Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Повна непрохідність стравоходу

При повній обструкції стравоходу виникає раптова повна дисфагія при вживанні твердої та рідкої їжі аж до неможливості ковтання слини. Необхідно уточнити харчовий анамнез (вживання твердої їжі), медикаментозний анамнез (капсули, таблетки), наявність захворювань стравоходу (стриктури, пухлини, кільце Шацького). При огляді звертають увагу на зниження маси тіла, ознаки дегідратації, збільшення надключичних лімфовузлів (рак кардіального відділу шлунка), наявність ускладнень (аспіраційна пневмонія, перфорація).

Критерії діагностики:

• Раптове порушення ковтання, що виникло після вживання твердої їжі, капсул, таблеток.

• Неможливість вживання їжі, рідини, ковтання слини.

• Вказівки на заковтування сторонніх предметів чи захворювання стравоходу.

Алгоритм дій.

• Необхідно в найкоротші терміни забезпечити термінову верхню ендоскопію і вилучення закупореного клубка.

• Для оцінки гомеостатичних функцій організму проводяться клінічний та біохімічний аналізи крові, за показами – кислотно-лужний баланс і електроліти.

Оглядова рентгенографія грудної і черевної порожнини дозволяє виявити рівень рідини в середостінні і відсутність газового міхура в шлунку, характерних для обструкції. Рентгеноконтрастні дослідження не показані із-за можливості аспірації.

• Заходи невідкладної допомоги передбачають внутрішньовенну гідратацію (як при заковтуванні сторонніх предметів).

Характеристика лікувально-діагностичних заходів.

1. Прийом газованої води може сприяти проходженню щільного клубка, проте якщо харчовий клубок обтурує стравохід протягом кількох годин необхідно виконати ендоскопію.

2. За технічної можливості негайне ендоскопічне видалення закупореного клубка.

3. Внутрішньовенна гідратація: гідроксиетилкрохмаль 10% – 500 мл; електролітні розчини (розчин Рінгера лактатний 400 мл; розчин натрію хлориду 0,9% 200-400 мл), розчин глюкози 5% 200-400 мл.

4. При тимчасовому відкладанні відновлення прохідності стравоходу необхідно налагодити харчування через назогастральний зонд.

5. Антибактеріальна терапія при аспіраційній пневмонії: метронідазол 500 мг вів 3 рази за добу чи цефотаксим 1000 мг вів 3 рази за добу 5-10 днів.

6. При вторинній дисфагії – лікування основного захворювання.

Розрив стравоходу

Розрив стравоходу є станом, який без адекватного лікування призводить до летального виходу. Консервативне лікування може бути призначене лише за особливих умов. Хірургічне втручання необхідне, якщо в результаті розриву уражається плевральна порожнина чи область перфорації забруднена слиною, шлунковим вмістом або кров'ю.

Критерії діагностики:

• Гострий біль у грудній клітці, що виник після переїдання, фізичного навантаження або травми стравоходу чужорідним тілом.

• Шок або колапс.

• Іноді – підшкірна емфізема.

Характеристика лікувально-діагностичних заходів.

Невідкладна допомога.

1. Внутрішньовенна гідратація: гідроксиетилкрохмаль 10% – 500 мл; електролітні розчини (розчин Рінгера лактатний 400 мл; розчин натрію хлориду 0,9% 200-400 мл), розчин глюкози 5% 200-400 мл.

Алгоритм дій.

2. Анальгезія: при помірному болю – дротаверину гідрохлорид 2% – 2 мл в/м чи атропіну сульфат 0,1% – 1 мл в/м; при вираженому болю – морфін 1% – 1 мл в/в, п/ш, можна повторити 0,5 мл через 15-30 хв (при довенному введенні розвести в 20 мл розчину, вводити по 4-6 мл кожні 5 хв); буторфанолу тартрат 0,2% – 1 мл в/м; трамадол в/в, в/м 5% – 2 мл; декскетопрофен (дексалгін) 50 мг – 2 мл в/в, в/м; кеторолак (кеторол) 30 мг – 1 мл в/м.

3. Прийняття рішення щодо хірургічного втручання.

Спонтанний розрив стравоходу (синдром Бурхаве)

1. Нічого не приймати внутрішньо.

2. Упродовж перших 24 год необхідно виконати хірургічну пластику розриву і забезпечити дренування.

3. Антибіотикотерапія: метронідазол 500 мг в/в 3 рази за добу чи це- фотаксим 1000 мг в/в 3 рази за добу 5-10 днів.

4. Якщо в найближчі 72 год хворий не може приймати їжу перорально, слід забезпечити ентеральне харчування через тонкий назоєюнальний зонд.

5. При виникненні ускладнень (медіастиніт) показане парентеральне харчування.

Інструментальний розрив стравоходу

1. Розриви малої величини (без витікання контрасту і з незначними клінічними проявами) можна лікувати консервативно. Обов'язкове спостереження хірурга. Розриви великої протяжності, що пропускають контрастну речовину, повинні бути усунені хірургічним шляхом.

2. Нічого не приймати внутрішньо.

3. Упродовж 3-х діб проводити назогастральну аспірацію.

4. Внутрішньовенна гідратація: гідроксиетилкрохмаль 10% – 500 мл; електролітні розчини (розчин Рінгера лактатний 400 мл; розчин натрію хлориду 0,9% 200-400 мл), розчин глюкози 5% 200-400 мл.

5. Антибіотикотерапія: метронідазол 500 мг вів 3 рази за добу чи цефотаксим 1000 мг вів 3 рази за добу 5-10 днів.

6. Якщо через 8 год зберігається стійке підвищення температури тіла чи пневмоторакс – показане оперативне втручання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси