбітолом;
  • - тести на целіакію: антигліадинові антитіла (АГА IgG, IgA), ендомізіальні антитіла (ЕМА IgA), антитіла до тканинної трасглютамінази (tTG);
  • - визначення маркерів запалення у товстій кишці (калпротектин, лактоферин);
  • - екзокринна функція підшлункової залози (фекальна еластаза-1);
  • - гормональний тиреоїдний профіль (рівень ТЗ, Т4, ТТГ);
  • - іригоскопія;
  • - фіброколоноскопія з біопсією;
  • - відеокапсульна ендоскопія;
  • - віртуальна колоноскопія.

Консультації фахівців:

  • - невролога;
  • - психотерапевта;
  • - проктолога;
  • - гінеколога;
  • - уролога.

IV етап – диференціальна діагностика СПК та формулювання клінічного діагнозу.

Синдром подразненого кишечника слід диференціювати з хронічними запальними захворюваннями кишечника (хворобою Крона, неспецифічним виразковим колітом), інфекційними й паразитарними ураженнями (лямбліоз), пухлинами, дивертикульозом кишечника, ішемічним та радіаційним колітом, хронічним панкреатитом, ендокринними захворюваннями – гіпертиреозом (характерні проноси), гіпотиреозом (характерні запори), ентеропатіями, карциноїдним синдромом, імунодефіцитними станами.

Діагноз СПК встановлюється шляхом виключення клінічних та лабораторно-інструментальних ознак зазначених захворювань, проте при наявності чітких діагностичних критеріїв захворювання згідно Римського консенсусу III та за відсутності "симптомів тривоги" у молодих пацієнтів може встановлюватись у якості робочого діагнозу з наступним курсом пробної терапії та її оцінки через 2 тижні лікування.

Зразки формулювання діагнозу:

  • 1. Синдром подразненого кишечника, діарейний варіант, асоційований з кишковим дисбіозом III ступеня.
  • 2. Синдром подразненого кишечника, неспецифічний варіант.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші