Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сакситоксин

(блокатор Na+-іонних каналів збудливих мембран) – один з фікотоксинів, який виділяється молюсками і призводить до отруєнь, що викликають гастроінтестинальний, паралітичний та алергічний синдроми. Бойове використання токсину малоймовірне, але ця речовина розглядалась у якості можливого диверсійного засобу. Сакситоксин може бути виділений з двостулкових молюсків (Saxidomus giganteus – їстівний молюск, відомий під назвою "баттерклем") є найбільш токсичною речовиною небілкової природи. Синьо-зелені водорості прісних водойм також синтезують сакситоксин. Незалежно від способу потрапляння симптоми отруєння практично однакові та проявляються зазвичай протягом 10-45 хв: нудота, блювота, біль у животі, пронос. Ранніми ознаками ураження є оніміння/парестезії чи подразнення губ, язика, ясен (через локальне проникнення), що поступово розповсюджується на обличчя і шию, після чого розпочинається поколювання в кінчиках пальців рук та ніг. Пізніше розвиваються блідість шкіри, неспокій, загальна слабкість, оніміння кінцівок, виникає відчуття невагомості тіла. Зіниця спочатку звужена потім розширюється. У важких випадках погляд фіксований, зіничний та рогівковий рефлекси відсутні, з'являються ознаки бульварних розладів: утруднення ковтання, мови (іноді – афонія), наростають брадикардія та гіпотензія, спостерігаються гіперсалівація, профузна пітливість, зниження температури тіла. Дихання прискорюється, стає поверхневим, розвивається ціаноз губ та кінцівок.

Рухові розлади проявляються усе чіткіше: з'являються посмикування окремих груп м'язів, тремор, координація рухів порушується. Розпочавшись у кінцівках, параліч поступово розповсюджується на інші групи м'язів, охоплюючи всі великі м'язові групи. Свідомість, як правило, зберігається протягом усього періоду інтоксикації. Відбувається скорочення моторних функцій, мова стає нечленороздільною, дихання частішає. Люди часто помирають від зупинки дихання внаслідок паралічу дихальної мускулатури та асфіксії протягом 6-24 годин від початку інтоксикації.

Окрім типового паралітичного виділяють також гастроінтестинальний та алергічний варіанти перебігу отруєння. Перший проявляється ознаками загального нездужання, відчуттям спраги, салівацією, болями у животі, нудотою, блювотою, проносами. Другий – розвивається у осіб з підвищеною чутливістю до токсинів з характерною появою екзантеми (еритематозна форма) чи утворенням пухирів на шкірі та слизових оболонках.

Сакситоксин зберігає свою активність у воді, підігрітій до 120 °С.

Специфічних засобів профілактики та терапії інтоксикації немає. Оскільки при важких формах отруєння єдиним надійним способом збереження життя є переведення хворого на ШВЛ, слід прийняти заходи до негайної евакуації постраждалого до лікувального закладу, з проведенням детоксичної та симптоматичної терапії. Підходи до курації хворих із гастроінтестинальною формою захворювання наведені нижче.

Рицин

(інгібітор синтезу білка) отримують при переробці касторових бобів, які використовують для отримання рицинової олії. Латентний період після потрапляння в організм триває багато годин, іноді днів (частіше до 3-х діб). У клініці ураження виділяють гастроінтестинальний, загальнотоксичний, гепатонефротоксичний та алергічний синдроми. Потрапляння з їжею викликає гострий гастроентерит, часто геморагічний, що проявляється нудотою, блювотою, сильним болем у животі, нападами кишкової коліки, профузною діареєю (часто з кров'ю). Пізніше розвиваються лихоманка, головний біль, ціаноз шкіри, з'являється відчуття спраги; AT знижується, пульс частий, слабкого наповнення; виступає холодний піт. У вкрай важких випадках на висоті отруєння (друга – третя доба) спостерігаються судомний синдром, ознаки ураження печінки (жовтяниця) та нирок (альбумінурія, гематурія, оліго/анурія). Для несмертельного отруєння характерний затяжний перебіг, котрий характеризується гіпертермією, гіподинамією, загальмованістю, прогресуючою слабкістю, анорексією, проносом, виснаженням. Характерною є алергізуюча дія рицину. Людина стає чутливою до мізерної кількості токсиканту, якщо перед цим зазнавала впливу даної речовини. Можливий розвиток конвульсій, шоку, ниркової недостатності. Рицин також уражує нервові клітини, серце і селезінку; його пилок викликає місцеве подразнення очей, носа і горла. При вдиханні призводить до запалення і набряку легень.

Спеціальні табельні засоби медичного захисту відсутні. Підходи до курації хворих із гастроінтестинальним та гепатотоксичним синдромами наведені нижче.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси