Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Кишкова коліка

Кишкова коліка служить проявом гострих запальних процесів у кишечнику, непрохідності кишечника, свинцевої інтоксикації, синдрому подразненого кишечника, гострої перемісної порфирїї. Найчастіше біль локалізується в навколопупковій та гіпогастральній ділянці, може іррадіювати в поперекову ділянку, супроводжуватись здуттям живота.

Критерії діагностики:

  • • Раптовий інтенсивний біль в навколопупковій та гіпогастральній ділянці.
  • • Біль може іррадіювати в поперекову ділянку.
  • • Живіт здутий, болісний при пальпації в иавколопупковій ділянці (при задіянні тонкої кишки), здухвинних та бокових ділянках живота (при задіянні товстої кишки).
  • • Відсутність симптомів гострого живота.

Алгоритм дій.

Невідкладна допомога.

  • 1. Ввести п/ш чи в/м 2 мл – 2% розчину дротаверину.
  • 2. Ввести 1 мл 0,1% атропіну сульфату п/ш.

Консервативна терапія.

  • • Ввести п/ш чи в/м 2 мл 2% розчину дротаверину, або
  • • Ввести п/ш чи в/м 2 мл 2% розчину папаверину 2-3 рази на добу.
  • • Ввести 1 мл 0,1% атропіну сульфат п/ш, або
  • • Спазмобрю 2-4 мл п/ш, в/м, вів 2-3 рази на добу, або
  • • Ріабал 2 мл п/ш, в/м, вів 2-3 рази, або
  • • Гастроцепін вів, в/м 10-15 мг 2 рази на добу.
  • • Заборонено призначення анальгетиків при неясному діагнозі/чи наявності ознак гострого живота.
  • • Після встановлення остаточного діагнозу характер лікування визначається основним захворюванням.

Гостра кишкова непрохідність

Ведучими симптомами виступають біль, блювота, затримка газів і стільця; біль виникає на початку захворювання та виступає постійною ознакою гострої кишкової непрохідності. На пізніх стадіях захворювання біль затихає і проходить. Затримка газів і калу залежить від рівня непрохідності: чим нижчий рівень, тим раніше спостерігаються ці ознаки. При непрохідності сигмовидної кишки відходження газів і калу припиняється відразу. При тонкокишковій непрохідності гази і кал можуть відходити упродовж 4-6 год, що утруднює діагностику. Для всіх форм непрохідності патогномонічним є здуття живота, яке менше виражено при високій непрохідності тонкої кишки і найбільше – при оклюзії товстої кишки.

Критерії діагностики:

  • • Переймоподібний біль у животі.
  • • Нудота, блювота.
  • • Здуття живота.
  • • Невідходження калу та газів.
  • • Позитивний симптом Спасокукоцького.

Алгоритм дій.

Невідкладна допомога.

  • • Встановити шлунковий зонд (С-16 або С-18), промити шлунок за допомогою одноразового шприца 100 мл.
  • • Налагодити систему для в/в інфузії (пункція або катетеризація вени).
  • • В/в крапельно ввести:
  • • гідроксиетилкрохмаль 10% – 500 мл;
  • • розчин Рінгера лактатний – 400 мл;
  • • розчин натрію хлориду 0,9% – 200 мл;
  • • глюкоза 5% – 200 мл.
  • • Після встановлення остаточного діагнозу характер лікування визначається видом і причиною кишкової непрохідності.

Перитоніт

Клінічні прояви залежать від стадії перитоніту: у хворого має місце виражений больовий та інтоксикаційний синдроми, при огляді спостерігається обличчя Гіппократа, сухий, обкладений язик. Живіт здутий, напружений, болісний в усіх відділах, реєструються позитивні симптоми подразнення очеревини, перистальтика кишечника відсутня.

В клінічному перебігу перитоніту розрізняють три стадії:

Реактивна стадія (перші 12-24 години) – в ній максимально виражені клінічні прояви основного захворювання і місцеві прояви перитоніту. В цій стадії можливе і необхідне встановлення етіопатогенетичного діагнозу і виконання невідкладної операції.

Токсична стадія – характеризується зменшенням місцевих перитонеальних проявів, зростанням загальних змін організму за рахунок мікробної аутокаталітичної (біогенні аміни), метаболічної (азотні та недоокислені амінокислоти) інтоксикації, при цьому розвивається паралітична непрохідність кишок та поліорганна недостатність.

Термінальна стадія (після 72 годин від початку захворювання) – характеризується глибокими порушеннями обміну речовин і пригніченням життєво-важливих функцій організму за рахунок прогресуючої інтоксикації і паралітичної непрохідності.

Критерії діагностики:

  • • Вимушене положення хворого на боці з приведеними до живота ногами.
  • • Біль у животі, що посилюється при рухах.
  • • Різке напруження м'язів передньої черевної стінки.
  • • Симптоми інтоксикації (підвищення температури тіла, відсутність апетиту, сухість у ротовій порожнині).
  • • Пальпаторні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Краснобаєва.

Алгоритм дій.

Невідкладна допомога.

  • • Встановити шлунковий зонд (С-16 або С-18), промити шлунок за допомогою одноразового шприца 100 мл.
  • • Налагодити систему для в/в інфузії (пункція або катетеризація вени).
  • • В/в крапельно ввести:
  • • гідроксиетилкрохмаль 10% – 500 мл;
  • • розчин Рінгера лактатний – 400 мл;
  • • розчин натрію хлориду 0,9% – 200 мл;
  • • глюкоза 5% – 200 мл.

Характеристика лікувально-діагностичних заходів.

  • 1. При підозрі або встановленні діагнозу гострого перитоніту необхідна негайна госпіталізація в хірургічний стаціонар у положенні лежачи:
    • - хворі в реактивну стадію госпіталізуються в хірургічне відділення (використовується повне діагностичне обстеження з акцентом на основне захворювання, яке підозрюється);
    • - хворі з токсичною і термінальною стадією госпіталізуються у відділення інтенсивної терапії:
    • - проводиться інтенсивна посиндромна терапія протягом 2-3 годин, яка є підготовкою до операції;
    • - повна компенсація волемічних, обмінних порушень та функціонального стану органів, систем не досягається.
  • 2. Перед операцією до комплексу лікувальних заходів включаються методи пасивної та активної профілактики післяоперацій-

них тромбоемболічних ускладнень (низкомолекулярними гепаринами).

  • 3. Лабораторна діагностика при підозрі на гострий перитоніт включає: клінічні аналізи крові та сечі; глюкозу крові; групу крові та її резус-належність; хлориди, білки крові, АЛТ, ACT, ЛФ, креатинін та залишковий азот.
  • 4. Інструментальна та апаратна діагностика гострого перитоніту включає: оглядову рентгенографію черевної порожнини; УЗД органів черевної порожнини в реактивній фазі; рентгенографію грудної клітки; ЕКГ; діагностичну лапароскопію (у сумнівних випадках).
  • 5. Диференційована лікувальна тактика:
    • - Клінічні прояви перитоніту є абсолютним показанням до оперативного втручання.
    • - Передопераційна підготовка протягом 2-3 годин проводиться хворим з нестабільною гемодинамікою і спрямована на корекцію серцево-судинних, метаболічних та волемічних порушень.
    • - Корекція дегідратації (проводиться розчинами електролітів та розчинами глюкози з урахуванням проби Шелестюка та під контролем ЦВТ; за 2 години до операції ввести 1/3 від розрахованого об'єму, але не більше 10-12% від маси тіла):
    • - 1 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 40-30 хв) – 50-80 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 3500-5600 мл);
    • - 2 ст. дегідратації (папула розсмоктується за 30-15 хв) – 80-120 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 5600-8400 мл);
    • - З ст. дегідратації (папула розсмоктується за 15-5 хв) – 120-160 мл/кг (в середньому на 70 кг маси тіла хворого 8400-11200 мл).
    • - Корекція дегідратації важкого ступеня:
    • - Глюкоза розчин 5% 1000 мл в/в краплинно;
    • - Рінгера-Локка розчин 1000 мл в/в краплинно;
    • - Рінгера лактат розчин 400 мл в/в краплинно;
    • - Натрію хлорид розчин 0,9% 500 мл в/в краплинно.
    • - Антибіотикотерапія (починається в ході корекції дегідратації або після вводного наркозу): цефотаксим 1,0 г в/м по 3 рази та метронідазол розчин 0,5% 100 мл в/в краплинно 2 рази на добу протягом 7 діб, або моксифлоксацин по 400 мг 1 раз на добу в/в краплинно протягом 7 діб, або левофлоксацин 500 мг в/в краплинно 1 раз на добу та метронідазол розчин 0,5% 100 мл в/в краплинно 2 рази на добу протягом 7 діб.
    • - Завданнями хірургічного втручання при перитоніті є ліквідація причини перитоніту, санація черевної порожнини та створення умов для евакуації після операції перитонеального ексудату з черевної порожнини.
    • - Інтенсивна інфузійна й антибактеріальна терапія продовжується й після оперативного втручання.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші