Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Військово-прикладні аспекти сучасної гастроентерологи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Харчові токсикоінфекції

Група гострих бактеріальних кишкових інфекцій та інтоксикацій, які обумовлені вживанням інфікованих продуктів, в яких розмножились збудники та накопичились їх токсини. Характерні: гострий початок, бурхливий перебіг, виражений синдром інтоксикації, прояви гострого гастриту, гострого ентериту, рідше – гастроентероколіту.

Епідеміологічний анамнез.

Вживання за кілька годин до захворювання недоброякісних продуктів; одночасне захворювання людей, що вживали один і той самий продукт; наявність гнійних захворювань у робітників харчових підприємств.

Класифікація.

За збудником; спричинена стафілококом (А05.0), спричинена Vibrio parahaemolyticus (А05.3), спричинена Bacillus cereus (А05.4), інша з уточненими бактеріями (А05.8), не уточнена (05.9).

Клінічні форми: гастрит, гастроентерит, гастроентероколіт.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ступінь зневоднення: без зневоднення, зі зневодненням I, II, III, IV ступеня.

Ускладнення: без ускладнень, з ускладненнями: інфекційно-токсичний чи змішаний шок, гостра ниркова недостатність, колапс, гостра серцева недостатність, сепсис та ін.

Підтвердження діагнозу.

• Бактеріологічне дослідження випорожнень, блювоти, промивних вод шлунку, залишків їжі з обов'язковим визначенням кількості мікроорганізмів в одному грамі досліджуваного матеріалу (більше 1×106/г); виділення одного і того самого збудника із різних матеріалів від хворого.

• Серологічне: РА з аутоштамом (метод парних сироваток).

• Визначення токсигенності збудника.

• Копрограма (еритроцити, лейкоцити, слиз).

• Гемограма (згущення крові).

Диференційна діагностика.

- з сальмонельозом: лихоманка, тривалий діарейний синдром (2-4 дні та більше), помірний (не різкий) біль в животі, часте збільшення печінки та селезінки, випорожнення рясні, смердючі, нерідко набувають вигляду "болотяної твані", не характерні домішки крові в калі;

- з шигельозом: буває озноб, висока температура тіла, блювання, рідкі випорожнення, не характерне зневоднення (іноді в дуже важких випадках), біль переймоподібний, локалізується в лівій здухвинній ділянці, характерні тенезми (несправжні позиви), спазмована і болісна сигмовидна кишка, випорожнення незначні, зі слизом та кров'ю, можуть набувати характеру "ректального плювка";

- з ієрсиніозом: в початковий період хвороби закономірне підвищення температури тіла (нерідко до високої), з перших годин захворювання можуть бути прояви гастроентериту, ентероколіту, біль у животі, нудота, збільшення печінки, ураження суглобів (моно- і поліартрит), поява крапчастого або дрібноплямистого висипу на тулубі і кінцівках, іноді менінгеальний синдром (при важкому перебігу), домішки слизу і крові в калі, можливе зневоднення, тривалий перебіг (декілька днів і більше);

- з холерою: часті рідкі випорожнення типу "рисового відвару" на фоні нормальної температури тіла, зневоднення (навіть до гіповолемічного шоку), але відсутні болі в животі, нудота; діарея передує блюванню, дуже швидке прогресування захворювання, відсутність ушкодження слизової оболонки кишковика;

- з гострим апендицитом: біль локалізується в правій клубовій ділянці (в типових випадках), носить постійний характер, блювання може бути одно-дворазове, не приносить відчутного полегшення, діарейний синдром, як правило, виражений нерізко або може бути зовсім відсутнім, при пальпації в правій клубовій ділянці можна виявити позитивний симптом Щоткіна, Грея, Ровзинга, величина лейкоцитозу не корелює зі ступенем зневоднення, яке практично відсутнє;

- з гострим панкреатитом: гострий біль, який локалізується над пупком і нерідко набуває оперізуючого характеру, позитивний симптом Воскресенського, напруженість м'язів черевного пресу при пальпації в епігастрії, підвищення в крові і сечі рівня амілази;

- з кетоацидозом: розвивається, як правило, у хворих на цукровий діабет, починається поступово, протягом декількох годин наростає слабкість, запаморочення, нудота, в подальшому – з'являється блювання, розлад випорожнень, підвищення температури тіла, помірний біль в животі, часте дихання (частота дихання не відповідає ступеню дегідратації), переходить пізніше у дихання Куссмауля, запах ацетону з рота, в крові високий рівень глюкози, ацетон в сечі;

- з уремією: нерідко є наслідком гострого отруєння або гострого інфекційного захворювання (кожне з них має свою клінічну картину і найбільш ймовірні терміни виникнення гострої ниркової недостатності); при хронічній нирковій недостатності – уремія, крім діареї, нудоти, блювання, супроводжується підвищенням AT, пастозністю тканин (в першу чергу обличчя), підвищенням в крові залишкового азоту, сечовини, креатиніну; наявністю хронічної хвороби нирок в анамнезі;

- з отруєнням блідою поганкою: більш тривалий інкубаційний період (може досягати 3-х діб), різкий головний біль, делірій, галюцинації, біль в м'язах, діарея, нудота, блювання, судоми в кінцівках, збільшення печінки і селезінки, жовтяниця, прогресуючі ознаки печінково-ниркової недостатності, висока летальність;

- з отруєнням мухомором: інкубаційний період дуже короткий (іноді 15-30 хвилин), швидко наростає збудження, з'являється гіперсалівація, задишка, рясне потовиділення, рано можна виявити міоз, при прогресуванні захворювання з'являються судоми, потьмарення свідомості, марення, наростає серцево-судинна недостатність;

- з отруєнням строчками, сморчками, білою акацією, беладонною, беленою, гашишем, деякими бобовими, заманихою, жовтецем отруйним, маком, гірким мигдалем, чоловічою папороттю, пасліном чорним, полином, чистотілом: блювання, діарея, біль в животі, гемолітична жовтяниця і гемоглобінурія;

- з отруєнням метиловим спиртом: симптоми сп'яніння, слабкість, нудота, блювання, біль в животі, діарея, нечітке бачення предме-

Tib, мерехтіння "мушок" перед очима, можливість повної втрати зору в подальшому, мідріаз, потьмарення свідомості, психомоторне збудження, в подальшому кома, гіпертонус м'язів, судоми, спочатку буває підвищення артеріального тиску, при наростанні гострої серцево-судинної недостатності AT знижується;

- з отруєнням лугами і кислотами: виразки слизової оболонки порожнини рота, блювотні маси при отруєнні лугами набувають кривавого забарвлення, кислотами – колір кавової гущі.

Приклади формулювання діагнозу.

1. Харчова токсикоінфекція, спричинена Р. vulgaris (у блювоті 1×107/г, РА 1:10-1:80), гастроентерит, середньої тяжкості. Зневоднення II ступеня.

2. Харчова токсикоінфекція, спричинена S. aureus (у калі 1x10s/г), гастроентерит, тяжкий ступінь. Змішаний шок І ст.

Алгоритм дій.

Невідкладна допомога.

1. Промивання шлунка водою або зондове промивання шлунка 4% розчином гідрокарбонату натрію з наступним введенням через зонд 100 мл 25% розчину сірчанокислої магнезії.

2. При зневодненні:

• призначити рясне пиття регідрону (до 1-2 л);

• в/в введення розчину Рінгера або фізіологічного розчину хлориду натрію – 3-5 л.

Лікування на госпітальному етапі.

Промивання шлунка (2% р-ном бікарбонату натрію або 0,1% р-ном перманганату калію або водою; промивання протипоказане при високому AT, особам з ішемічною хворобою серця, при наявності ознак шоку, підозрі на інфаркт міокарда); призначення ентеросорбентів; регідратаційна терапія (при легкому перебігу: оральна регідратація за допомогою регідрону, глюкосолану (ораліту), об'ємна швидкість – 1-1,5 л/год протягом, як правило,

1,5-3 годин; при середньотяжкому перебігу: в/в з переходом на пероральну, об'єм – 55-75 мл/кг ваги тіла, об'ємна швидкість – 60-80 мл/хв; при тяжкому перебігу: об'єм – 60-120 мл/кг ваги тіла, об'ємна швидкість – 70-90 мл/хв; при зневодненні III–IV ст.: при наявності протипоказань до оральної регідратації або неможливості здійснення – в/в регідратація за допомогою триселя, хлосоля, ацесоля; температура в/в вводимих розчинів 37°С).

Дієта №2-4.

При легкому перебігу антибактеріальна терапія не показана, вона показана при середньому та тяжкому ступені важкості, при тривалій діареї, лихоманці більше 2 діб, при інтоксикації, особам похилого віку та дітям, особам з імунодефіцитами (ампіцилін 1 г 4-6 разів на добу в/м (7-10 діб), хлорамфенікол 1 г 3 рази на добу в/м (7-10 діб), фторхінолони (норфлоксацин, офлоксацин, пефлоксацин по 0,4 г в/в через 12 годин), цефтріаксон по З г в/в через 24 год протягом 3-4 діб до нормалізації температури. При клостридіозі – метронідазол по 0,5 г 3-4 рази на добу протягом 7 діб. Замісна терапія (ферменти), спазмолітики, пробіотики; препарати, які сприяють збільшенню швидкості всмоктування води та електролітів в тонкій кишці (октреотид по 0,05-0,1 мг п/ш 1-2 рази на добу).

Критерії ефективності лікування: зникнення клінічної симптоматики; нормалізація випорожнень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси