Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Токсичні ураження стравоходу

Їдкі речовини (кислоти, луги) при внутрішньому прийомі здатні викликати важкі опіки стравоходу й шлунка. Слід пам'ятати, що ступінь ураження глотки не відображає величину ураження стравоходу й шлунка. Необхідний ретельний збір анамнезу для уточнення характеру і кількості випитої рідини.

Захриплість і стридорозне дихання у хворого вказують на ураження гортані і глотки; болісна дисфагія і поява блювоти з домішками крові виступають ознаками набряку й виразкування стравоходу і можуть виникати одразу чи через декілька годин. Симптоми дихального дистрес-синдрому і шоку виступають ознаками медіастиніту, який розвивається внаслідок некрозу стравоходу. Можливе тимчасове зникнення гострих симптомів через деякий час, але ознаки дисфагії можуть з'явитися через кілька тижнів чи місяців, коли розвивається рубцева стриктура стравоходу.

Критерії діагностики:

• Біль по ходу стравоходу, за грудниною, в ділянці шлунка, що виник після заковтування агресивної рідини.

• Порушення ковтання, нудота, блювота.

• Іноді – захриплість голосу, задуха, кровава блювота, мелена.

• Рідко – прояви больового токсичного шоку (зниження AT, мармуровість шкіри).

Алгоритм дій.

• Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки – для виявлення слідів повітря у середостінні чи набряку середостіння.

• Пряма ларингоскопія чи ендоскопія – для визначення величини ураження (може бути відкладена, якщо діагноз не викликає сумнівів чи представляє загрозу інструментального розриву стравоходу).

• Клінічний та біохімічний аналіз крові, за показами кислотно- лужний баланс і електроліти, загальний аналіз сечі.

Невідкладна допомога.

1. Нічого не приймати внутрішньо.

2. При наявності ознак порушення дихання – налагодити нормальну вентиляцію легень шляхом інтубації трахеї чи трахеостомії.

3. Внутрішньовенна гідратація: гідроксиетилкрохмаль 10% (рефортан, рефордез, неогек) 500 мл; електролітні розчини (розчин Рінгера лактатний 400 мл; розчин натрію хлориду 0,9% 200-400 мл), розчин глюкози 5% 200-400 мл.

4. Не слід приймати ніяких речовин, що нейтралізують їдкі речовини.

Характеристика лікувально-діагностичних заходів.

Поверхневі опіки без ураження всієї округлості стравоходу і при задовільному стані пацієнта.

1. Зондове промивання шлунка, бажано до 2-х год з моменту отруєння – шприц Жане, по 300-500 мл, об'єм до 10 л, вкінці ввести 100 мл вазелінової олії; не викликати блювоту. При отруєнні лугами промивання шлунка протипоказане – для інактивації отрути показані молоко, яєчні білки, рослинна олія.

2. Промивання кишечника гіперосмолярним розчином, кожні 8 годин, впродовж 24 годин.

3. Внутрішньо: сорбенти (30-50 г активованого вугілля, 2-3 пакетики атоксилу чи смекти) і/чи лактулоза 30-50 мл.

4. При невідомій агресивній рідині: молоко, збиті яєчні білки (4-12 білків на 1 л води чи молока).

5. У подальшому дозволений прийом рідини; пізніше можна призначити легку дієту, якщо це не погіршує стану пацієнта.

6. Прийом ІПП: омепразол по 20 мг 2 рази на день чи рабепразол по 20 мг 1 раз на день, чи лансопразол (ланцерол) 30 мг 1 раз на день, чи пантопразол 40 мг, чи езомепразол 40 мг 1 раз на день за 30 хвилин до прийому їжі впродовж 4 тижнів.

7. Рекомендують ковтати по 1 столовій ложці 0,5% розчину новокаїну, рослинної олії.

8. Консультація психіатра (при застосуванні їдкої речовини з суицидальною метою).

Глибокі чи кругові ураження стравоходу при середньоважкому і важкому стані пацієнта.

1. За можливості, зондове промивання шлунка, бажано до 2-х год з моменту отруєння – шприц Жане, по 300-500 мл, об'єм до 10 л, вкінці ввести 100 мл вазелінової олії; не викликати блювоту. Промивання шлунка не показане при тяжких ураженнях стравоходу, коли існує ризик його перфорації; при отруєнні лугами – протипоказане – для інактивації отрути вводять молоко, яєчні білки, рослинну олію.

2. Промивання кишечника гіперосмолярним розчином, кожні 8 годин, впродовж 24 годин.

3. Внутрішньо: сорбенти (30-50 г активованого вугілля, 2-3 пакетики діоксиду кремнію чи діосмектиту) і/чи лактулоза 30-50 мл.

4. При невідомій агресивній рідині: молоко, збиті яєчні білки (4- 12 білків на 1 л води чи молока).

5. Нічого не приймати внутрішньо протягом 48 годин.

6. При виникненні болю в грудній клітці чи гіпертермії, що може бути ознакою перфорації чи медіастиніту, слід розпочати довенне введення антибіотиків (цефалоспорини: цефуроксим 1,5 г 3 рази за добу; цефтазидим 1-2 г 2-3 рази за добу; цефоперазон 2-4 г 2-3 рази за добу; цефтріаксон 1-2 г 1-2 рази за добу; або фторхінолони: ципрофлоксацин 0,4 г 2 рази за добу, гатифлоксацин 0,4 г 1 раз за добу).

7. Показане спостереження торакального хірурга; харчування – через назогастральний зонд.

8. При відсутності клінічних проявів ураження через 48 год можна дозволити прийом рідини і призначити легку дієту.

9. Прийом 1ПП: омепразол чи рабепразол по 20 мг 2 рази на день, чи лансопразол (ланцерол) 30 мг 2 рази на день, чи пантопразол 40 мг, чи езомепразол 40 мг двічі на день за 30 хв до прийому їжі впродовж 4-8 тижнів.

10. За показами анальгезія: морфін 1% – 1 мл в/в, п/ш, можна повторити 0,5 мл через 15-30 хв (при довенному введенні розвести в 20 мл розчину, вводити по 4-6 мл кожні 5 хв); буторфанолу тартрат 0,2% – 1 мл в/м; трамадол в/в, в/м 5% – 2 мл; декскетопрофен (дексалгін) 50 мг – 2 мл в/в, в/м; кеторолак (кеторол) 30 мг – 1 мл в/м.

11. За показами: діазепам в/в, в/м 5-10 мг, 1-2 мл 0,5% розчину, при довенному введенні розвести в 20 мл розчину.

12. Форсований діурез: 500-700 мл 5% розчину глюкози, 200-300 мл 4% розчину натрію гідрокарбонату, 500-700 мл 0,9% розчину NaCl + фуросемід 1-2 мг/кг (для посилення діуретичного ефекту 10 мл 2% розчину еуфіліну) впродовж 1-1,5 год.

13. Преднізолон довенно 1 мг/кг маси тіла.

14. Гепатопротектори-антиоксиданти: альфа-ліпоєва кислота (берлітіон, діаліпон) довенно краплинно, 600 мг, розчинити в 100 мл розчину, 1 раз на добу зі швидкістю введення не більше 50 мг/хв, з переходом на пероральний прийом 600 мг/добу або ессенціальні фосфоліпіди (ессенціалє Н, л'есфаль) 5-10 мл на аутокрові довенно, 1 раз на добу, з переходом на пероральний прийом 1800 мг/добу, або аргініну глутамат (глутаргін) 40% 5 мл (2 г) довенно краплинно 2 рази на добу.

Пізні ускладнення токсичних уражень стравоходу.

1. Середня частота формування стриктур стравоходу і шлунка складає 24%, а при глибоких і циркулярних ураженнях вони виникають майже завжди. Пацієнтів повторно оглядають через 1, 3, 6 і 12 місяців.

2. При виникненні дисфагії до проведення ендоскопічної дилатації стравоходу необхідно виконати рентгеноконтрастне дослідження з барієм.

3. Життєво важливо слідкувати за харчуванням пацієнта.

4. Щоденний прийом ІПП в терапевтичній дозі зменшує частоту повторного утворення стриктур. До початку тривалої антисекреторної терапії необхідно уточнити Нр-статус пацієнта, а при наявності гелікобактеріозу провести АГБТ.

5. Оперативне лікування показане у випадках, коли пацієнт не може перенести повторної дилатації стравоходу.

6. Підвищений ризик виникнення злоякісних новоутворень стравоходу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси